Реформа адміністративно-територіального устрою триває. Наразі змін зазнає субрегіональний рівень. Але невдовзі – місцеві вибори, зокрема й вибори у районні ради. Тож саме час під різними кутами зору поглянути на важливі аспекти поточного етапу реформи децентралізації. Є різні думки щодо нового районного поділу Луганщини і взагалі – всієї України. Найпоширеніші з них – коментують експерти

 

Евеліна БОГДАНОВА

 

НАВІЩО В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ПОТРІБНЕ РАЙОНУВАННЯ?

Сергій Іванюченко, глава Білокуракинської райдержадміністрації:

– У нас у Луганській області є живий приклад створення Біловодської ОТГ в межах району. З початку цього року Біловодська райрада не функціонує, не фінансується, люди на роботу не ходять. І нічого не зупинилося. Це – приклад того, що райради повинні піти у небуття.

 

Вадим Лазніков, начальник Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської ОДА:

– Ще з 2018 року ми опрацьовували різні варіанти субрегіонального рівня на Луганщині. Це були моделі з трьох районів. Експерти Мінрегіону пропонували на підконтрольній території області створити два райони. Останній варіант, на якому зупинилися, це поділ Луганської області на вісім районів, чотири з яких – на території, підконтрольній українській владі.

Але не треба плутати відмову від районного рівня місцевого самоврядування і відмову від районування територій взагалі. Новий районний поділ – це фактично уніфікація та здійснення координації на субрегіональному рівні територіальних органів центральних органів виконавчої влади.

 

В наявних структурах органiв виконавчої влади – абсолютний хаос. Кожний центральний орган виконавчої влади сформував свої територiальнi структури по-рiзному, не прив’язуючись до районного подiлу. Такий стан ускладнює взаємодiю мiж рiзними вiдомствами та їх координацiю. Новий адмiнтерустрiй регiонального рiвня дозволить бiльшiсть таких структур «прив’язати» до районiв.

 

ЧИ ПОТРIБНЕ МIСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ НА РАЙОННОМУ РIВНI?

Олександр Солонтай, експерт Iнституту полiтичної освiти:

– Наразi мова йде про те, що над мiськрадами Сєвєродонецька та Лисичанська з’являється додаткова районна рада. На мою думку, в наслідок реформи децентралiзацiї сiльськi та селищнi ОТГ, ОТГ маленьких мiстечок мали бути пiдтягнутi на рiвень мiст обласного значення. Тобто всi громади повиннi були вийти на один рiвень, але не шляхом пониження мiст обласного значення, а шляхом пiдвищення рiвня сiльських та селищних громад.

 

Наталiя Бойко, виконавчий директор Луганського РВ Асоцiацiї мiст України:

– В Асоцiацiї мiст України вважають потрiбним перехiд до дворiвневої системи мiсцевого самоврядування – обласного рiвня та рiвня мунiципалiтетiв. Але поки до Конституції України не будуть внесенi змiни, районнi ради будуть, адже Основним законом в Українi передбачена трирiвнева система мiсцевого самоврядування.

 

Вадим Лазнiков:

– Ми також вважаємо, що доцiльно мати дворiвневу систему мiсцевого самоврядування. Таке бачення мають i експерти Мiнрегiону. Досi Верховна Рада не спромоглася внести змiни до Конституцiї, щоб лiквiдувати районну ланку мiсцевого самоврядування. Тому субрегiональний рiвень залишиться до внесення змiн до Конституцiї.

Але є велике питання щодо повноважень районних рад на цей перiод. Наприкiнцi цього мiсяця одним з перших Рада розгляне законопроєкт № 3614 щодо змiн до Бюджетного кодексу. Ним передбачається здiйснити перерозподiл повноважень мiж районними, обласними радами та громадами. Тi, хто уважно вивчав цей законопроєкт, могли побачити, що у майбутнiх райрад залишається дуже обмежений обсяг повноважень i вкрай обмеженi джерела доходiв. Все це говорить, що законодавець не дає їм перспектив.

Отже, побоювання, що, наприклад, Сєвєродонецька районна рада якимось чином буде впливати на Сєвєродонецьку територiальну громаду, на цей час абсолютно безпiдставнi.

Тож, 25 жовтня ми обиратимемо районнi ради, але вже на новiй територiальнiй основi – в чотири райони замiсть дванадцяти. Але, думаю, наступного року змiни до Конституцiї все ж таки вiдбудуться, i районну ланку мiсцевого самоврядування буде лiквiдовано.

 

 

 

ЧОМУ ПОДIЛ ЛУГАНЩИНИ НА РАЙОНИ СТАВ САМЕ ТАКИМ?

Вадим Лазнiков:

– Позицiєю Мiнрегiону було, що субрегiональний рiвень – це суто державницька справа, тому залучення громад до обговорення Мiнiстерство не вимагало. Часу на обговорення цього питання з територiями теж не було.

Бачення моделювання районiв часто змiнювалися. Нам нав’язували створення лише двох районiв на пiдконтрольнiй частинi Луганщини, i ми до останнього не сподiвалися, що нам залишать 4 райони.

В результатi, якщо ви подивитеся на мапу районного подiлу України, то побачите, що найбiльша кiлькiсть районiв у Луганськiй та Донецькiй областях, iншi областi подiленi на 3-5 районiв. Нам пiшли назустрiч через складну ситуацiю, хоча два райони у нас не вiдповiдають критерiям формування районiв. Це не наша забаганка була саме так сформувати територiї районiв.

Нам би хотiлося, наприклад, щоб Бiлокуракинщину вiднесли до Старобiльського району, але ми стали заручниками обов’язкових критерiїв, головний серед яких – чисельнiсть населення не менше 150 тис. Якщо ми вiд проектного Сватiвського району вiдокремимо Бiлокуракинський, тодi пiд питанням стає iснування Сватiвського району, який i так не дотягує до необхiдної чисельностi жителiв. А до нього входить Троїцький район, i там теж люди, вони проти включення цього району до проєктного Старобiльського. Тож, тодi модель подiлу складалася б з трьох районiв i в гiршому становищi опинилися б жителi iнших сiл, селищ.

Та все ж таки, я вважаю, роль районiв дещо перебiльшується. Погоджуюся, що колись в життi мешканцю села з Бiлокуракинщини потрiбно буде потрапити до районного суду чи прокуратури в Сватовому, але цi випадки не будуть поширеними i на повсякденне життя бiльшостi людей суттєво не вплинуть.

Крiм того, не виключається створення вiдокремлених пiдроздiлiв територiальних органiв влади в колишнiх райцентрах. Наприклад, в Бiлокуракиному може бути розмiщений вiддiл Сватiвського районного управлiння Державної податкової служби. Це вже будуть вирiшувати вiдповiднi вiдомства.

 

ЯК ФУНКЦIОНУВАТИМУТЬ НОВI РАЙРАДИ?

Вадим Гаєв, голова Новопсковської ОТГ:

– Згiдно з законопроєктом щодо змiн до Бюджетного кодексу, серед джерел доходiв райрад залишається кiлька: прибуток вiд комунальних пiдприємств, оренди комунального майна та вiд оформлення лiцензiй. Це фактично копiйки. А майно вiд нинішніх районiв – заклади освiти, медицини, культури тощо – з набуттям повноважень нових райрад перейде до укрупнених районiв.

Виникають ризики i застереження, як новi райони будуть утримувати цю iнфраструктуру, i чи не буде спекуляцiй з передачею майна вiд районiв до територiальнi громади.

 

Вадим Лазнiков:

– Розумiю Новопсковську ОТГ, адже Новопсковська районна рада неохоче йшла на передачу майна з району до ОТГ. Але є й iншi приклади, коли районнi ради навiть нав’язували майно громадам. Така ситуацiя була у Сватiвському районi, коли новостворена Нижньодуванська ОТГ опиралася прийманню майна вiд районної ради.

Вважаю, проблем з передачею майна в громади вiд укрупнених районiв буде небагато. Процес цей вiдбудеться, зокрема й тому, що райради не матимуть достатнiх доходiв, щоб утримувати це майно.

Наразi розробляються проєкти рiшень Кабмiну щодо цього процесу, вiдповiдний план лiквiдацiї райдержадмiнiстрацiй i передачi майна в громади. Громада отримає те майно, яке обслуговує переважно її iнтереси. Сусiднi громади, у разi користування цим майном, будуть здiйснювати це на договiрнiй основi, спiльно фiнансуючи його утримання.

Припускаю, що якесь майно може залишитися на рiвнi району. Наприклад, водопровiднi мережi, якi обслуговують весь район. У цьому випадку буде дiяти система субвенцiй району вiд громад.

 

ПАТОВА СИТУАЦIЯ З ВИБОРАМИ В СЄВЄРОДОНЕЦЬКУ ТА ЛИСИЧАНСЬКУ

Ольга Айвазовська, голова правлiння громадської мережi «ОПОРА»:

– Непроведення виборiв у 18 територiальних громадах у Донецькiй i Луганськiй областях 25 жовтня не означає, що вони не можуть бути проведенi в iнший час. Я закликала б i жителiв цих територiальних громад, i мiсцеве самоврядування, не сприймати ситуацiю так, що якщо 25 жовтня не вiдбудеться день голосування, то поїзд пiшов на найближчi п'ять рокiв i повноцiнного мiсцевого самоврядування там не буде.

 

Вадим Лазнiков:

– Наразi ЦВК прийняте рiшення проводити вибори до Сєвєродонецької районної ради, але не проводити вибори до Сєвєродонецької та Лисичанської громад. Та ж ситуацiя в Щастинському районi. Це, на мiй погляд, як мiнiмум нелогiчно. Але питання треба адресувати ЦВК.

Взагалi, такої ситуацiї в iсторiї України ще не було. Те, що вибори, наприклад, вiдбудуться, але пiзнiше, не знiмає проблеми, як же вiдбуватиметься управлiння в населених пунктах, якi входять до складу цих двох громад до моменту проведення цих виборiв.

На цей час в Сєвєродонецьку та Лисичанську повноваження органiв мiсцевого самоврядування здiйснюють ВЦА, але пiсля 25 жовтня постане питання легiтимностi «старих» сiльських та селищних рад громад, якi є у складi Лисичанської та Сєвєродонецької об’єднаних громад.

А бюджет? Цi сiльради входили до складу старих районiв, i бюджети в них формувалися через райони. Наприклад, сiльський бюджет села Єпiфанiвка формувався через Кремiнську райраду. Тепер райони вже не впливатимуть на формування бюджетiв територiальних громад, а новi укрупненi громади будуть мати прямi мiжбюджетнi вiдносини з державним бюджетом. Тому сформувати сiльськi, селищнi бюджети в таких громадах, як Єпiфанiвка, буде неможливо.

Над цим вже зараз треба працювати як Мiнрегiону, так i Мiнiстерству фiнансiв України.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх