Днями минуло 100 днів від початку дії чергового перемир’я на Донбасі. Такого довготривалого припинення вогню вдалося досягти вперше за усі роки війни. І хоча тиша не була абсолютною – за ці місяці загинуло троє українських військових та майже кожного дня фіксувалися провокативні обстріли з боку бойовиків, – у Офісі Президента наголошують, що загалом інтенсивність вогню, кількість жертв серед наших військових та мирних мешканців на Донбасі за час з 27 липня значно скоротилися

 

Євген КОМАРОВ

 

– Вже хоча б для цього цей режим був потрібен, – каже голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай.

Очільник області порівнює тогорічні осінь та зиму, коли він тільки обійняв свою посаду, і минулі 100 днів тиші.

– З першого дня каденції мені на стіл приносять довідки щодо суспільно-політичної та економічної ситуації в області. Кожного божого дня в довідках значились обстріли, щотижня – поранені і досить часто – загиблі. Жителі Сєвєродонецька неодноразово прокидалися від того, що чули «важкий»152-й калібр зі сторони фронту. Зараз такого немає. Так, якісь провокації перед виборами і святами були, але це поодинокі випадки. Звісно, не можна говорити про мир, миру немає. Але перемир'я реально працює, – вважає Сергій Гайдай.

Це можуть підтвердити, наприклад, медики 59-го військового госпіталю, який базується у Сєвєродонецьку, та жителі прифронтових населених пунктів.

– Якщо поговорити з Андрієм Телефанко, керівником госпіталю, він скаже, що вони зараз більше займаються ковідом і пневмонією, ніж пораненими. А кілька днів тому я був у Золотому, там у школі якраз готувалися до початку навчального процесу. Я розмовляв з вчителями, вони кажуть, що, слава Богу, зараз у місті тихо, – розповідає очільник області.

Важких кровопролитних боїв та зіткнень на Луганщині давно не фіксують. Більша частина порушень є провокативною та неприцільною, уточнює керівник обласної ВЦА. Вогонь ведеться таким чином, щоб викликати відповідь з боку українських військових, або через те, що бойовики у нетверезому стані починають надавати собі певної ваги.

Але є й такі порушення, які не можна назвати просто провокативними. Росія використовує загрозу ескалації як засіб тиску на Україну перед кожним раундом змістовних переговорів або напередодні певних зрушень в процесі реалізації попередніх домовленостей.

Коли бойова обстановка вимагає від українських військових належної вогневої відповіді, ця відповідь дається, щоб примустити супротивника повернутися до режиму тиші. Так відбулось і 30 жовтня – коли внаслідок прицільних обстрілів бойовиків двоє українських військових загинули, ще двоє були поранені.

Отже, цілком ймовірно, що найбільша ескалація під час дії домовленостей щодо припинення вогню з 27 липня невипадково відбулась саме у день розпалу кризи навколо неконституційного рішення Конституційного Суду щодо системи електронного декларування.

Як би там не було, саме після приходу до влади Володимира Зеленського були перезавантаженні переговори як в Нормандському форматі, так і на майданчику Тристоронньої контактної групи. Окрім встановлення довготривалої тиші на фронті, вдалося реалізувати домовленості щодо розведення військ на трьох ділянках і звільнити частину наших людей, які утримувалися на тимчасово окупованій території України, а також у Росії.

Росія тим часом продовжує вести доволі жорстку дипломатичну гру, намагаючись вичавити з України поступки. Однак представники України наполягають на тому, що станом на сьогодні немає жодного іншого погодженого усіма сторонами документу, який містив би пункти на шляху до припинення війни на Донбасі, окрім Мінських домовленостей.

Попередня владна команда, яка погоджувала цей документ свого часу, залишила дуже складну дипломатичну спадщину. Зокрема, це стосується і питання про проведення виборів в Донецьку та Луганську. Згідно з Мінськими домовленостями, вибори мають відбутись до передачі кордону Україні. Також є певна проблема з питанням про амністію для учасників війни. З усім цим ми потрібно розбиратися.

Можливо, є сенс створити нову угоду, щоб справді гарантувати довготривалий мир на умовах здорового глузду для Донецька та Луганська. Саме про це зараз ведеться мова з Росією в усіх форматах.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх