Нещодавно інформаційний простір заполонила новина, що за борги з «комуналки» відбиратимуть квартиру. Але замість того, щоб панікувати, пропонуємо вам розібратися з проблемою і ознайомитися з роз’ясненнями профільного фахівця. Наскільки вірним є твердження, що через комунальні борги людина може залишитися без даху над головою, нам пояснив Віталій Сурай, директор Департаменту житлово-комунального господарства Луганської облдержадміністрації

 

Евеліна БОГДАНОВА

 

– Ніхто не має права просто відібрати житло через комунальні борги. Постачальник житлово-комунальних послуг може лише вимагати у споживача таких послуг оплатити заборгованість, – зазначає Віталій Сурай. – Сама собою несплата комунальних послуг не є підставою для виселення.

За його словами, боржник може сплатити борг добровільно чи укласти договір реструктуризації боргу, за яким підприємство-постачальник надає боржнику таку собі розстрочку сплати суми боргу на визначений період часу. А ось якщо боржник відмовиться від такої пропозиції, постачальник комунальних послуг може звернутись до суду.

– Наказне провадження – це спрощена процедура без виклику сторін, – пояснює директор Департаменту. – Якщо суд винесе судовий наказ, споживач може його скасувати, обґрунтувавши незаконність вимог постачальника. Але якщо не скасує – треба рішення суду виконати.

Підприємство-постачальник комунальних послуг звертається до державної виконавчої служби або приватного виконавця, а вже вони розпочинають примусове стягнення боргу, зокрем й шляхом накладення арешту на майно.

Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Водночас, враховуючи норми чинного законодавства, якщо сума заборгованості боржника за житлово-комунальні послуги перевищила 20 мінімальних заробітних плат, виконавець вже має право накласти арешт на єдине житло такого боржника.

– Але навіть така сума не означає автоматичного відбирання житла. Необхідно пам’ятати, що звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється лише у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна, – зазначає Віталій Сурай. – Насамперед борг стягується з рахунків у банках та карткових рахунків. Якщо їх немає або недостатньо,  гроші можуть стягнути із заробітної плати, пенсії або стипендії. Розмір відрахувань з таких доходів боржника, за нормами чинного законодавства, не повинен перевищувати 20% суми доходів, які залишаються після відрахування обов’язкових податків і зборів.

У разі відсутності у боржника будь-яких доходів для погашення заборгованості стягнення можливе на належне йому майно. Це можуть бути об’єкти нерухомості, рухоме майно – транспортні засоби або інше майно. Законом передбачено порядок опису такого майна, виставлення на торги з метою його реалізації.

– І лише в останню чергу вживається такий захід, як стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Саме тоді існує потенційна можливість втратити житло, – зауважує Віталій Сурай. – Виконавча служба може накласти арешт на майно боржника, списати гроші з його рахунків та примусово реалізувати його майно. Проте, навіть якщо таке житло і продали вже на аукціоні за борги, то реально виселити особу не так просто. Адже примусове виселення особи з реалізованого житла – вже справа окремого судового розгляду.

Виконання рішення суду про примусову реалізацію житла так само може бути здійснено як державним, так і приватним виконавцем. Але останній не може виконувати провадження щодо виселення малолітніх і неповнолітніх дітей.

Виходить, вірогідність найгіршого сценарію у разі накопичення комунальних боргів невелика. Але вона є. Тож варто не доводити ситуацію до крайнощів.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх