Днями Луганщина вiдзначила 82-гу рiчницю вiд дня свого утворення. На честь цiєї значущої дати обласна влада провела низку заходiв, один з них – у столицi. За круглим столом губернатор Сергiй Гайдай зiбрав впливових землякiв, щоби почути їхні поради та пропозицiї, необхiднi для вiдродження регiону

 

Ганна СИМОНОВА

 

Втiм, першочергово Сергiй Гайдай розповiв присутнiм про те, якi напрацювання йому вдалося зробити за пiв року на посадi керiвника обласної вiйськово-цивiльної адмiнiстрацiї. Мова йшла не про поточну роботу, а саме про великi проєкти та домовленостi, якi мають стати поштовхом для соцiально-економiчного розвитку Луганщини.

 

ДОРОГАМ – БУТИ

Звiсно, не оминув очiльник областi тему ремонту дорiг. Як вiдомо, цьогорiч на Луганщинi будуть вiдремонтованi дiлянки автошляхiв на суму майже 3 мiльярди гривень. Про те, де саме нинi ведеться будiвництво, сказано вже багато. Сергiй Гайдай же подiлився iнформацiєю про долю так званого «Старобiльського трикутника». За його словами, за попередньою домовленiстю у вереснi має бути пiдписана угода з ЄБРР щодо видiлення 150 млн євро на ремонт дорiг у цьому напрямку. Отже, якщо до того часу на завадi планам не стануть форс-мажорнi обставини, на кшталт коронавiрусу, Луганщина отримає ще кiлькасот кiлометрiв вiдремонтованих дорiг.

 

ЗАЛIЗНИЧНIЙ ГIЛЦI – ТЕЖ

Ремонт автошляхiв – те, чого жителi Луганщини чекають чи не найбiльше. Втiм, замало просто капiтально їх вiдремонтувати, задача на майбутнє – зберегти дороги вiд руйнацiї. Зробити це буде вкрай складно, поки на Луганщинi iснує нинiшня залiзнична система. Нагадаємо, що з початком вiйни гiлка «Кiндрашiвська-Нова – Лантратiвка» опинилася в iзоляцiї вiд загальноукраїнської залiзничної системи, а разом з нею – i декiлька великих сiльськогосподарських районiв Луганщини. Мiсцевi фермери не мають iншого виходу, як перевозити врожай багатотоннажними вантажiвками. I поки така практика iснує, дороги Луганщини будуть псуватися.

Вихiд – збудувати гiлку, яка приєднає iзольований залiзничний шлях «Кiндрашiвська-Нова – Лантратiвка» до наявного «Попасна – Куп’янськ». За задумом обласної влади, «змичку» мають звести мiж станцiями «Рубiжне» та «Старобiльськ».
Проходитиме вона через складний рельєф та приватнi дiлянки землi, тож проєкт будiвництва буде складний, а отже – коштовний. Ще у груднi керiвництву облдержадмiнiстрацiї вдалося домовитися про фiнансування розробки проєкту Агенцiєю США з мiжнародного розвитку. I зараз цей процес вступив в активну фазу. Саме ж будівництво, за приблизними підрахунками, обійдеться в 100 млн євро.

До речi, губернатор застерiг вiд критики деяких iнтернет-активiстiв, якi обурюються надвисокою вартiстю ремонту дорiг в областi. Вiн зазначив, що в такi обставини регiон поставила саме вiдсутнiсть нормального залiзничного сполучення. I це поки що непереборна об’єктивна реальнiсть.

– Єдине мiсце, куди в нас можна привезти щебiнь залiзницею, – це Рубiжне. З Рубiжного його потiм треба везти вантажiвками до асфальтобетонних заводiв. Тiльки для однiєї дороги «Станиця-Сєвєродонецьк» треба таким чином перевезти 600 тис. тонн щебеню. Можете пiдрахувати, як це одразу пiдвищує вартiсть виробництва, – навiв приклад Сергiй Гайдай.

 

НIКУДИ БЕЗ ВОДИ

Ще один проєкт, покликаний подолати економiчнi наслiдки вiйни, – реконструкцiя Попаснянського водоканалу. Це пiдприємство вiдоме тим, що, окрiм власне свого району, вимушене забезпечувати питною водою окуповану частину Луганщини. Але останнiм часом в цiй iсторiї не все так просто. Пiд час зустрiчi Сергiй Гайдай повiдомив, що «окупованi територiї потихеньку вiдмовляються вiд нашої води».

З урахуванням того, що водоканал наразi обслуговує зовсiм не тi потужностi, на якi вiн був розрахований, коли будувався у радянськi часи, все це призводить до збиткiв – приблизно 12 млн грн на мiсяць.

Мiнiмiзувати втрати допоможе реконструкцiя мережi та замiна обладнання на бiльш сучасне та економне. Грошi на це – 75 млн євро – вже згоднi надати французькi iнвестори. Найближчими днями має бути пiдписано протокол про намiри, а вже у липнi керiвник ЛОВЦА сподiвається укласти відповідну угоду.

 

ДО ЗУСТРIЧI У ЖОВТНI

Подiлився Сергiй Гайдай також iншими планами на цей рiк. Так, вiн запевнив, що нiкуди з порядку денного не подiлася тема будiвництва обласної лiкарнi. Переговори з Кабмiном та iнвесторами продовжуються, тож обласна влада не полишає надiй знайти 2 млрд грн, необхiдних для зведення об’єкту.

Ремонту чекають аварiйнi шлюзи на рiчцi Айдар у Старобiльську. Грошi на це в обласному бюджетi є, проблема лише в тому, що власником об’єкту є водоканал, а отже треба знайти можливiсть видiлити фiнансування, не порушивши норму про цiльове використання коштiв.

Серед законодавчих iнiцiатив обласної влади – законопроєкт щодо «розщеплення» ПДФО, прийняття якого могло б суттєво вплинути на наповнення бюджету областi.

Дечим конкретним вже можна було б i похвалитися. Наприклад, цiєї весни, нарештi, завершено будiвництво пiдстанцiї 500/220 кВ «Кремiнська». З введенням її в експлуатацiю Луганська область позбудеться обтяжуючого статусу «енергоострову». Регiон стабiльно забезпечуватиметься електроенергiєю, а ще дасть можливiсть запустити потужностi бюджетоутворюючих промислових пiдприємств.

Але Сергiй Гайдай скромно не хоче записувати це досягнення у свою «скарбничку»: мовляв, будiвництво розпочалося ще задовго до його каденцiї. Натомiсть губернатор запросив присутнiх на подiбну зустрiч у жовтнi, коли виповниться рiк з дня призначення його на посаду керiвника Луганської ВЦА.

– Тодi вже можна буде підбити пiдсумок не просто слiв, планiв i проєктiв, а того, що вже реалiзовано за рiк. Я хочу показати свою роботу в Луганськiй областi, тому що ми можемо бути прикладом. Тому що якщо у нас виходить, то всi iншi – зобов’язанi, – наголосив очiльник Луганщини.

 

ЩО ПРОПОНУВАЛИ ВІДОМІ ЛУГАНЦІ

Під час круглого столу у межах обговорення шляхів реінтеграції тимчасово окупованих територій голова Луганського земляцтва у Києві Вадим Горан презентував проєкт «Розвитку вільних економічних зон у Луганській області».

– Війна – це стимул до побудови нових галузей промисловості на основі наявного в області потенціалу. Адже бізнес – головний стейкхолдер усіх процесів відродження Луганщини, – наголосив він.

Як приклад перспективних альтернатив, Вадим Горан визначив: збирання та експортування лікарських рослин для фармацевтичної промисловості, розвиток вітрогенерації, сонячної енергетики та переробки сільськогосподарських відходів для теплогенерації тощо.

– Ми маємо закласти механізми розвитку, які можна буде реалізувати одразу, щойно будуть врегульовані безпекові питання, – підсумував Вадим Горан.

Ідею створення вільних економічних зон підтримав і відомий будівельник, депутат Верховної Ради VII скликання Валерій Мошенський.

– Біда, що в нас немає промисловості, проте, це наш шанс вирощувати екологічно чисту сільськогосподарську продукцію та розвивати переробку. На першому етапі доцільно було б «завести» у регіон світові переробні бренди, з якими ми ще не скоро зможемо конкурувати, – зазначив він.

Не оминули учасники зустрічі й питання «боротьби за уми та душі» луганців по той бік лінії розмежування. Адже окупаційна влада, яка не шкодує коштів на промивання мізків саме дітей та молоді, днями ще й змінила «статус» української мови у школах тимчасово непідконтрольних територій. З наступного навчального року це – факультатив. Тож було прийняте рішення ініціювати розгляд на засіданні ТРГ питань інформаційної реінтеграції Донбасу.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх