Для розвитку будь-якої сфери потрібні грошові вкладення. Найменше їх останні десятиріччя вкладалося в житлово-комунальний сектор. На Луганщині ситуацію посилила війна. Наразі інвестиції йдуть активно, але, враховуючи нинішній стан ЖКГ, їх потрібно набагато більше. Як відновлюється комунальна сфера області та які проєкти готуються на найближчу перспективу – розповів Віталій Сурай, директор Департаменту ЖКГ Луганської облдержадміністрації

 

Евеліна БОГДАНОВА

 

– Розкажiть про iнвестицiї у сферу ЖКГ областi.

– Iнвестицiї йдуть постiйно, з рiзних джерел. Найближчi новi проєкти пов'язанi зi сферою водопостачання та водовiдведення. На сьогоднi в межах Надзвичайної кредитної програми для вiдновлення України вже пiдписано угоди на суму 8,482 млн грн з МКП «Сватiвський водоканал», ще на 36 млн грн – з КП «Рубiжанське ВУВКГ».

 

– На якi саме цiлi будуть використанi кошти?

– У Сватовому роботи будуть пов’язанi з фiнансуванням комплексного проєкту з капiтального ремонту аварiйних дiлянок водопровiдних i каналiзацiйних мереж, а в Рубiжному вiдбудеться велика реконструкцiя очисних споруд.

 

– Тобто Рубiжне нарештi виправить проблему з потраплянням стокiв до «очисних»?

– Наразi Департаментом ЖКГ проводяться роботи з реконструкцiї каналiзацiйної насосної станцiї, що розташована на перехрестi вулиць Студентської та Померанчука, що дозволить виключити транспортування стокiв по аварiйному каналiзацiйному колектору. Процес на завершальнiй стадiї. Сподiваюся, до листопада цього року ми вже введемо КНС в експлуатацiю.

До речi, будiвництво насосної станцiї розпочинали ще до 2000 року. Об'єкт «заморожували». У 2012 роцi управлiння ЖКГ Луганської облдержадмiнiстрацiї знову взялося за будiвництво, але завадили вiйськовi дiї. У 2017 роцi ми повернулися до процесу, бо питання є стратегiчно важливим для мiста.

 

– Якi ще проєкти наразi реалiзуються у сферi ЖКГ областi?

– Наразi тривають роботи за дворiчним проєктом вартiстю 64,485 млн грн на Бiлогорiвському водогонi, який перебуває на балансi ЛКСП «Лисичанськводоканал». Там прокладений новий водогiн довжиною майже 6 км, залишається пiдключити його до наявного магiстрального водогону.

Через те, що довгий час були складнi вiдносини з Лисичанською мiськрадою, яка робила все, щоб ситуацiю погiршити, процес затягнувся в часi. Наразi керiвництво в мiстi змiнилося. Питання перейшло з полiтичної площини до прагматичної.

 

– Цей проєкт завершується. Але вже було анонсовано наступнi «вливання» в Лисичанський водоканал. Розкажете про них детальнiше?

– Наразi видiляємо 3 мiльйони з обласного бюджету на придбання каналопромивочної машини. Вона допоможе вирiшити майже всi проблеми з каналiзацiєю. Такої машини ще немає у жодного комунального пiдприємства областi. Отже, вирiшивши власнi проблеми, на нiй можна буде заробляти, надаючи послуги iншим населеним пунктам.

Також Мiнiстерству з питань реiнтеграцiї вдалося включити два об’єкти ЛКСП «Лисичанськводоканал» до реєстру проєктiв, якi будуть фiнансуватися наступного року за кошти держбюджету. Але стовiдсоткову гарантiю видiлення на них коштiв я, зрозумiло, поки надати не можу.

 

За словами Віталія Сурая, найближчі нові проєкти у ЖКГ Луганщини
пов'язані зі сферою водопостачання та водовідведення

 

– Якi це проєкти?

– Перший стосується забезпечення населення центральної та пiвнiчної частини мiста Лисичанська, а також мiст Новодружеська та Привiлля питною водою iз Захiдної фiльтрувальної станцiї КП «Попаснянський районний водоканал». Колись звiдти йшов водогiн у Лисичанськ,
але через полiтичнi чвари труби демонтували. Також катастрофiчно знизилися об’єми води, що транспортуються мережами КП «Попаснянський районний водоканал» на тимчасово окуповану територiю.

Але ми розумiємо, що Захiдну фiльтрувальну станцiю потрiбно зберегти. По-перше, тому, що це водогони на сотнi мiльйонiв гривень. Якщо їх не експлуатувати, вони стануть непридатними. По-друге, колись тимчасово окупованi територiї повернуться пiд контроль української влади, i воду потрiбно буде туди постачати.

Цей проєкт передбачає будiвництво магiстрального водогону вiд 47 пiкету водогону дiаметром 1200 мм КП «Попаснянський районний водоканал» до камери перемикань ЛКСП «Лисичанськводоканал». Там вода дуже хорошої якостi, i вона дешевша, нiж вода Бiлогорiвського водозабору.

На реалiзацiю проєкту у 2021 роцi передбачаються кошти для ЛКСП «Лисичанськводоканал» в об’ємi 50 млн грн.

 

– А другий проєкт?

– Наступним проєктом, вартiсть якого складає 30 млн грн, буде реконструкцiя аварiйного водогону, яким постачається вода в мiста Новодружеськ та Привiлля. Наразi там 700 мм труба, яку замiнимо на нову, меншого дiаметру. Це унеможливить втрати води та забезпечить стабiльне водопостачання.

Облдержадмiнiстрацiя гарантує розробку до 31 грудня цих проєктiв. Пiсля цього чекатимемо на фiнансування у 2021 роцi.

 

– Також Сергiй Гайдай анонсував готовнiсть французiв фiнансувати окремi проєкти.

– Так, це реконструкцiя та капiтальний ремонт об’єктiв КП «Попаснянський районний водоканал», а також будiвництво заводiв з опрiснення шахтних вод у мiстах Лисичанську, Золотому, Кремiннiй. Iнвестицiй передбачається на суму 75 млн євро, або 880 млн грн. Поки розглядається видiлення першого траншу в 33 млн євро.

У вереснi повинна вiдбутися зустрiч технiчних спецiалiстiв, потiм буде пiдписаний ряд вiдповiдних документiв. На цей проєкт вже передбачено кошти в бюджетi Францiї, i чотири французьких компанiї виявили бажання взяти у ньому участь. Реалiзовуватиметься вiн не ранiше нiж через рiк, адже на всi роботи ще потрiбно розробити документацiю.

До цього часу Попаснянському водоканалу також потрiбно якось виживати, тому приймаємо ряд iнженерних та технiчних рiшень, а також почали проводити iнвентаризацiю основних фондiв. Все, що не стосується магiстральних водогонiв, ми передаватимемо на мiсця – у громади. Це їхня зона вiдповiдальностi.

Те саме проводитимемо i по «Старобiльськводi». Майно пiдприємства буде передано територiальним громадам. Вiдповiдальнiсть за надання послуг буде на полiтиках та менеджерах мiсцевого самоврядування, як це i повинно бути. Ну а ми, звичайно, як допомагали до сьогоднi, так i будемо допомагати.

 

– Чи є рух у створеннi системи поводження з вiдходами?

– Щодо будiвництва полiгону – розроблено проєкт та його технiко-економiчне обґрунтування. Вартiсть будiвництва – 715 млн грн. Ми максимально популяризуємо його, але поки цiкавостi з боку iнвесторiв немає, i можливiсть отримати кредит на його реалiзацiю пiд 1-2% рiчних також вiдсутня.

Наведу приклад Францiї. Там на вiдповiднi цiлi передбачаються кредити пiд 0,1% рiчних строком на 40 рокiв з вiдстрочкою платежiв на 10 рокiв. Такий кредит вирiшив би проблему. Звичайно, бiльш спроможнi областi намагаються збудувати в себе полiгони власним коштом. Наприклад, у Краматорську побудовано два великих сучасних полiгони. А тi областi, якi мають обмеженi фiнансовi можливостi, як Луганська, наприклад, готовi були б будувати полiгони в кредит на лояльних для себе умовах.

 

Зустріч Сергія Гайдая з представниками ООН щодо перспектив реконструкції Попаснянського водоканалу

 

– Якi є варiанти: складувати смiття в себе чи вивозити в iншi областi?

– Бiльш-менш окупиться перевезення машиною вiдходiв на вiдстань не бiльше 40 км в один бiк. Тож навiть Донецька область – це не вихiд. Тому ми нацiленi спочатку хоча б зменшити кiлькiсть несанкцiонованих звалищ, а захоронення будемо здiйснювати в тих мiсцях, якi на сьогоднi є. Для цього наразi Старобiльськ отримав смiттєвоз. Також видiленi кошти на придбання великих 18-кубових смiттєвозiв для Маркiвки та Золотого.

 

– Незабаром опалювальний сезон. Чи будуть проблеми з призначенням номiнацiй на газ?

– Технiчно всi пiдприємства готуються, i особливо великих проблем з цим немає. Але є ситуацiї, коли майбутнi змiни в законодавствi можуть вплинути на призначення номiнацiй.

Про що це? Багато теплопостачальних пiдприємств областi отримують номiнацiї на газ, тому що сумлiнно виконують умови договорiв про реструктуризацiю боргiв за природний газ, укладених у 2017-му. А ось поточнi платежi сплачують у міру сил. Наразi вже є законопроєкт, за яким заборгованiсть, що виникла за перiод з 2017 по 2020 рiк, може бути додана до щомiсячних платежiв з реструктуризацiї. Платежi збiльшаться в рази.

Але вiрогiднiсть того, що закон буде прийнято до початку опалювального сезону, невелика. Тож, якщо змiни не впровадять до 1 жовтня, всi теплопостачальники областi будуть з номiнацiями.

 

– I про електричну енергiю. Як сьогоднi працює система енергопостачання в областi?

– Кремiнська пiдстанцiя дає нам абсолютну альтернативу Луганськiй ТЕС. Наприклад, автоматичного вимкнення енергопостачання вiд Луганської ТЕС через пожежу в Новоайдарському районi абоненти навiть не вiдчули. Тож сьогоднi є можливiсть вiдновити роботу на повну потужнiсть таких пiдприємств, як ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання «Азот», ТОВ «НВП «Заря».

Луганська ТЕС майже рiк – з червня по квiтень – працювала на газi. У квiтнi за домовленiстю сторiн вугiлля пiшло на ТЕС з шахти «Обухiвська» (РФ) через Кiндрашiвку–Лантратiвку, i ТЕС почала знову працювати на вугiллi. Але продовжує працювати лише один енергоблок. Другий запускати немає сенсу, адже собiвартiсть електрики Луганської ТЕС неконкурентна. Ситуацiю може змiнити лише вища цiна на ринку.

Наразi Луганську ТЕС та область з'єднує єдина лiнiя, яка йде на пiдстанцiю «Ювiлейна». Потрiбно забезпечувати бiльшу надiйнiсть енергопостачання, тому в «Укренерго» розглядається питання будiвництва ще двох нових лiнiй вiд Луганської ТЕС до пiдстанцiї «Лисичанська».

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх