До реформи субрегіонального рівня чиновники на місцях відносять по-різному. Тих, хто проти укрупнення районів, якоюсь мірою можна зрозуміти: вони не хочуть втрачати вже здобутий статус і повноваження. Втім, більшість районних керівників чудово усвідомлюють, що інших варіантів розвитку територій, а тим більше – сільських, просто не існує. Таку ж думку поділяє голова Троїцької РДА Олег Сліпець. Новий адміністративно-територіальний розподіл та інші теми у нашій з ним розмові

 

Сергій КУЗНЄЦОВ

 

– Отже, згідно з реформою, нинішній Троїцький район має увійти до складу укрупненого Сватівського. Чи прогнозуєте ви якісь труднощі у зв’язку з цим?

– Перш за все зазначу, що рішення щодо створення нових районів розширює можливості використання результатів реформи децентралізації. Повноваження та ресурси повною мірою переходять до новоутворених громад. Водночас розмежовуються компетенції між районним рівнем і рівнем громад, чітко окреслюються питання, пов’язані з охороною здоров’я, освітою, культурою тощо.

З іншого боку, серед пересічних громадян зберігаються деякі побоювання. Наприклад, незрозумілим для людей є статус адміністративного центру нового району. Разом з тим їх турбує, що через укрупнення колишній райцентр втратить своє колишнє значення.

Так само серед населення зараз жваво обговорюється питання стосовно того, що все буде сконцентроване в новому районному центрі, котрий буде більш віддаленим, ніж колишній. Але ж це та подібні питання можна розв'язувати по-різному.

 

– Як саме?

– Якщо район географiчно складається з кiлькох територiй з рiвнозначними центрами, це означає, що можна органи виконавчої влади розподiляти. Необов’язково все має бути в одному мiстi. Головне, щоб служби дiєво комунiкували мiж собою. Так, десь треба буде вiдремонтувати дороги, десь треба буде подумати над громадським транспортом, але все це поступово можна буде зробити.

Щодо майна. Передбачається, що пiсля того, як будуть утворенi 1470 громад, вони набудуть юридичного статусу. Районнi ради, районнi адмiнiстрацiї у вiдповiдностi до Закону повиннi провести спiльно з громадами роботу i вирiшити, якi об’єкти спiльної власностi районiв i територiальних громад мають бути переданi у ведення ОТГ. Майно, яке не буде затребуване, треба або залишити на субрегiональному рiвнi, або передати в управлiння, наприклад, обласної гiлки влади.

 

Візит Сергія Гайдая у Троїцьке на початку серпня

 

– Конкретнi плюси укрупнення в чому полягатимуть, на вашу думку?

– Давайте не забiгати наперед, поки все слiд зважити, порахувати. Для того щоб вiдповiсти на це питання, потрiбно ще багато чого зробити. Поживемо – побачимо.

 

– Добре, перейдемо тодi до справ поточних. У серпнi в Троїцькому районi побував голова облдержадмiнiстрацiї Сергiй Гайдай. Про що саме йшла мова пiд час його вiзиту?

– Головними питаннями були iнвентаризацiя земельних дiлянок та вирiшення питань вiдчуження або обмiну земель сiльськогосподарського призначення приватної власностi уздовж державного кордону в 50-метровiй смузi, де ведеться створення фортифiкацiйних споруд «Європейського валу» на державному кордонi.

Фактично, цi дiлянки не вилученi й досi. У мiсцевих бюджетах вiдповiдне фiнансування у разi покладання обов’язкiв з вилучення цих земель на мiсцевi органи влади вiдсутнє. Оптимальний шлях – фiнансування з Державного бюджету.

Сергiй Гайдай запевнив, що обласна влада серйозно ставиться до проблеми i сприяє її вирiшенню на рiвнi Кабiнету Мiнiстрiв.

 

– А наскiльки актуальний для Троїцького району процес iнвентаризацiї землi?

– Гадаю, не секрет, що далеко не всi власники земельних дiлянок сiльськогосподарського призначення, що обробляють їх самостiйно, є сумлiнними платниками податкiв. Якщо людина обробляє свою земельну дiлянку – це одне, а якщо сусiда, свата, брата, а потiм ще й реалiзує збiжжя за готiвку, яку нiде не показує, – це зовсiм iнше.

Лише за скромними пiдрахунками таких земель у районi близько 10 %, а це означає втраченi можливостi для мiсцевих бюджетiв. Водночас така людина нарiвнi з сумлiнними платниками податкiв користується всiма соцiальними благами: її дiти ходять до шкiл та дитячих садкiв, усi вони отримують безкоштовну медичну допомогу. Хiба це справедливо?

Iнвентаризацiя земельних дiлянок сiльськогосподарського призначення актуальна не тiльки для Троїцького району, а й для iнших сiльськогосподарських територiй. I хоча сам процес призводить до додаткових витрат, вони вартi того: дохiдна частина бюджетiв пiсля iнвентаризацiї з лихвою компенсує їх. За словами очiльника областi, Луганщина мала б отримати вiд iнвентаризацiї усiх земель майже 2 млрд грн.

Але, на мою думку, все це потрiбно робити вже пiсля проведення адмiнiстративної реформи. Є й вiдповiдна позицiя губернатора.

 

– Чи потрапив цьогорiч Троїцький район до програми «Великого будiвництва»?

– На жаль, Троїцький район залишився поза програмою, i жоден наш об’єкт не увiйшов до цього перелiку. Станом на 31 серпня проєкти на наступний рiк Троїцькою райдержадмiнiстарцiєю не планувались. Пiсля створення Троїцької та Привiльської ОТГ мiсцевi бюджети перейшли до бюджетiв ОТГ, а тому можливостi проводити спiвфiнансування iз  районного бюджету в нас немає.

Як ви знаєте, пiд час вiзиту Сергiя Гайдая у Троїцьке, вiн повiдомив, що у 2021 роцi буде вiдремонтовано дорогу Троїцьке–Рубiжне, i якiсть її буде не гiршою, нiж у вiдремонтованого цьогорiч автошляху «Станиця Луганська–Сєвєродонецьк». I це гарна новина.

Крiм того, до кiнця року буде спрямоване додаткове фiнансування на вiдновлення мiсцевих дорiг – там, де вiдбувся тендер, але вiдсутня достатня кiлькiсть коштiв.

 

– А як просувається ремонт дорiг у районi зараз?

– Цього року було проведено роботи з вiдновлення дороги загального користування державного значення Р-66. Зокрема, на трасi Р-66 КПП «Демино-Олександрiвка» – Сватове – Лисичанськ – Луганськ км 13+000- км 24+000 мiж населеними пунктами с. Лантратiвка i Троїцьке та км 36+000-км 50+900 мiж селами Аношкине та Новониканорiвка нашi райавтодорiвцi виконали поточний ремонт дорожного покриття загальною площею 9132 м2 на суму 5633 тис. грн.

На аварiйнiй дiлянцi км 35+500- км 36+900 мiж селами Аношкине – Тополi пiдрядна органiзацiя провела ремонт асфальтобетонного покриття проїзної частини загальною площею 8900 м2 протяжнiстю 1,1 км.

Також проведено роботи з облаштування автобусних зупинок, укрiплення та впорядкування узбiччя, замiни та встановлення дорожнiх знакiв – на все те пiшло 350 тис. грн.

 

Ремонт на дорогах району

 

– Якi об’єкти соцiальної сфери капiтально ремонтуються?

– До процесу децентралiзацiї у районi було реалiзовано 23 проєкти, спрямованi на розвиток та полiпшення соцiальної iнфраструктури. Обсяг залучених коштiв становив близько 34 млн грн.

За ці гроші було капiтально вiдремонтовано три загальноосвiтнi заклади i ще три заклади культури. Так само вдалося вiдремонтувати районний будинок культури, ДЮСШ, районний будинок дитячо-юнацької творчостi.

Крiм того, було здiйснено реконструкцiю споруди територiального центру соцiального обслуговування i завершено ремонт будiвлi пiд багатоквартирний будинок для медичних працiвникiв.

 

– До речi, про медичнi проблеми. На початку року в Троїцькому РТМО виникли проблеми з функцiонуванням деяких вiддiлень. Чи вирiшенi вони на цей час та у який спосiб?

– Так, була проблема з функцiонуванням iнфекцiйного вiддiлення та харчоблоку, яка виникла ще до початку другого етапу медреформи та була пов’язана iз недостатнiм фiнансуванням: запланована медична субвенцiя на 2020 рiк була нижчою за потребу.

Щоб вирiшити її, у другому кварталi 2020 року на функцiонування означених пiдроздiлiв лiкарнi було видiлено кошти з бюджету Троїцької громади: 173,631 тис. грн – на харчоблок та 234,204 тис. грн – на iнфекцiйне вiддiлення, а ще 46 292 тис. було надано з районного бюджету. З другого пiврiччя 2020 року харчоблок та iнфекцiйне вiддiлення КНП «Троїцьке ТМО» фiнансуються за кошти, отрисані вiд Троїцького району. На перше серпня поточного року на цi потреби видiлено 637,827 тис.

 

– Зараз – гаряча пора пiдготовки ЖКГ до осiнньо-зимового перiоду. Як з цим справи у районi?

– Все йде згiдно з вiдповiдним розпорядженням голови райдержадмiнiстрацiї. Спiльно з Троїцьким вiддiлом ГУ ДСНС у Луганськiй областi розробленi плани попередження та лiквiдацiї аварiйних ситуацiй на об’єктах систем газо-, водо- та електропостачання.

На територiї є вiсiм об’єктiв соцiальної сфери (навчальнi заклади, заклади охорони здоров’я), якi забезпеченi резервними джерелами енергопостачання. Несподiванок поки не передбачаємо.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх