Освітня реформа в Україні триває. Початкова школа вже набула багатьох змін. На черзі – реформування базової та профільної освіти. Які нововведення впроваджуються та як вони вплинуть на школярів, їхніх батьків та педагогів, – в інтерв’ю з Юрієм Стецюком, директором Департаменту освіти та науки Луганської облдержадміністрації

 

Евеліна БОГДАНОВА

 

– Реформа загальної середньої освіти триває вже декілька років. Скільки взагалі часу виділено на реформування всіх її рівнів?

– Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» була ухвалена Кабміном наприкінці 2016 року. Повне її впровадження розраховано на 12 років. Реалізація Концепції здійснюватиметься протягом 2017-2029 рр. у три етапи.

 

– Що вже вдалося зробити та на якому етапі процес змін знаходиться зараз?

– Перший етап реформи, що тривав у 2017-2018 роках, завершено. Всі завдання, що були передбачені цим етапом, виконані. Ухвалено новий Закон України «Про освіту» та розроблено новий Закон «Про загальну середню освіту».

Розроблено план дій з реформування системи загальної середньої освіти. Запроваджено новий державний стандарт початкової освіти та відповідно до нього доопрацьовані навчальні плани і програми. Створені опорні школи базового рівня в сільській місцевості. Підвищено кваліфікацію вчителів початкової школи.

Зміни та нововведення торкнулися багатьох граней освітньої діяльності. Так, наразі створена національна електронна платформа для розміщення електронних курсів і підручників і розроблені самі ці електронні підручники, а також курси дистанційного навчання за навчальними програмами. Створена система дистанційного навчання для підвищення кваліфікації вчителів. На рівні законодавства забезпечено різноманітність форм здобуття початкової освіти.

Окрім того, спрощена система документообігу, оптимізована звітність, створена система освітньої статистики й аналітики, сформована система забезпечення якості освіти. На рівні освітніх закладів запроваджується електронна форма документів.

Разом з цим для визначення загального рівня якості освіти протягом першого етапу реформ ми взяли участь у міжнародному дослідженні якості середньої освіти PISA-2018.

Якщо в цілому, протягом першого етапу була закладена база для всього процесу освітньої реформи на майбутні роки.

 

– Тобто зараз вже триває друга фаза? Якi змiни впроваджуються в загальноосвiтнiх школах областi?

– Другий етап триватиме до 2022 р. Частина поставлених ним завдань вже реалiзована. У 2020 роцi затверджено новий державний стандарт базової середньої освiти; створено нову систему пiдвищення квалiфiкацiї вчителiв i керiвникiв шкiл; проведено iнвентаризацiю шкiл та закладiв професiйної освiти для створення мережi профiльних шкiл; забезпечено якiсне вивчення iноземних мов у профiльнiй школi вiдповiдно до Стратегiї сталого розвитку «Україна-2020»; сформовано мережу опорних шкiл базового рiвня; створено мережу установ незалежної сертифiкацiї вчителiв та органи з питань забезпечення якостi освiти.

До 2022 року буде ще створено системи внутрiшнього забезпечення якостi освiти в школах та незалежного оцiнювання результатiв навчання за курс базової середньої освiти.

 

Юрій Стецюк

 

– Що передбачатиме третiй етап?

– Вже у 2023 роцi освiтянам потрiбно буде розробити та затвердити новий державний стандарт профiльної освiти, а з 2027 по 2029 рiк – впровадити його. До 2025 року необхiдно сформувати мережу профiльних шкiл. Також протягом третього етапу реформи потрiбно створити систему незалежного оцiнювання випускникiв профiльної школи професiйного спрямування.

 

– Давайте зупинимося на подiлi загальної середньої освiти на початкову школу, гiмназiї та лiцеї. Як це вiдбуватиметься на практицi?

– Згiдно iз законами України «Про освiту» та «Про повну загальну середню освiту», в Українi впроваджується трирiвнева система загальної середньої освiти. Початкова освiта має здобуватися впродовж 4 рокiв, базова середня освiта (гiмназiя) – протягом 5 рокiв, профiльна (лiцей) – 3 рокiв.

Разом з тим початкова школа функцiонуватиме як окрема юридична особа або як структурний пiдроздiл гiмназiї. Рiшення про утворення початкової школи як структурного пiдроздiлу у складi гiмназiї, його реорганiзацiю, лiквiдацiю чи перепрофiлювання (змiну типу) приймає засновник такого закладу освiти. Найчастiше – це органи мiсцевого самоврядування чи вiйськово-цивiльнi адмiнiстрацiї.

Зі свого боку гiмназiї та лiцеї функцiонують як окремi юридичнi особи. Але, як виняток, за рiшенням засновника лiцей може забезпечувати i здобуття базової середньої освiти. Але, повторюю, як вийняток.

Заклад, що здiйснюватиме освiтню дiяльнiсть на декiлькох рiвнях, матиме тип закладу вищого рiвня, на якому провадиться освiтня дiяльнiсть. Наприклад, якщо школа надаватиме освiтнi послуги початкового та базового рiвня, то вона буде мати назву «гiмназiя».

Рiшення про утворення, реорганiзацiю, лiквiдацiю чи перепрофiлювання комунальних лiцеїв, як окремих юридичних осiб, приймають обласнi та мiськi ради (якщо мiсто з населенням понад 50 тисяч осiб).

Також законом передбачено, що заклади загальної середньої освiти можуть мати у своєму складi фiлiї.

 

– Як i завжди, люди сприймають будь-якi реформи з пересторогою. Тож розвiйте сумнiви i страхи: чи може статися, що в гiмназiях чи академiчних лiцеях окремого населеного пункту не буде мiсць?

– Наповнюванiсть закладiв загальної середньої освiти Луганської областi менша, нiж їхня потужнiсть. Тобто кiлькiсть учнiвських мiсць бiльша за кiлькiсть учнiв. Тому такого явища не передбачається. Абсолютно всiм дiтям буде надана можливiсть здобути освiту.

 

– Коли вiдбудеться запуск базової середньої та профiльної освiти?

– З 1 вересня 2022 року учнi, що навчаються за програмами дванадцятирiчної повної загальної середньої освiти, перейдуть на новий державний стандарт базової середньої освiти.

 

– Днями керiвниця вiддiлу освiти ВЦА мiста Сєвєродонецька розповiла, що вже цього року в мiстi буде створено 5 академiчних лiцеїв. Яка ситуацiя в iнших мiстах та районах областi?

– Пiсля мiсцевих виборiв 25 жовтня 2020 року на картi України з’явились новi територiальнi громади. Органи мiсцевого самоврядування, якi представляють iнтереси цих громад, отримали новi повноваження, зокрема й щодо управлiння освiтою. Наразi в межах реформи децентралiзацiї активно проходить процес передачi закладiв освiти до комунальної власностi територiальних громад.

Невдовзi мiсцевi органи управлiння освiтою проведуть аналiз мережi закладiв загальної середньої освiти та сформують пропозицiї щодо створення мережi лiцеїв. Тому в цiлому по областi визначити статистику створення закладiв профiльної середньої освiти поки неможливо.

 

– I останнє питання, яке цiкавить багатьох батькiв: коли в школах Луганщини запрацює електронний журнал?

– Розроблення модуля E-Journal розпочалося ще восени 2020 року. Вже у жовтнi вiдбулось його пiлотування та навчання адмiнiстраторiв. Наразi Мiнiстерство освiти та науки України вже розпочало пiдключення шкiл до безкоштовного сервiсу електронних журналiв та щоденникiв.

Модуль E-Journal є частиною модернiзованої державної системи АIКОМ, управлiння нею здiйснює державна установа «Iнститут освiтньої аналiтики». Ця система призначена для збору, зберiгання та управлiння даними у межах реалiзацiї стратегiї цифрової трансформацiї у сферi освiти.

Сервiс доволi простий у користуваннi. В ньому органiзовано доступ до рiзних сторiнок: данi про учнiв, розклад урокiв, списки вiдвiдування, домашнi завдання тощо. Iнформацiя буде вноситись вчителями, а за допомогою логiну й паролю батьки та учнi зможуть отримати  доступ до неї.

Батьки в режимi онлайн у е-щоденниках бачитимуть iнформацiю про присутнiсть дитини на навчаннi, рiвень її успiшностi, коментарi та поради вчителiв, а учнi – отримуватимуть завдання, слiдкуватимуть за розкладом тощо.

Найближчим часом усi заклади загальної середньої освiти, зокрема й Луганщини, матимуть змогу користуватися модулем E-Journal.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх