29 квітня уряд затвердив новий варіант Перспективного плану формування територій громад Луганщини. Про те, які зміни відбулися в документі, запитуємо Вадима Лазнікова, начальника Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської облдержадміністрації

 

Евеліна БОГДАНОВА

 

– Чому модель поділу області на громади знову змінилася?

– Громади об’єднувались в більшості поза планом, на це впливало багато суб’єктивних чинників. Для того щоб надати їм можливість отримати субвенції з держбюджету на розвиток інфраструктури, облдержадміністрації доводилось змінювати план чи не щороку.

Втім, у деяких дрібних громадах області за методикою розрахунку спроможності, яку пропонує Мінрегіон, під питанням був достатній рівень якості життя. Цього, звичайно, допустити було не можна, тому Перспективний план зазнав чергових змін.

 

– Тепер можна очікувати, що у громадах зростатиме якість життя?

– Головними критеріями спроможності, за методикою Мінрегіону, є площа громади та кількість її населення, податкові надходження. А реалії перспектив кожної громади залежать не лише від факторів, які враховує методика. Тому нашим завданням було створити таку модель, яка значною мірою враховувала б і визначені міністерством принципи, і побажання самих громад, і, звичайно, здоровий глузд. У будь-якому разі подальша доля громад залежить від них самих.

 

– Можна казати, що це кінцевий варіант і до місцевих виборів він не зміниться?

– Впевнений, що саме так. Взагалі, до виборів, на мій погляд, змінювати в ньому щось вже не має жодного сенсу.

 

– Чим останній варіант Перспективного плану принципово відрізняється від попереднього?

– Для підвищення рівня спроможності кожної з громад області ми пішли шляхом укрупнення окремих навіть вже створених громад. Орієнтувалися на те, щоб кожна громада мала перспективи розвитку.

 

– Багато було розбіжностей у думках робочої групи та самих громад щодо конфігурації об’єднань?

– Коли робоча група працювала над останньою версією Перспективного плану, точилися жваві дискусії щодо громад Сватівського, Старобільського та Станично-Луганського районів.

Наприклад, ми не бачили перспектив у дрібних Коломийчиської, Нижньодуванської ОТГ, тому передбачали приєднання їх до Сватівської ОТГ. Вони ж наполягали на збереженні їх у плані, хоча суміжні з ними громади наполягали на включення їх саме до Сватівської ОТГ.

За рекомендаціями експертів ми все ж таки залишили ці ОТГ у плані, але в їхньому складі довелося залишити суміжні громади, щоби дати можливість хоч якоїсь перспективи для розвитку.

 

– А в Старобільському районі?

– В Старобільську свого часу ініціювали створення ОТГ, але, як відомо, депутати тоді не підтримали цю пропозицію. І навколо Старобільська почали створюватися дрібні громади. Як наслідок, Старобільська громада, яка за розрахунками могла б стати однією з найміцніших в області, так і не була створена.

Всім, звичайно, в цій ситуації догодити не вдалося – дрібні громади було вирішено об’єднати в одну з центром в Старобільську, залишити лише Чмирівську та Шульгинську громади.

 

– Окремий конфлікт точився у Привільській ОТГ?

– Привільська ОТГ – це всього два села, і за розрахунками рівень її спроможності низький. Розглядався варіант включення цієї ОТГ до більш потужної Троїцької ОТГ або приєднання до сусідньої Лозно-Олександрівської ОТГ. Робоча група зупинилася на другому варіанті, який не тільки надає перспективу обом громадам, а й знижує ризики впливу тамтешнього бізнесу на органи місцевого самоврядування.

Вже майже 3 роки у Привільській ОТГ не вщухає конфлікт між власником агрофірми та селищним головою. Всі наші намагання якось вирішити спірне питання, на жаль, не мали успіху. Керівник агропідприємства навіть пішов на перереєстрацію свого бізнесу в сусідній Троїцькій громаді, аби довести, хто справжній хазяїн. Втратила від цього, на жаль, громада – надходження до бюджету значно знизились.

І це не єдиний приклад тиску представників бізнесу на місцеве самоврядування. Часто в дрібних громадах стає питання про розорювання незаконних земель. Контролювати це повинна громада – це ж її податки. А якщо в громаді «кишеньковий» голова, про який контроль взагалі може іти мова?

Саме тому ми намагалися уникнути подібних проблем і пішли шляхом укрупнення. Але, вважаю, знайшли розумні компроміси.

 

– Особливістю цієї моделі Перспективного плану є розділення території Мирнодолинської сільради між двома ОТГ – Лисичанською та Сєвєродонецькою.

– Це, на мій погляд, найоптимальніше рішення, тому що землі Мирної Долини розташовані по обидва береги ріки Сіверський Донець. Включенням частини земель до Лисичанської ОТГ ми підвищили рівень спроможності Лисичанської громади.

Треба сказати, що це рішення остаточно було прийнято робочою групою після консультацій з експертами Мінрегіону. Воно не зовсім відповідає вимогам формування Перспективних планів, але з урахуванням того, що цей затверджений Кабміном план буде основою адміністративно-територіального устрою, саме такий підхід є найбільш оптимальним та розв’язує проблему, яка з’явилася під час створення Сєвєродонецької ОТГ.

 

– Баталії майже завершені, а чи є сенс наразі ініціювати створення ОТГ?

– Ніхто не відміняв добровільності об’єднання, але тепер об’єднання можливе, лише якщо воно відповідає плану. Тобто ініціювати добровільне об’єднання можна, але зробити це не за планом – не можна. У цьому відмінність.

 

– Тобто треба очікувати, що громади будуть створені централізовано, відповідно до плану?

– Фактично після прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 16 квітня цього року, який у найближчі дні набере чинності, об’єднання громад буде відбуватися за рішенням уряду.

Ці повноваження уряд отримав тимчасово, до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України. Можна впевнено сказати, що уряд затвердить межі та центри громад у відповідності до Перспективних планів.

Зроблено це було саме для того, щоб мати можливість восени провести вибори в громадах на новій територіальній основі. Тобто, наприклад, сватівський голова та депутати сватівської громади будуть обиратися вже не лише жителями міста Сватове, а мешканцями всієї Сватівської ОТГ.

 

– Чи можливе включення до нового Закону про адмінтерустрій одразу і нового формату районів?

– Важко сказати. Наші позиції серйозно розійшлися з баченням експертів Мінрегіону. Вони наполягають на створенні на підконтрольній території Луганської області всього двох районів. Ми наполягаємо щонайменше на чотирьох.

Наше завдання зараз – відстояти свою позицію, хоча головний аргумент експертів Міністерства в тому, що у нас не вистачає населення. В районі повинно бути не менше 150 тисяч осіб, а, наприклад, у Сватівському районі – 70 тисяч. Ми вважаємо, що треба враховувати і переселенців, адже восени вони будуть брати участь у місцевих виборах.

Нашу модель з чотирьох районів підтримують майже всі народні депутати України, які входять до робочої групи. Сподіваємось, вони зможуть переконати уряд та знайти підтримку під час голосування в парламенті.

Але може й так статися, що в районні ради вибори взагалі не будуть проводитися.

 

– Як таке може бути, за яких обставин?

– У новоутворених районах експерти пропонують обмежитися територіальними органами центральних органів виконавчої влади. Координувати їхню роботу буде урядник, якого призначатиме Кабмін.

А ось на рівні області буде префект, обласна рада та виконком обласної ради. Що цікаво – префекту не підпорядковуватиметься урядник, він призначатиметься Кабміном і буде звітувати перед ним за координацію діяльності територіальних органів влади, як-от районне управління Пенсійного фонду, районна екологічна інспекція тощо. А префект буде реалізовувати лише наглядові функції за законністю рішень органів місцевого самоврядування.

Але для впровадження цієї моделі однозначно потрібно вносити зміни до Конституції України.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх