Днями віцепрем'єр-міністр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков під час спільного з Президентом відеозвернення анонсував проєкт із будівництва нової залізничної колії в Луганській області. Власне, для жителів нашого регіону це вже давно не новина. Важливо тут те, що наміри побудувати гілку чи не вперше публічно прозвучали із вуст впливового посадовця в контексті економічного розвитку Донбасу та повернення окупованих територій. З цього приводу ми вирішили пригадати історію та причини виникнення проєкту

 

Ганна СИМОНОВА

 

ТРОХИ ЦИФР

Луганщина – найбільш віддалений від столиці регіон – і до війни була «ведмежим кутом» з точки зору логістики. Втім, через область йшли дві залізничні гілки, які здатні були забезпечити потреби місцевих промисловців та аграріїв. Після окупації півдня Луганщини гілка, що зараз відома за назвою кінцевих станцій – «Кіндрашівська-Нова – Лантратівка», – стала тупиковою, адже з’єднував її з мережею залізничних доріг України лише перешийок у Луганську. З одного боку – Росія, з іншого – окупанти: значна територія області, яка включає дев’ять аграрних районів, залишилась без повноцінного пасажирського сполучення і, що найголовніше, зазнала болючого економічного удару.

У 2013-му зі станцій, розташованих на цьому маршруті, вiдправилося 347,4 тис. тонн зерна. Нині цих масштабів немає і близько, бо для перевезення врожаю фермери змушені використовувати автомобільні дороги. Аграрії, з якими ми спілкувалися, відсутність нормального залізничного сполучення називають для себе проблемою номер один. Що цілком зрозуміло.

У 2019 роцi фахiвцi Нацiонального iнституту стратегiчних дослiджень (НIСД) пiдрахували, що через iзоляцiю гiлки «Кiндрашiвська-Нова – Лантратiвка» витрати мiсцевих фермерiв за 2014-18 рр. зросли на 4,4 млрд грн, а сукупнi втрати на збутi врожаю склали 3,2 млрд грн. Якщо до цього додати проблеми з постачанням вугiлля на Щастинську ТЕС та руйнацiю дорiг, то загальнi втрати економiки Луганщини стануть приблизно зрозумiлими. За оцiнками того ж НIСД – це 99 млн євро на рiк.

 

БЕЗ IНВЕСТОРА НЕ ВИЙДЕ

Незважаючи на такi промовистi суми, предметно займатися питанням будiвництва нової «змички» мiж тупиковою гiлкою «Кiндрашiвська-Нова – Лантратiвка» та функцiонуючою – «Попасна – Купянськ» – почали лише трохи бiльше року тому.

Певний рух довкола теми, звичайно, спостерігався й ранiше. У березнi 2016-го Луганська облдержадмiнiстрацiя, яку тодi очолював Георгiй Тука, навiть заключила вiдповiдний меморандум про спiвпрацю з «Укрзалiзницею». Мова йшла про будiвництво гiлки «Сватове – Бiлокуракине» довжиною 45 км i вартiстю 433 млн грн. Три мiсяцi потому вже iнший губернатор – Юрiй Гарбуз – провiв зустрiч у Мiнiстерствi iнфраструктури, де, начебто, закрiпив домовленостi. Але на бiльш солiдний рiвень вся ця iсторiя тодi так i не вийшла.

Чому – теж не секрет. Менеджмент «Укрзалiзницi» неодноразово заявляв, що будiвництво гiлки лише коштом пiдприємства, на вiдмiну вiд подальшої експлуатацiї, буде для нього нерентабельним. У держави, а тим бiльше – у областi, грошей на проєкт також не знаходилось. Отже, потрiбен був iнвестор. Пiзнiше будiвництво залiзничної гiлки на Луганщинi включили у план дiй з реалiзацiї Нацiональної транспортної стратегiї до 2030 року, вказавши у джерелах фiнансування, окрiм держбюджету, розпливчасте формулювання «iншi». З таким пiдходом до справи недивно, що iнвестори не вишукувалися у чергу, щоб будувати з нуля складний iнфраструктурний об’єкт.

Все докорiнно змiнилося наприкiнцi 2019 року. Очоливши Луганщину, новопризначений губернатор Сергiй Гайдай не лише не вiдкинув iдею будiвництва гiлки, але й назвав його серед стратегiчних завдань обласної влади на найближчi кiлька рокiв.

 

Зустріч Сергія Гайдая із послом Франції Етьєном де Понсеном

 

ПЕРЕГОВОРИ ТРИВАЮТЬ

Власне, саме завдяки домовленостi Сергiя Гайдая та USAID побачило свiт вищезазначене дослiдження НIСД. Вперше широкий загал дiзнався, якi втрати несе економiка Луганщини через вiдсутнiсть залiзничного сполучення в аграрних районах та який ефект у грошовому вираженнi принесе будiвництво «змички». А пiсля презентацiї представники USAID пiдтвердили, що готовi профiнансувати техніко-економічне обґрунтування проєкту.

– Його реалiзацiя матиме не тiльки економiчний ефект, а й великий соцiальний та полiтичний вплив на розвиток ситуацiї в областi, – наголосив тодi очiльник Луганської облдержадмiнiстрацiї. – Будiвництво дасть можливiсть створити новi робочi мiсця та розширити перспективи для бiзнес-середовища регiону. В енергетичному секторi наявнiсть нової залiзницi дозволить модернiзувати ТЕС у мiстi Щастя та стабiлiзувати роботу вугiльнодобувних пiдприємств. Крiм того, це на 10 % зменшить логiстичнi витрати товаровиробникiв, збiльшить на 3,5 млн тонн на рiк обсягiв вантажоперевезень та на 2,5 млн осiб – пасажирськi перевезення. Одночасно значно зменшиться руйнування автошляхiв Луганщини.

Наразi мова йде про те, що об’єднувати будуть станцiї Рубiжне й Старобiльськ, а не Сватове та Бiлокуракине, як планувалося ранiше. Цей напрямок трохи довший, але перспективнiший в економiчному планi, адже iнший iнвестицiйний проєкт вартiстю 30 млн доларiв передбачає створення у Старобiльську сучасного агрохабу.

Орiєнтовна ж вартiсть будiвництва гiлки – 100 млн євро. Впродовж останнього року мало не щотижня Сергiй Гайдай звiтує про те, як просуваються переговори з пошуку iнвестора, який готовий буде вкластися у будiвництво. У лютому про такi намiри заявляли французи, але пандемiя коронавiрусу внесла корективи у домовленiсть, якої досягли голова ЛОДА та посол Францiї Етьєн де Понсен, i переговори «застрягли».

Натомiсть у жовтнi очiльник Луганщини повiдомив, що будiвництвом залiзничної колiї може зайнятися китайська компанiя:

– Я знайшов китайську компанiю i дав її реквiзити мiнiстру iнфраструктури. Владислав Криклiй пiдтвердив, що це, якщо не найпотужнiша компанiя з будiвництва залiзничних колiй в Китаї, то одна з кращих. I попередньо ми маємо вiд них певну iнформацiю, вони готовi iнвестувати, будувати, i вiдсоток для нас дуже позитивний – всього 2% рiчних. Це повнiстю нас влаштовує, – пiдкреслив Сергiй Гайдай.

 

НАДIЯ Є

За iнформацiєю «Луганщини.ua», наразi зацiкавленiсть в будiвництвi iнфраструктурного об’єкту демонструє також одна з американських компанiй. Хто за пiдсумком будуватиме «змичку» – покаже час. Зараз тривають вже суто бiзнесовi перипетiї, результат яких буде залежати вiд того, якi умови запропонує та чи iнша сторона.

Варто також розумiти, що навiть коли переговори будуть закiнченi, а договiр пiдписаний, колiя не з’явиться моментально – це справа 2-3 рокiв. Але стратегiчно для Луганщини важливо те, що Сергiю Гайдаю вдалося успiшно лобiювати цю тему та вивести її за межі суто регiональних iнтересiв.

– Будiвництвом займається обласна адмiнiстрацiя, але нашу iнiцiативу пiдтримує Президент, вiн розумiє, наскiльки це важливо. Пiдключений до цього i секретар РНБО Данилов, – зазначає голова
облдержадмiнiстрацiї.

Нещодавно робочу групу з проєкту будiвництва колiї «Рубiжне – Старобiльськ» створено при Кабiнетi Мiнiстрiв України. I ось – заява вiцепрем’єра:

– Наша кiнцева мета – це повернення Донеччини, Луганщини та Криму, розвиток цих регiонiв. Тому ми починаємо будiвництво iнфраструктурних об'єктiв уздовж лiнiї дотику, зокрема й дороги i залiзницю. Зараз, до речi, на Луганщинi ми вже на порядку денному маємо проєкт про нову колiю, – повiдомив Олексiй Резнiков.

Багатокiлометрова залiзнична колiя вартiстю 100 млн євро – це, звичайно, не мiст у Станицi, не КПВВ у Щастi i навiть не капiтально вiдновленi десятки кілометрів автодорiг. Втiм, перерахованi обєкти так само роками «забовтували» на численних круглих столах, а сьогоднi вони вже зданi в експлуатацiю.

Тож, надiя є?!

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх