У період гарячої фази бойових дій на Луганщині постраждало багато житла. В окремих випадках руйнування було частковим, і можливо було його відновити. Дехто взагалі залишився без даху над головою. Без уваги держави, а також обласної та місцевої влади ці випадки не залишилися. Процес надання грошової компенсації за зруйноване житло в Луганській області триває

 

Евеліна БОГДАНОВА

 

У перші роки війни, щоб відновити житло, збиралися всім світом. З різних кутків України приїжджали волонтери, допомагали власними руками. Допомогу у грошовому вигляді, будівельними матеріалами, меблями, побутовими речами та технікою надавали міжнародні організації. Органи місцевого самоврядування фіксували пошкодження та руйнування і готували акти обстежень житла. Грошову допомогу постраждалим родинам надавали як з місцевих, так і обласного та державного бюджетів. Мабуть, всі пам’ятають сумнозвісну дев’ятиповерхівку в Лисичанську – проблеми її мешканців тоді вирішила обласна влада.

У вересні Кабмін власною постановою визначив чіткий порядок надання грошової компенсації родинам, що втратили житло через військові дії. На початку жовтня, відповідно до цієї постанови та розпорядження керівника ОДА-ВЦА, в області запрацювала обласна комісія з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житло яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. За підсумками її роботи торік люди отримали майже 9 млн грн.

– Протягом 2020 року було проведено три засідання комісії, на яких прийняті рішення щодо надання компенсації за зруйноване житло 33 постраждалим, які є власниками 30 об’єктів житлового фонду у Луганській області, – розповідає Елеонора Поліщук, директор Департаменту соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації. – Загальна сума таких виплат у 2020 році становила 8 913 401 гривню. Кошти були перераховані на рахунки постраждалих до кінця минулого року в повному обсязі.

Тож отримати грошову компенсацію від держави можна, потрібно лише зібрати і надати на розгляд комісії відповідні докази.

– З повним переліком необхідних для розгляду комісією документів можна ознайомитися в самій Постанові КМУ № 767 від 2 вересня 2020 року. А ось одним з основних документів є, звичайно, акт обстеження житла, – зауважує Елеонора Андріївна. – Його готують комісії, утворені місцевими органами самоврядування або військово-цивільними адміністраціями. В актах зазначаються висновки про технічний стан житла на момент його обстеження.

За її словами, під час проведення обстеження житла та складання відповідного акту можуть враховуватись додаткові документи, в яких зафіксовано факт руйнування житла. Таким, наприклад, є звіт про проведення технічного обстеження житлового будинку ПП «Геотехінвентпроект», за результатами якого встановлена повна непридатність житлового будинку внаслідок великого пошкодження обстрілами, пожежею тощо.

– Також відповідно до п. 14 Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги, постраждалі або їхні представники мають право долучатися до роботи комісії під час обстеження та складання акту, підписувати його, надавати пояснення, додавати іншу інформацію та документи, якщо вважають за необхідне. Також постраждалі можуть здійснювати фото- та відеофіксацію всього процесу обстеження житла, – зазначає Елеонора Поліщук.

В січні вже відбулося перше в поточному році засідання обласної комісії. Під час його було розглянуто 7 заяв про виплату грошової компенсації. Члени комісії опрацювали 5 пакетів документів, підготовлених Станично-Луганською райдержадміністрацією, 1 – Гірською міською та ще 1 – військово-цивільною адміністрацією м. Золоте.

За результатами розгляду було прийнято рішення про надання грошової компенсації власникам п’яти постраждалих об’єктів.

– За результатами засідання комісії ці п’ять постраждалих вже найближчим часом отримають компенсацію на загальну суму у 1,5 млн грн, тобто по 300 тис. за кожен зруйнований об’єкт, – констатувала директор Департаменту. – Ще за одним з об’єктів комісія відклала прийняття рішення, і одна заява отримала відмову в наданні грошової компенсації, оскільки надані постраждалою особою документи не довели її права на компенсацію.

До речі, випадки, за яких комісія може відмовити в наданні грошової компенсації, теж чітко визначені у Порядку. Серед таких, наприклад, встановлення обставин, які свідчать, що постраждалий надав документи з недостовірною інформацією. Відмовляє комісія й у разі повторного подання заяви постраждалим, якому раніше вже виплачувалася грошова компенсація, чи коли особа вже включена в подання на виплати до Мінреінтеграції.

Також відмова може бути через встановлення факту реєстрації постраждалим права власності на житло вже після моменту його руйнації, окрім випадків, коли житло було отримане в спадщину. Не виплачується грошова компенсація, якщо відбулося спадкування житла, що було придбано спадкодавцем вже у зруйнованому стані або якщо спадкодавець за життя вже отримував грошову компенсацію за зруйноване житло.

– Отже, минулого року з’явився чіткий механізм виплат грошових компенсацій за зруйноване житло, і, вперше за часи збройної агресії РФ проти України, в державному бюджеті на це були передбачені кошти – 20 млн грн, – говорить Елеонора Поліщук.

На 2021 рік у держбюджеті України передбачено вже 114 млн грн на виплату компенсації за зруйноване житло. За інформацією Мінреінтеграції, очікується, що компенсацію отримають понад 300 родин, що втратили житло через військову агресію РФ.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх