Протягом минулої «п’ятирiчки» – з часу створення Новопсковської ОТГ – її жителi встигли вiдчути на собi переваги децентралiзацiї. Адже за цей перiод у населених пунктах, котрi об’єдналися першими, було реалiзовано багато цiкавих проєктiв. Пiсля мiсцевих виборiв, що вiдбулися восени, Новопсковська громада значно збiльшилась: вiдтепер до неї входить понад половини колишнього Новопсковського району. Про сьогодення i найближче майбутнє оновленої громади говоримо з її головою Вадимом Гаєвим

 

Гарiй ВЛАСЮК

 

– Отже, якi змiни сталися пiсля «перезапуску» громади?

– Протягом п’яти рокiв ми працювали, маючи певну фору в часi, а також деякi фiнансовi преференцiї. Зокрема, активно залучали кошти Державного фонду регiонального розвитку i донорських органiзацiй. Зараз всi громади, незалежно вiд того, коли i як вони створювались, перебувають в однакових фiнансових умовах. Зрозумiло, що буде конкуренцiя за ресурси, але ми готовi до цього.

У подальших планах – залучення позабюджетних коштiв, реалiзацiя низки проєктiв, вiдстоювання iнтересiв громади на рiзних рiвнях. Але головне – це забезпечення нагальних потреб: зарплати, енергоносiї, погашення поточних рахункiв.

Проблем чимало. Наприклад, нещодавно вiдвiдав бiблiотеку села Пiски, а там у примiщеннi – нульова температура. Тож спочатку потрiбно зберегти матерiальну стабiльнiсть, а вже потiм – все iнше. Адже будь-якi намiри потрiбно пiдкрiплювати наявними грiшми. Тому тiльки у лютому разом iз депутатами будемо ухвалювати рiшення щодо використання вiльних коштiв.

 

– I все ж, програмою соцiально-економiчного розвитку окреслено певнi перспективи, чи не так?

– Загалом ухвалено 23 програми розвитку. В першу чергу це стосується пiдтримки i подальшого розвитку системи охорони здоров’я, освiти, соцiального захисту населення. З-помiж iнших є й такi профiльнi програми як «Безпечна громада», «Питна вода Новопсковщини» та iншi.

 

– Сподiваюсь, передбачаються позитивнi зрушення не лише у Новопсковi, але й у селах?

– Безумовно! Поки що у нас багато технiчної роботи: пiсля скасування Новопсковського району взяли на баланс низку закладiв та установ. Тож зараз пiдписуються акти приймання-передавання, оформлюються статутнi документи, формуються новi мережi профiльних установ. Тобто «перезапуск» ще триває. Але надалi ми плануємо будувати роботу так, щоб змiни на краще вiдбувалися не тiльки в центрi, але й на мiсцях.

Шкода, звiсно, що жителi багатьох сiл не увiйшли до громади дещо ранiше i не скористалися можливостями, якi надавала держава «пiонерам» децентралiзацiї. Переважна частина сiльських шкiл потребує ремонту дахiв, оновлення систем опалення та iншого.

Що ж, будемо надолужувати згаяне.

Окрiм того, маємо намiри активно лобiювати iнтереси громади у галузевих вiдомствах. Наприклад, ранiше нам вже вдалося капiтально вiдремонтувати кiлька комунальних дорiг у Новопсковi. У той же час автошляхи державного значення перебувають у веденнi Служби автомобiльних дорiг, тож формально ми не можемо впливати на якiсне полiпшення їхнього стану. Але ж ми зацiкавленi у тому, щоб пришвидшити ремонт автошляху на Кам’янку, де знаходиться кiлька старостатiв, на Старобiльськ. Тому будемо звертатися до дорожникiв.

 

Ремонт школи-філії № 1 Новопсковського ОЗО в Осиновому

 

– Чи триватиме й надалi спiвпраця з обласною владою?

– Неодмiнно. Наше конструктивне спiвробiтництво з керiвником Луганської ВЦА Сергiєм Гайдаєм, з фахiвцями департаментiв ОДА i спецiалiстами обласних служб вже має позитивнi наслiдки. Завдяки цьому у Новопсковi було добудовано амбулаторiю, яка почне працювати з березня.

Минулого року за сприяння обласної влади вдалося провести капiтальний ремонт стадiону «Будiвельник», утеплити споруду лiкувального корпусу Новопсковського ТМО (ремонт корпусу триватиме й цього року). Та навiть поява у Новопсковi медичного автомобiлю – це також результат нашої взаємодiї з областю. Тому й надалi будемо лише змiцнювати наш альянс.

 

– Торiк не вдалося реалiзувати проєкт капiтального ремонту опорного закладу освiти, що працює у Новопсковi. Чи є можливiсть повернутися до цього питання?

– Так, з-помiж низки iнших ремонтiв планувався й капремонт Новопсковського ОЗО, кошторисна вартiсть якого становила близько 40 млн грн. Передбачалась замiна покрiвлi, утеплення фасаду, встановлення нових вiкон i дверей, оновлення харчоблоку та їдальнi, ремонт внутрiшнiх примiщень. Проєкт планувалося реалiзувати за кошти держпрограми «Спроможна школа для кращих результатiв». Та на завадi стало поширення коронавiрусу, на боротьбу з яким державi довелося витрачати значнi кошти.

Але ми не вiдмовились вiд своїх намiрiв. Нинiшнього року проєкт вже був розглянутий комiсiєю ДФРР, вiдстояний на рiвнi Мiнiстерства розвитку громад i територiй. Тож невдовзi розпочнеться його реалiзацiя. Цього року планується виконати робiт приблизно на 11 млн грн. Ми маємо гарантувати 10% вiд загальної вартостi кошторису.

Додам, що грошi, якi ранiше видiлялися громадою на умовах спiвфiнансування, спрямували на ремонт iншого навчального закладу – школи-фiлiї ОЗО в Осинове-1. До цього вже було проведено ремонтнi роботи в школi-фiлiї в Осинове-2. В обох школах вiдремонтовано дахи, туалети, встановлено новi вiкна, придбано сучасне мультимедiйне обладнання.

 

– Вiдтепер на балансi громади буде й територiальне медичне об’єднання. Якi заходи вживатимуться, щоб зберегти це розгалужене медичне господарство?

– Як я вже говорив, поки ми виконуємо технiчну роботу, працюємо iз документацiєю. Попереду – вiдкритий конкурс на посаду головного лiкаря. Але вже зараз хочу запевнити, що будь-
якi змiни вiдбуватимуться лише з урахуванням думки медикiв.

Водночас ми активно працюємо над тим, аби вiдшукати джерела фiнансування для проведення капремонту внутрiшнiх примiщень лiкарнi. Почнемо з одного вiддiлення, потiм перейдемо на iнше. I так, крок за кроком, приведемо лiкарню до ладу.

 

– Комунальна галузь не залишатиметься на узбiччi змiн?

– З-помiж iнших затверджено й програму благоустрою, яка передбачає не тiльки прибирання територiї, упорядкування зеленої зони та мiсць вiдпочинку, облаштування тротуарiв, але й поточний ремонт дорiг. Правда, на цей рiк ремонтiв дорiг поки не планували.

Стосовно подальшої долi водоканалу, то на сьогоднi вiн пiдпорядкований КП «Старобiльськвода». Ми очiкуємо на рiшення про передачу господарства на баланс громади, а коли це станеться, буде оформлена лiцензiя, дозволи, переукладено угоди зi споживачами, i тодi розпочнеться новий вiдлiк дiяльностi водоканалу.

Ми зможемо видiлити кошти на змiцнення матерiально-технiчної бази пiдприємства та приєднатися до швейцарсько-
українського проєкту DESPRO, участь у якому надає можливiсть здiйснювати технiчну модернiзацiю водопостачальної мережi.

Потрiбно буде налагодити ефективне управлiння, встановити енергозберiгальне обладнання, полiпшити стан водогонiв, свердловин, насосного обладнання, позбавитись непродуктивних втрат. Гадаю, що через пiвроку ми прозвiтуємо про зроблене.

 

Відновлений у співпраці з обласною владою стадіон «Будівельник»

 

– Якi соцiальнi iнiцiативи втiлюються у життя?

– Вже розпочато ремонт центру надання соцiальних послуг, який працюватиме у Новопсковi на вулицi Магiстральнiй. У центрi надаватимуться послуги психолога i логопеда, консультацiї, соцiальна профiлактика i супровiд, буде створено умови для тимчасового денного перебування дiтей з iнвалiднiстю та дiтей iз сiмей, якi знаходяться у складних життєвих обставинах, також працюватиме мобiльна бригада з профiлактики домашнього насильства.

Водночас вiдбувається iнвентаризацiя та формується перелiк об’єктiв нерухомостi, котрi можна буде вiдремонтувати за рахунок державної субвенцiї, наданої Мiнреiнтеграцiї. Вiдремонтувавши полишену будiвлю чи квартиру, будемо мати в резервi соцiальне житло. Воно призначатиметься для переселенцiв-лiкарiв, бо у нас уже був випадок, коли лiкар не залишився в Новопсковi, а переїхав до Рубiжного, де його забезпечили не тiльки роботою, а й квартирою.

 

– I наостанок: як у нових умовах зберегти фiнансову спроможнiсть громади?

– Левову частку надходжень до бюджету громади становить податок на доходи фiзичних осiб, 60 % якого залишається в громадi. Окрiм того, є надходження вiд податкiв на землю, нерухоме майно. Тож вся громада зацiкавлена у тому, аби якомога бiльше людей легально працювали на мiсцi, а всi фiнансовi операцiї проводились вiдкрито i прозоро.

Зi свого боку ми привели до ладу взаємовiдносини iз пiдприємствами, котрi працюють на територiї громади, домоглися того, щоб вони робили вiдрахування саме в ТГ. Адже до цього були випадки, коли вiдрахування йшли за адресою юридичної реєстрацiї.

За сприяння Асоцiацiї мiст України вдалося зберегти в громадах акциз на паливно-мастильнi матерiали, алкогольнi й тютюновi вироби. Тож купуючи цi товари легально, кожен робить свiй внесок у загальну скарбницю.

Також намагаємось вивести «з тiнi» малий бiзнес, вiдстежувати незаконнi оборудки iз землею, коли намагаються уникнути фiнансових вiдрахувань. Звертаємось до прокуратури, яка у судi вiдстоює iнтереси громади.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх