Луганщина втрачає все бiльше людських життiв через надзвичайнi подiї. За пiв року 26 людей загинуло у пожежах, ще 10 – потонули пiд час вiдпочинку на водоймах. Чому так стається?

 

Луганщина.ua

 

ПОЖЕЖ СТАЛО БIЛЬШЕ В РАЗИ

За словами Олександра Чалого, директора Департаменту з питань цивiльного захисту та територiальної оборони Луганської облдержадмiнiстрацiї, обласна влада докладає значних зусиль, щоб запобiгти виникненню пожеж та надзвичайним подiям на водних об’єктах.

– 6 квiтня в облдержадмiнiстрацiї вiдбулося чергове засiдання регiональної комiсiї з ТЕБ i НС, де було затверджено вiдповiднi плани, – зазначає вiн. – Такi ж документи приймалися i на кожнiй територiї з огляду на власну специфiку.

Щороку вводяться обмеження щодо вiдвiдування лiсових масивiв, але люди все одно розводять багаття та створюють в екосистемах несанкцiонованi смiттєзвалища. На бiльшостi водойм, не визначених для купання, теж є застереження. Але охочi поплавати не зважають на них.

Соцiальна реклама, рейди – начебто, з боку вiдповiдних служб робиться все можливе. Але, як бачимо, цього недостатньо, адже головним критерiєм для запобiгання надзвичайним ситуацiям є соцiальна вiдповiдальнiсть населення, якої як раз таки i не вистачає.

 

 

За iнформацiєю заступника начальника ГУ з запобiгання надзвичайним ситуацiям ГУ ДСНС України в Луганськiй областi Сергiя Журби, у першому пiврiччi 2020 в областi вдвiчi збiльшилася кiлькiсть пожеж у порiвняннi з аналогiчним перiодом минулого року. Завдано матерiальних збиткiв на суму понад 270 млн грн.

– Кожна третя пожежа, що виникала на територiї областi, – була пожежа в екосистемi. Загальна площа знищеної рослинностi – 1300 га. Це втричi бiльше, нiж минулого року, – зазначає Сергiй Журба. – Значно збiльшилася кiлькiсть пожеж у лiсах. В областi вже виникло 117 лiсових пожеж та знищено понад 5000 га лiсу проти 48 пожеж та 9 га за першi шiсть мiсяцiв 2019 року.

За статистикою ДСНС, 90% пожеж, що виникають в екосистемах, вiдбуваються через необережне поводження з вогнем як в побутi, так i на вiдпочинку. Часто пожежi виникають через навмисне спалення поживних залишкiв та сухої рослинностi. Серед причин – i навмисний пiдпал.

В областi горять не лише лiси, але й поля. Цьогорiч вже сталося 9 пожеж на полях, внаслiдок яких знищено 40 га пшеницi та 2 одиницi збиральної технiки. Також 2 пожежi виникло в мiсцях зберiгання врожаю: в Бiлокуракинському та Сватiвському районах.

– Неофiцiйно самi фермерськi господарства зiзнаються, що їм набагато дешевше випалити стерню, нiж її переробити, тому що потрiбно пальне, технiка. I вони, економлячи власнi кошти, випалюють поживнi залишки, – вiдзначає Сергiй Журба.

 

БЕЗПЕЧНО КУПАТИСЯ МАЙЖЕ НIДЕ

Та ж людська несвiдомiсть стає причиною надзвичайних ситуацiй на водi.

– Серед основних причин загибелi людей на водоймах областi – вживання алкоголю, а де це стосується дiтей – залишення їх без уваги, – констатує Олександр Чалий.

Окрема проблема – самоусування мiсцевої влади вiд розв’язання проблем непристосованих, але популярних серед жителiв мiсць для купання. На водних об’єктах областi з початку року 2 людини загинули в Сєвєродонецьку, з них – 1 дитина, 2 – в Лисичанську, 1 – в Бiлокуракинському районi, 2 – в Маркiвському та 3 – в Попаснянському районi. Всi випадки зафiксованi на водоймах, не визначених мiсцевою владою як мiсця масового вiдпочинку.

 

 

Як зауважив Олександр Чалий, на цей час на територiї областi є всього 7 локацiй, якi повнiстю вiдповiдають вимогам щодо охорони життя людей на водних об’єктах. Це ставок бiля склозаводу в Лисичанську, озеро Пiсочне в Кремiннiй, мiський пляж Рубiжного, мiський пляж Старобiльська, база вiдпочинку «Акваленд» у Станицi Луганськiй, ставок Парковий у Попаснянському районi, а також пляж на Айдарi у Новопсковi. Тут проведено обстеження та очищення дна акваторiй, функцiонують рятувальнi пости, несуть службу матроси-рятувальники.

Зрозумiло, якщо мiсцева влада зробить комфортними та безпечними умови на iнших популярних у населення об’єктах, ситуацiя значно покращиться.

– Але в областi є значна кiлькiсть територiй, де мiсцева влада повнiстю самоусунулася вiд цього, економить навiть незначнi кошти, – наголошує Олександр Чалий. – Це Сєвєродонецьк, Троїцький, Бiловодський, Бiлокуракинський, Попаснянський, Новоайдарський, Мiловський та Маркiвський райони. Там не визначено жодного мiсця вiдпочинку на водi.

За словами Олександра Чалого, приведення до вiдповiдного рiвня захисту водойми не таке вже й дороге. Обстеження дна акваторiї, наприклад, коштує всього 1,22 грн за квадратний метр. Закупiвля мiнiмального обладнання для рятувального поста – до 3 тис.

Погодьтеся, зовсiм невеликi суми для збереження людських життiв!

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх