12 червня уряд затвердив новий список районів, у Луганській області їх буде 8. Найближчим часом парламентарі планують розглянути урядову постанову «Про утворення та ліквідацію районів» та проєкт відповідних змін до Бюджетного кодексу за № 3614. Що це змінить – в інтерв’ю з Вадимом Лазніковим, начальником Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської облдержадміністрації

 

Евеліна БОГДАНОВА

 

– Публічні консультації щодо створення районів тривали всього декілька тижнів, тоді як питання створення громад обговорювалися пів року. Чому така швидкість?

– Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади уряд ухвалив ще у 2014-му, а розробка її йшла ще з 2008 року. Відповідно до цієї концепції розпочався процес децентралізації.

За результатами першого етапу реформи 44% районів від 50 до 100% з них вже охоплені об’єднаними територіальними громадами. Тож в цих районах, на одній і тій самій території, існують три суб’єкти владних повноважень – ради ОТГ, районні ради та райдержадміністрації, функції яких багато в чому дублюються.

Є громади, які утворилися з різних районів, межі яких теж треба змінювати. А восени – чергові місцеві вибори, і зміни районного поділу вкрай необхідно завершити до їхнього старту, щоб не допустити управлінського хаосу на місцях.

 

– Чи не вважаєте ви, що люди замало обізнані у процесі утворення нових районів?

– Широкі консультації з громадськістю щодо районного поділу парламентарі вважають непотрібними, бо це здебільшого торкається не умов життя людей в громадах, а конфігурації представництв державної влади на місцях.

За останні роки неодноразово змінювалась територіальна юрисдикція підрозділів податкової, поліції, пенсійного фонду, Держгеокадастру тощо. Вона не співпадає не тільки з територією районів, а й відрізняється на міжрайонному рівні. Фактично, для отримання однієї адмінпослуги людина змушена їхати в один районний центр, а для іншої – в інший.

Після створення нових районів можна сподіватися, що більшість таких органів матимуть свої районні структури, що дозволить не тільки покращити взаємодію між ними, а й зменшити видатки на їхнє утримання.

 

– На підконтрольній території Луганщини залишиться всього 4 райони. Чи не доведеться людям через це укрупнення їздити за довідками за 60-70 км?

– Як нас запевняють експерти, нове районування практично не вплине на життя мешканців громад. Абсолютна більшість адміністративних послуг буде надаватися на базовому рівні місцевого самоврядування – в громадах. Сутність децентралізації саме в тому і полягає: наблизити послуги до людей.

 

– Але ж все одно є невдоволені новим поділом на райони в Луганській області?

– Так, є. Днями на адресу ОДА надійшли звернення депутатів Новопсковської та Білокуракинської райрад щодо віднесення Білолуцької та Білокуракинської громад, та в цілому Білокуракинського району до проєктного Сватівського району. Аргументи такі: історичні зв’язки, транспортне сполучення тощо. Ми, звичайно, все розуміємо. Але є декілька «але».

 

– Які саме?

– По-перше, якщо Білолуцьку ОТГ та Білокуракинський район віднести до Старобільського району, взагалі втрачається можливість існування четвертого, Сватівського району, який і зараз на третину не дотягує до нормативного мінімуму необхідної чисельності – 150 тисяч осіб.

По-друге, всі аргументи, які наводяться у зверненнях, свідчать про необізнаність у деталях реформи субрегіонального рівня. Як я вже казав, більшість адміністративних послуг надаватиметься в громадах. Може, окрім деяких, за якими людина звертатиметься дуже рідко.

Щодо, наприклад, районних лікарень, то вони за деякий час суттєво змінять свою функцію в умовах медичної реформи. Ця реформа буде коригуватися, про що свідчать заяви політиків, і, я думаю, логічно буде створити госпітальні округи в межах нових районів, а районні лікарні здебільшого залишаться вторинною ланкою медичної допомоги.

 

 

 

– Межі нових районів йдуть точно по лінії розмежування. Чому так? Чи не відмежовуємося ми таким чином від окупованих територій?

– Абсолютно ні. Адже як тоді проводити вибори в районах, територія яких не контролюється українською владою?

 

– Який функціонал залишиться за райдержадміністраціями за умови прийняття відповідних рішень у парламенті?

– Райдержадміністрації частково втратять свої повноваження, здебільшого ті, які стосуються надання адмінпослуг. Але, якщо парламент внесе зміни до Конституції, то РДА можуть бути взагалі ліквідовані як місцеві органи виконавчої влади. Це питання зараз обговорюється.

 

– А яка доля чекає на районні ради?

– Якщо до виборів не буде внесено зміни до Конституції, що найбільш вірогідно, то районні ради будуть обрані в межах нових районів і будуть виконувати ті повноваження, які передбачені основним законом – затверджуватимуть програми розвитку, районні бюджети та фінансуватимуть установи спільної власності територіальних громад – заклади освіти, охорони здоров’я тощо.

Але після внесення змін до Конституції вони теж можуть бути ліквідовані, якщо буде визнано недоцільним залишати на субрегіональному рівні місцеве самоврядування.

 

– Якщо так, може, субрегіональний поділ взагалі не потрібний?

– Експертне середовище схиляється до думки, що треба перейти до двох рівнів місцевого самоврядування: базового (ОТГ) та або районного, або обласного. Власне, другий рівень потрібен для одного – здійснювати управління спільними проєктами та спільним майном територіальних громад.

Виходячи з так званого субсидіарного принципу, все, що органи місцевого самоврядування об’єктивно не в змозі робити для мешканців своїх громад, передається на другий рівень. Так само немає сенсу утворювати місцеві держадміністрації з однаковими повноваженнями одночасно на рівні області та на рівні району.

 

– Торкнімося фінансового аспекту. Є думка, що за умови нового районного поділу громади не дорахуються частини надходжень ПДФО та окремих повноважень, отриманих з початком децентралізації. Наскільки це правда?

– Це нісенітниця. Законопроєкт
№ 3614 не тільки залишає 60% ПДФО у громадах, а й надає їм більше ресурсів, яких, відповідно, позбавляються районні ради. Повноваження районних рад стосуватимуться лише об’єктів спільної власності територіальних громад на період до повної чи часткової передачі їх громадам. Відповідно до проєктів законодавчих ініціатив, жодні сільські, селищні, міські бюджети більше не залежатимуть від району. Всі територіальні громади, межі яких днями затвердив уряд, перейдуть на прямі відносини з державним бюджетом.

 

– А як тоді утримуватимуться райони?

– Відповідно до законопроєкту № 3614, формування районних бюджетів відбуватиметься коштом власних доходів (податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є райрада, плати за ліцензії та сертифікати господарської діяльності, видані РДА, орендної плати за користування майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є райради; орендної плати за водні об’єкти, що надаються РДА та райрадами (до розмежування між громадами) тощо) та шляхом дотацій та субвенцій, які можуть спрямовуватися з інших бюджетів.

 

– Наразі новий субрегіональний поділ є лише на папері. Коли повноцінно запрацюють нові райони?

– Якщо Верховна Рада своєчасно, до місцевих виборів, проголосує за законодавчі ініціативи, пов’язані зі створенням нових районів, тоді реорганізація райдержадміністрацій розпочнеться одразу ж після місцевих виборів і, за планами Мінрегіону, триватиме до липня 2021 року.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх