«Луганська область має значний економічний потенціал і входить у п’ятірку найміцніших промислово-економічних регіонів України», – говорить Вікіпедія та зауважує: «частина інформації в цій статті застаріла». І це дійсно так. Наслідки тривалої збройної агресії РФ проти України стали руйнівними для економіки області. Попри все, Луганщина намагається відновити втрачені позиції. Але для цього потрібен час. Про поточну ситуацію в економіці області, проблеми та перспективи – в інтерв’ю з в. о. директора  Департаменту економічного розвитку, зовнішньоекономічної діяльності та туризму Луганської облдержадміністрації Людмилою Ахтирською

 

Евеліна БОГДАНОВА

 

– З 2014 року Луганщина обмежена у можливостях розвитку. Які фактори, перш за все, заважають відновленню втрачених позицій?

– Серед об’єктивних чинників – окупація 30% території, руйнування інфраструктури, відтік інвестицій, кадрів, зменшення обсягу податкових надходжень.

З 2015 року 9 районів не мають залізничного сполучення з рештою території держави. А це понад 800 суб’єктів господарювання.

З 2017 року додатковим обмежувальним чинником стала «блокада» окупованих територій. Через це обсяги реалізації продукції в галузі металургійного виробництва знизилися з 1,8 млрд грн у 2017 році до 90 млн грн у 2018.

Ситуацію в промисловості значно ускладнювала нестабільна робота енергетичної системи області, адже єдиним джерелом енергозабезпечення регіону залишалась Луганська ТЕС.

З початком війни загальна кількість підприємств в області знизилася на 71,6%. Більшість тих, що залишилися, традиційно орієнтувалися на російський ринок, їм довелося освоювати нові ринки збуту.

Економіка Луганської області й досі знаходиться у зоні негативних викликів. Останні роки – це час випробувань для виробничої сфери.

 

– Втрачена левова доля. А що залишилося?

– Хімічна промисловість, целюлозно-паперова, машинобудування, у вугільній галузі працюють лише 4 шахти ПАТ «Лисичанськвугілля» та 4 з 7 шахт ДП «Первомайськвугілля»,  а також незначна частка харчової та легкої промисловості.

Але і тим підприємствам, які встояли, складнощів додається. Наприкінці 2018 РФ запровадила низку економічних санкцій, що вплинули на діяльність провідного експортера області – ПрАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат». Результат – зменшення вдвічі обсягу експорту паперу та картону.

Після запровадження РФ обмежень на поставку в Україну вугілля, Луганську ТЕС було переведено на природний газ, що значно збільшило вартість електроенергії.

 

– Тож, саме через ці чинники Луганщина посідає останні місця в рейтингу регіонів?

– Близько 50 % до загального обсягу внутрішнього регіонального продукту Луганської області вносили саме промислові підприємства. Втрата більшої частини з них призвела до того, що у 2018 ВРП Луганщини впав на 36 % порівняно з 2013-м.

Але зауважу, що статистичні дані моніторингу оцінки соц-
економрозвитку Мінрегіону необ’єктивні. З 62 його показників 24 розраховуються з урахуванням кількості населення всієї території області. За інформацією Держстату, чисельність населення Луганської області на 1 січня 2020 становить 2,13 млн осіб, з приміткою «без урахування тимчасово окупованої території», а наявна – 675,6 тисяч.

Якщо показники розрахувати на населення підконтрольної території, то за ВРП область підніметься з 25 місця на 20, а за показником обсягу реалізованої промислової продукції – з останнього місця на 16. Аналогічно й по інших показниках.

Обладміністрація, починаючи з 2015, звертається до Мінрегіону з пропозицією враховувати лише населення підконтрольної території або враховувати Луганську область довідково, без ранжування по регіонах, але це питання досі не вирішене.

 

Делегація області на «Схід-Експо» в Києві

 

– I все ж таки рух до розвитку є?

– Звичайно. Для з’єднання регіону з Об’єднаною енергосистемою України побудовано ПС 500 кВ «Кремінська». А це – зняття багаторічного обмеження для роботи промисловості на повну потужність.

Облдержадміністрація доклала зусиль, щоб залучити кошти міжнародних партнерів для реалізації проєкту будівництва залізничної гілки, яка з’єднає колію Кіндрашівська-Нова–Лантратівка зі всеукраїнською мережею.

Підприємства продовжують освоювати нові ринки збуту: понад 150 підприємств здійснюють зовнішньоекономічну діяльність з 65 країнами світу. Найбільші обсяги експортних поставок, крім Росії, здійснюються до Німеччини, Польщі, Франції, Білорусі, Болгарії, США, Румунії та Туреччини.

Відновило роботу ПрАТ «Сєвє-
родонецьке об’єднання «Азот» – за півроку обсяги виробництва на ньому збільшено вдвічі.

Незважаючи на складні погодно-кліматичні умови, аграрії отримали добрий врожай ранніх зернових культур – намолочено 1,1632 млн тонн.

Минулого тижня в Рубіжному запустився елеваторний комплекс «Голден Агро». На сьогодні комплекс вже може приймати до 30 тис. тонн.

 

– Що приніс Луганській економіці 2020 рік?

– Я вважаю, що 2020 можна назвати роком фінансової підтримки бізнесу. З лютого почала працювати державна програма «Доступні кредити 5-7-9 %» для підприємців. До 1 липня підприємці вже отримали кредитів на суму 5,1 млн грн.

Цьогоріч запрацювала фінансова програма ЄС з підтримки бізнесу «FinancEast», за якою суб’єкт підприємництва може отримати до 150 тисяч євро компенсації по кредиту на реалізацію інвестиційного проєкту. Загалом станом на 1 липня фінансову підтримку у вигляді субсидій і компенсацій отримали 37 суб’єктів підприємництва області на 73,4 млн грн.

Фінансову підтримку з держбюджету отримують і фермери. Часткову компенсацію вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва підприємці Луганщини вже отримали на загальну суму 18,7 млн грн.

Також реалізуються 8 проєктів міжнародної технічної допомоги, направлених на стимулювання зайнятості населення, започаткування та розширення власної справи.

 

– В області триває президентська програма «Велике будівництво». Як розвиток інфраструктури вплине на різні сфери господарської діяльності?

– Готуючи проєкт Стратегії розвитку Луганщини, ми провели онлайн-опитування. На думку респондентів, найбільш негативно на розвиток регіону впливають поганий стан доріг, бойові дії та незадовільне залізничне сполучення.

Тож «Велике будівництво» стало відповіддю на очікування мешканців області. Окрім гуманітарної місії, якісні дороги впливають і на розвиток економіки. Наразі сільськогосподарська продукція станичанських виробників швидко доставляється до ринків збуту.

В планах – проведення ремонтних робіт на дорогах «Старобільськ–Мілове», «Старобільськ–Новоайдар». Ми маємо амбітні плани перетворити північні райони на сільськогосподарський хаб із центром в Старобільську. Будівництво доріг цьому сприятиме.

 

Круглий стіл в Національному інституті стратегічних досліджень
щодо доцільності будівництва нової залізничної гілки на Луганщині

 

– Що можна сказати про інвестиційну привабливість області?

– В нас є деякі напрацювання з міжнародними фінансовими організаціями щодо залучення інвестицій в регіон. Гарним поштовхом для цього була участь Луганщини у Першому інвестиційному форумі в Маріуполі, де очільник області Сергій Гайдай презентував найбільш пріоритетні проєкти – будівництво нової залізничної гілки, про яку я казала вище, електрифікацію гілок Новозолотарівка–Лиман та Попасна–Сватове–Куп’янськ та будівництво центрального об’єкта поводження з відходами в Лисичанську.

Облдержадміністрація спільно з представниками USAID розробила проєкт технічного завдання на виготовлення ТЕО будівництва колії, який направлено АТ «Укрзалізниця» на до-
опрацювання та погодження.

Після тривалих перемовин Сергія Гайдая з послом Французької Республіки в Україні щодо фінансування проєкту модернізації Попаснянського водоканалу, Франція погодилась виділити на проєкт майже 80 млн євро. До переліку робіт будуть включені ремонт очисних споруд у Золотому, які фільтрують шахтні води.

Наразі уряд веде перемовини з МБРР щодо реалізації проєкту «Східна Україна: возз’єднання, відновлення та відродження – Проєкт 3В». Загальний обсяг кредитних коштів на реалізацію проєкту складає 100 млн євро. Проєктом передбачено проведення капремонту близько 183 км автомобільних доріг в Луганській області та залучення інвестицій для відновлення сільського господарства.

Завдяки реалізації цього компоненту Луганщина отримає елеватор для зернових/олійних культур, невелику лабораторію для оцінювання якості культур, інноваційну платформу онлайн-торгівлі для забезпечення зв’язку між виробниками.

Сумарно це дуже значні фінансові ресурси, реальний доказ того, що Луганщина поступово стає привабливою для інвесторів.

 

– Луганщина рухається у бік створення промзон і хабів?

– Наразі створено Каталог інвестиційно-привабливих об’єктів, який налічує більше 60 пропозицій (Greenfield, Brownfield, об’єкти нерухомості та водні об’єкти). Для включення до загального каталогу інвестиційних проєктів України розглядаються наші 4 економічні проєкти, а саме: створення індустріального парку на території міста Рубіжне (площа земельної ділянки 35 га); будівництво комплексу зі зберігання та переробки насіння соняшнику в Старобільскому районі потужністю 100 тис. т/рік; організація виробництва сірчаної кислоти та мінеральних добрив на ТОВ «НВП «Зоря» (Рубіжне).

– Вже давно обговорюється можливість створення на Луганщині вільної економічної зони. Як ви вважаєте, які преференції для інвесторів повинні бути в ній передбачені?

– Це питання доволі складне з точки зору безпеки бізнесу та страхування бізнесових ризиків. Буде йти мова про цілу систему стратегічних кроків щодо розвитку наших територій.

Облдержадміністрація неодноразово зверталася до центральних органів влади щодо надання податкових пільг суб’єктам господарювання Луганщини. Наш департамент спільно з податківцями ще у червні 2018 року розробив відповідний проєкт закону, яким передбачалося часткове звільнення від оподаткування реінвестованого прибутку діючих підприємств Луганської області; запровадження спецрежиму з ПДВ для підприємств, які здійснюють діяльність у сфері будівництва, видобутку та збагачення вугілля, машинобудування, хімічної промисловості та енергозбережних технологій та мають відповідні інвестиційні проєкти; надання права органам місцевого самоврядування встановлювати пільгові ставки щодо місцевих податків та зборів для підприємств, що мають відповідні інвестиційні проєкти.

Крім того, законопроєкт передбачав, що вивільнені кошти від сплати податків повинні були спрямовуватися виключно на модернізацію основних фондів підприємства.

Втім, документ не був підтриманий з зазначенням, що надання привілеїв певним категоріям платників податків суперечить основним принципам побудови системи оподаткування. До того ж, відповідно до меморандуму співпраці з МВФ на 2018-2020 роки, Україна взяла на себе зобов’язання утримуватися від запровадження пільгового оподаткування.

Тим не менше, я вважаю, що саме наш регіон потребує підтримки з боку держави шляхом надання податкових пільг, преференцій, додаткових квот по експорту. Будемо сподіватися, що нас почують.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх