З 1 квітня в Україні стартував другий етап медичної реформи. Він так само базується на принципі «гроші ходять за пацієнтом», але впроваджується для закладів спеціалізованої медичної допомоги. Перший місяць роботи за новими правилами, який ще й співпав з карантином, показав недосконалість обраного шляху. Під загрозою закриття опинилося 332 лікарні, близько 50 тис. медиків могли бути звільнені. Справа – у недофінансуванні, адже тарифи на медичні послуги, які встановила держава, не змогли покрили витрати лікарень. Це вже визнали у МОЗ і пообіцяли виправити ситуацію. Щоб не залишити медиків без зарплати, а пацієнтів – без обслуговування, на допомогу прийшла обласна влада

 

Евеліна БОГДАНОВА

 

ЗАГАЛЬМУВАЛА, ЛЕДЬ ПОЧАВШИСЬ

– У зв’язку з уведенням другого етапу медичної реформи, бiльшiсть медичних колективiв другого та третього рiвнiв стикнулися з ситуацiєю значного недофiнансування, що змушує керiвникiв медичних закладiв затягувати паски i вiдпускати в безоплатнi вiдпустки працiвникiв або просто скорочувати штати, – пояснює Степан Шведюк, заступник генерального директора КНП «Луганська обласна клiнiчна лiкарня» з полiклiнiчного роздiлу роботи. – Особливо складна ситуацiя склалася в медичних закладах третинного рiвня, перемiщених з окупованої частини Луганської областi, в яких працює значна частина внутрiшньо перемiщених осiб.

КНП «Луганська обласна клiнiчна лiкарня» також довелося вiдправляти у незапланованi вiдпустки своїх лiкарiв. Але з 12 травня заклад, зокрема – обласна консультативна полiклiнiка, – все ж таки починає роботу у звичному режимi.

– Сподiваюся, що виниклi фiнансовi проблеми були тимчасовими та завдяки нашим зверненням на всi рiвнi законодавчої i виконавчої влади, й активнiй i продуктивнiй пiдтримцi Луганської облдержадмiнiстрацiї залишилися позаду, – наголошує Степан Шведюк. – Я вдячний колективу полiклiнiки за порозумiння, а бiльшостi колег – щира подяка за продовження надання невiдкладної консультативної медичної допомоги жителям областi шляхом виїздiв та в онлайн режимi, незважаючи на вiдпустку.

Проблеми з фiнансуванням через нововведення медичної реформи отримали й iншi медзаклади областi, у тому числi – «Луганський обласний медичний центр соцiально небезпечних iнфекцiйних захворювань», який був створений шляхом приєднання до «Луганського обласного протитуберкульозного диспансеру» iнших протитуберкульозних медзакладiв областi та Центру СНIДу.

Зареєструвати нове КНП вдалося лише 30 березня, за день до старту реформування другої ланки медицини. Вiдповiдно, укласти договiр з Нацiональною службою здоров’я України на фiнансування тут не встигли.

– Тож Центр залишився без грошей, – констатує Роман Нужний, генеральний директор КНП «Луганський обласний медичний центр соцiально небезпечних iнфекцiйних захворювань». – Ми подали всi документи до НСЗУ, взяли участь у тендерах на закупiвлю медичних гарантiй, але вони не були пiдтвердженi.

За його словами, 300 медичних працiвникiв залишилися без заробiтної плати, а 130 пацiєнтiв – без можливостi лiкування. Аби не допустити призупинення роботи медичного закладу, в ситуацiю втрутилася Луганська обласна державна адмiнiстрацiя.

– Було вирішено виділити к з обласного бюджету на оплату працi персоналу, закупiвлю медикаментiв, медичних виробiв, реагентiв для лабораторних дослiджень та продуктiв харчування для пацiєнтiв закладу, якi знаходяться на стацiонарному лiкуваннi Луганського обласного медичного центру соцiально небезпечних iнфекцiйних захворювань, – зазначає Сергiй Гайдай, голова Луганської обласної державної адмiнiстрацiї.

Це дозволило безперервно надавати у Луганськiй областi якiсну медичну допомогу дорослим та дiтям, хворим на туберкульоз, ВIЛ/СНIД та iншi соцiально небезпечнi iнфекцiйнi хвороби.

– Видiлено фiнансування на суму 2 мiльйона гривень, – додає Галина Катасонова, начальник фiнансового управлiння департаменту охорони здоров’я Луганської облдержадмiнiстрацiї. – Заробiтна плата всiм спiвробiтникам центру була виплачена своєчасно. А 6 травня вже уклали договiр мiж КНП «Луганський обласний медичний центр соцiально небезпечних iнфекцiйних захворювань» та НСЗУ.

 

 

ТАРИФИ ВIД ЧИНОВНИКIВ

У Центрi наразi пiдраховують, скiльки будуть отримувати коштiв вiд держави за формулою «грошi ходять за пацiєнтом», але за словами Романа Нужного, «це не той об’єм, який видiлявся на 5 медичних закладiв в 2019 роцi». Навiть за умови об’єднання 5 медзакладiв в один їх замало.

Позицiю НСЗУ пояснює Наталя Будяк, директор Схiдного мiжрегiонального департаменту НСЗУ:

– Центр виконував дуже багато соцiальних функцiй, якi не можуть бути оплаченi за рахунок програми медичних гарантiй – коштiв, якi передбаченi саме на лiкування. Тому отримав договiр на меншу суму, нiж передбачав.

З боку НСЗУ iншого пояснення i не слiд було очiкувати, адже вони виконують законодавство, а воно передбачає чiткий перелiк медичних послуг, що можуть оплачуватися з Держбюджету.

Звiсно, керiвникам закладiв можна було подумати заздалегiдь, пiдготуватися i надавати якомога бiльший пакет послуг. А, з iншого боку, чи була можливiсть у лiкарнi сiльського району так само швидко знайти спецiалiстiв, зробити ремонти та закупити обладнання, як це зробили медзаклади великих мiст?

Лiкарі-практики стверджують, що справа, в першу чергу, саме у невiдповiдностi встановлених тарифiв та реальностi.

«Якщо Законом України «Про державнi фiнансовi гарантiї медичного обслуговування населення» передбачено не менше 5% вiд ВВП на вторинну ланку медицини, то наразi маємо 1,6-1,8%. Проводити в умовах таких цифр реформу вторинної медичної допомоги – це смертi подiбно для медицини», – кажуть в ГО «Українське лiкарське товариство» констатують.

На думку Степана Шведюка, перший мiсяць реформи довiв повне розбалансування державної та комунальної медицини в Українi. Помилки реформи дорого коштують i лiкарям, i пацiєнтам. Тож їх треба виправляти.

На цьому нещодавно наголосив Президент України Володимир Зеленський. Вслiд за главою держави, помилки визнав i очiльник Мiнiстерства охорони здоров’я Максим Степанов. За його словами, реформа, розроблена попереднiми керiвниками МОЗ, заснована на окремих елементах моделей захiдних країн, але зовсiм не адаптована до українських реалiй.

– НСЗУ розрахувала тарифи, якi 5 лютого затвердив Кабiнет Мiнiстрiв. Цi тарифи були розрахованi всього за 2 мiсяцi до старту другого етапу реформи. Бiльшiсть тарифiв були розробленi без консультацiй з профiльними лiкарями, тобто їх складали чиновники, якi не мають повного розумiння, як насправдi працює медицина, – пояснив мiнiстр.

У 2020-му ж недофiнансованим медзакладам обiцяють збiльшити бюджет до рiвня минулого року, а у 2021 – розробити новi, ринковi тарифи.

Мiнiстр зазначив, що процес реформування української медицини може тривати близько трьох рокiв. Отже, чекаємо на черговi змiни. Втiм, як би не склалася подальша доля лiкарень, обласна влада обiцяє їм подальшу безумовну пiдтримку, бо життя та здоров’я людей – завжди прiоритет.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх