Бджiльництво на державному рiвнi визначено як один з прiоритетних напрямiв розвитку сiльського господарства України. Вже розробленi державнi програми пiдтримки бджолярiв на 2020 рiк. Скористатися новими можливостями пропонують в Департаментi АПК Луганської облдержадмiнiстрацiї. Ще там наголошують на бiльш активнiй комунiкацiї бджолярiв та аграрiїв для запобiгання загибелi бджiл

 

Евелiна БОГДАНОВА

 

«ГРIХИ» Є ЗА ВСIМА

Вже втретє цiєї карантинної весни Департамент агропромислового розвитку проводить онлайн-конференцiї з бджолярами. Останнiй такий семiнар вiдбувся 22 травня у форматi вiдеоконференцiї на платформi ZOOM. Головними його темами стали висвiтлення питань державної та донорської пiдтримки бджолярiв, а також розробка алгоритму дiй для запобiгання отруєнню бджiл, адже наразi ця проблема вже вийшла на рiвень загальнодержавної.

У заходi взяли участь близько ста осiб: представники профiльного мiнiстерства, Департаменту АПК Луганської ОДА, органiв мiсцевого самоврядування, мiжнародних фондiв, громадських об’єднань бджолярiв.

– Протягом останнього часу до Мiнiстерства економiчного розвитку, торгiвлi та сiльського господарства надходили масовi скарги бджолярiв щодо загибелi бджiл. У деяких регiонах це набуло досить загрозливих масштабiв, – вiдзначив Андрiй Кравченко, заступник директора Департаменту аграрної полiтики Мiнiстерства розвитку економiки, торгiвлi та сiльського господарства України.

У Луганськiй областi, за даними Держпродспоживслужби, цьогорiч фактiв отруєння бджiл не зареєстровано. Минулого року до органiв ДПСС надiйшло одне повiдомлення про загибель бджiл. Це при тому, що за наявною iнформацiєю аграрiї областi використали у 2019-му майже 89 тонн iнсектицидiв.

А ось 2018 року з такою бiдою стикнулося багато пасiчникiв Луганщини.

– У шести районах Луганської областi тодi постраждали 106 пасiк, частково або повнiстю загибла льотна бджола у 1860 бджолосiм’ях, – акцентував Андрiй Хорошко, заступник начальника ГУ Держпродспоживслужби в Луганськiй областi. – За результатами роботи робочих груп ми з’ясували, що тодi слабка кормова база призвела до того, що бджола полетiла на поля, якi були обробленi засобами захисту рослин. Це наша основна версiя.

Але, за словами Андрiя Олеговича, органи Держпродспоживслужби зв’язанi по руках i ногах, адже ще з 2014 року в Луганськiй областi забороненi будь-якi плановi перевiрки суб’єктiв господарювання. Тож ДПСС фактично не володiє iнформацiєю, хто i чим обробляє поля.

Окрiм того, значна доля пасiчникiв не вказала в своїх заявах, хто з аграрiїв може бути причетним до загибелi бджiл, тому Держпродспоживслужбi важко довести необхiднiсть позапланової перевiрки когось з сiльгоспвиробникiв.

Також, зi 106 заяв, якi надiйшли за фактами отруєння бджiл, лише 40% пасiк були зареєстрованi вiдповiдно до чинного законодавства. В iнших – кiлькiсть бджолосiмей не вiдповiдала даним паспортiв, пасiки розмiщалися без узгодження з органами мiсцевої влади. Сподiватися на будь-яку компенсацiю за неоформленими потужностями пасiчникам не варто. Як неможливо й отримати запропоновану державою пiдтримку на розвиток.

 

 

ЩО МОЖНА ВДIЯТИ

Для того щоб Держпродспоживслужбi мати iнструмент запобiгання загибелi бджiл, потрiбно, по-перше, зняти заборону на плановi перевiрки, щоб обмежити використання контрафактних високотоксичних ЗЗР; по-друге, потрiбно провести повну iдентифiкацiю пасiк та розробити механiзм обстеження обiгу меду, адже з року в рiк зменшується кiлькiсть пасiчникiв, якi надають бджолу державним органам для обстеження.

Сергiй Хлякiн, директор Департаменту АПК Луганської ОДА, пiдтвердив iнформацiю Держпродспоживслужби статистичними даними:

– На територiї Луганської областi розташовано 2676 паспортизованих пасiк, на яких утримується 36974 бджолосiмей. Це 82,8% вiд наявних 44700 бджолосiмей. До державного реєстру потужностей операторiв ринку внесено 24 % пасiк.

Департамент АПК розробив пам’ятку, яка може допомогти пасiчникам працювати в межах чинного законодавства. Зауважив, що унеможливити проблему загибелi бджiл можна лише за умови активної комунiкацiї мiж бджолярами та аграрiями, а також поiнформував бджолярiв, що в областi визначено вiдповiдальну контактну особу, яка буде сприяти цiй комунiкацiї.

Власнi пропозицiї щодо вирiшення проблеми та коментарi висловили i самi бджолярi.

– На мiй погляд, треба переглянути на державному рiвнi реєстр отрутохiмiкатiв, якi використовуються на полях, i виключити тi, якi згубно впливають на бджолярництво. Треба використовувати мiжнародний досвiд. А за кордоном багато отрутохiмiкатiв, якi використовуються в Українi, вже давно забороненi для використання, – наголосив Микола Титаренко, голова Станично-Луганського вiддiлення Асоцiацiї бджолярiв Луганської областi.

Варiант вирiшення проблемного питання окреслив Денис Шахбаз’ян, заступник голови ГО «Луганська обласна спiлка пасiчникiв»:

– Ми спонукаємо сiльгоспвиробникiв користуватись iнтернет-платформою «Гранд.експерт», де пасiчники можуть позначити, де знаходяться їхнi пасiки, а аграрiї попередити, коли та якi поля будуть оброблятися. Система передбачає, що бджолярам у радiусi 10 кiлометрiв вiд мiсця використання ЗЗР будуть надходити смс-повiдомлення – попередження про обробку полiв.

 

 

НАПРЯМИ ПIДТРИМКИ

Бджiльництво має значний потенцiал для розвитку на Луганщинi. Це розумiють як на рiвнi держави, так i на мiжнародному рiвнi, i готовi надавати бджолярам дiєву пiдтримку.

За словами Руслана Маркова, експерта проєкту USAID «Економiчна пiдтримка Схiдної України», одним з прiоритетiв, за рекомендацiєю департаменту АПК Луганської ОДА, є саме пiдтримка бджiльництва.

Проєкт буде тривати ще три роки за кiлькома напрямами. Це органiзацiя комунiкацiї мiж фермерами та бджолярами (прикладом цього є платформа «Гранд.експерт», про яку повiдомив Денис Шахбаз’ян). Це освiта – вже найближчим часом проєкт USAID готуватиме тренерiв, а потiм будуть проводитися навчальнi курси для бджолярiв. I це проєкти, спрямованi на пiдвищення доданої вартостi продукцiї бджiльництва, тобто коли бджоляр хоче займатися не лише продажем сировини, а виробляти кiнцевий продукт.

– Погоджено великий iнвестпроєкт у Луганськiй областi, пов'язаний з виробленням продуктiв бджiльництва. Наразi iде початок будiвництва, – зазначив Руслан Марков. – Також ми готовi пiдтримати суб’єктiв племiнної справи – покрити частку їхнiх витрат. Але сьогоднi офiцiйно на територiї Луганської областi таких ще не зареєстровано.

Розвиток племiнного бджiльництва готова пiдтримати i держава за рахунок держбюджету. Вiдповiдне рiшення днями ухвалив Уряд. За словами заступника директора департамента АПКУ Любовi Безкоровайної, сiльгоспвиробники Луганщини активно користуються державною пiдтримкою: минулого року загалом вони подали заявок майже на 100 млн грн.

– Я закликаю долучитися до держпiдтримки i цьогорiч. Умови i порядок її надання стають все бiльш простими i доступними, – зауважила Любов Безкоровайна. – Цьогорiч пiдтримка надається бджолярам, якi мають вiд 10 до 300 бджолосiмей. Пропонується компенсацiя на розвиток – до 200 грн на одну бджолосiм’ю та на вiдшкодування вартостi племiнних тварин – 500 грн за один бджолопакет. Подати документи необхiдно до 1 жовтня.

Любов Безкоровайна додала, що спiльна якiсна робота сiльгоспвиробникiв, обласної влади та держави – це запорука розвитку галузi i створення нових робочих мiсць.

– Департамент АПК готовий надати будь-яку допомогу, зокрема й у оформленнi документiв, ми вiдкритi для спiвпрацi, – наголосила вона.

Тож, маємо надiю, що бджолярi виявляться активними i законослухняними, аграрiї – вiдповiдальними, а держава виконає обiцяне. Тодi на бджолярництво областi чекає успiх.

 

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх