Розпорядженням президента України від 28 квітня 2020 року головою Попаснянської райдержадміністрації призначено Романа Власенка. З 2014 по 2016 роки він вже очолював район. До того ж Роман Геннадійович – місцевий мешканець, отже, довго вникати у ситуацію посадовцю не доведеться. Ми теж вирішили не баритися і, користуючись нагодою, поспілкувалися з ним про нагальне

 

Євген КОМАРОВ

 

– Романе Геннадійовичу, зараз ви повернулися працювати у вже знайому площину. Чи змінилося щось докорінно в житті району за ці роки?

– Грандіозні плани попереднього керівництва щодо соціальних та економічних проєктів так і не були втілені у життя, залишившись на папері. На жаль, поки що район посідає останні місця в рейтингу соціально-економічного розвитку територій Луганської області. Але, вважаю, в цілому ситуація все ж таки не критична, не «патова», тому без будь-яких «розгойдувань» включаюсь у роботу: треба надолужувати згаяне.

 

– Назвіть, будь ласка, свої найбільші досягнення за минулу каденцію.

– Коли вперше очолював Попаснянську РДА, взимку 2015 року, якраз гриміли бої під Дебальцевим – і тут теж було непереливки. Але навіть за тих умов вдалося втримати ситуацію: ми оперативно відновлювали подачу газу, води, електроенергії, налагоджували надання «гуманітарки» місцевим мешканцям, дбали про допомогу комунальним службам.

У жовтні 2014 року до Попаснянського району були приєднані території окупованих міст Первомайськ, Кіровськ та частина Перевальського району, а вже в листопаді ми почали сплачувати пенсії мешканцям цих територій та зарплати бюджетникам.ала відчутні результати системна робота з донорськими організаціями: за підсумками 2015-2016 років вдалося реалізувати кілька великих інфраструктурних проєктів.

Спільними зусиллями обласної адміністрації, РДА та Попаснянської міськради протягом 2015-2017 років залучили до району та освоїли близько 100 млн грн цільових коштів. Ще 70 млн грн було надано з Державного фонду регіонального розвитку.

Отже, разом нам вдалося відновити дієздатність всіх об’єктів соціальної сфери, відремонтувати практично всі багатоповерхові житлові будинки, а місто Попасна має найкращі дороги в Луганській області.

У 2016 році я ініціював розробку генпланів міст Попасна та Гірське, ці документи відкрили можливості для залучення інвестицій, і сьогодні Попаснянська міськрада вже успішно користується новими можливостями.

Окрім того, використовуючи переваги статусу військово-цивільної адміністрації, у 2015-2016 роках вдалося створити чотири опорних школи (на той час в усій Луганській області було сім опорних навчальних закладів). Це дало можливість залучити додаткові кошти державного та обласного бюджетів на оснащення наших освітніх закладів та придбання шкільних автобусів.

 

– Нині бойові дії вже не такі жорсткі. Тож які завдання виходять на перший план?

– Це, зрозуміло, боротьба з пандемією та координація дій всіх служб щодо запобігання поширенню хвороби. Але вирішення проблем та ліквідація наслідків військового конфлікту все одно залишається у пріоритеті.

Є питання по системі охорони здоров’я в контексті другого етапу медреформи. Разом із керівниками профільних закладів найближчим часом розробимо стратегічні напрями подальшого розвитку медицини.

Хочу приділити всебічну увагу підтримці ініціатив громадських організацій та якісним змінам в освіті. Є наміри з нового навчального року впровадити інноваційні практики STEM-освіти. Йдеться про мультимедійні дидактичні матеріали, 3D-моделювання та друк, робототехніку та віртуальну реальність.

Планую впровадити систему енергомоніторингу на об'єктах соціальної сфери. Витрати на енергоносії – це значна частина видатків місцевих бюджетів, і тут криється чималий резерв для їхнього заощадження.

Також необхідно вирішити логістичні проблеми райцентру, як-от відновлення роботи автостанції та нормалізація пасажирського залізничного сполучення.

Невідкладної уваги потребує робота Попаснянського водоканалу – це і стан магістральних водомереж, і великі борги за електроенергію, адже насосне обладнання доволі потужне, а ми не використовуємо можливостей, на які воно розраховано, навіть з урахуванням постачання води на непідконтрольну територію.

I, наостанок, вважаю, особливої уваги потребує питання завершення реформи децентралізації. Необхідно готуватись до змін – це вибори, передача майна, перереєстрація юридичних осіб, а коли відбудеться другий етап реформи, – і територіальні зміни.

 

07 - Власенко1

 

– Чи є якісь питання або проблеми, по яких ви сподіваєтесь на першочергову підтримку обласної влади?

– З нинішнім керівництвом облдержадміністрації налагоджена плідна співпраця, ми маємо спільні погляди та пріоритети в роботі та діємо як злагоджена команда.

Iснують проблеми, що неможливо вирішити на місцевому рівні, з якими район звертається і до області, і до Києва. В першу чергу – це робота вугільних підприємств та Попаснянського водоканалу.

Вважаю, що це проблеми не лише місцевого, а й взагалі національного рівня. Шахти – це державні підприємства, а водоканал забезпечує водою споживачів, які, зокрема, живуть на тимчасово непідконтрольній території, тож це зобов’язання України, зафіксовані в Мінських угодах.

 

– У березні губернатор, до речі, анонсував проєкт повної модернізації водоканалу. Чи буде він реалізований?

– Впевнений, що анонсований Сергієм Гайдаєм проєкт неодмінно буде реалізований. Розроблено конкретний план заходів, узгоджено бюджет. Зазначу, що у планово-кошторисних документах йдеться про модернізацію насосного обладнання, реконструкцію деяких свердловин, ремонт та будівництво магістральних водогонів. На рівні області ведуться перемовини з міжнародними партнерами щодо фінансування заходів. Отже, «Добру – бути»!

 

– Розкажіть, будь ласка, про стан найбільших підприємств району: як вони зараз працюють, які мають перспективи та плани на майбутнє?

– ДП «Первомайськвугілля» забезпечує роботою близько 1500 жителів району. Начебто й обсяги виробництва чималі, але борги за електроенергію у підприємства також великі: наразі вони становлять понад мільярд гривень. Тому відбуваються постійні відключення наземних будівель, є й інші поточні проблеми.

Відзначу, що після втручання президента України це питання перебуває на контролі у відомчому Міністерстві. Але про подальші перспективи його роботи та розвитку поки говорити зарано, адже вугільна галузь вимагає низки невідкладних реформ.

ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» забезпечує роботою близько тисячі робітників. На підприємстві виконується капітальний ремонт та випускаються нові напіввагони. Зараз вагоноремонтники працюють не на повну потужність, втім, підприємство має чималий потенціал та зберігає конкурентоспроможність на внутрішньому ринку. Сподіваюсь, що після завершення пандемії та відновлення вантажних перевезень потужності заводу зростатимуть.

 

– Повернемось до теми коронавірусу. Ви вже встигли оцінити рівень підготовки медичної мережі району до боротьби з інфекцією? Особливо цікавить ситуація в населених пунктах на лінії фронту.

– Можу охарактеризувати стан готовності медичних закладів району до боротьби з коронавірусом як задовільний. Наша районна лікарня не має статусу опорної, до того ж у нас відсутнє інфекційне відділення. Але ми маємо шість робочих апаратів ШВЛ, отже є можливість в критичній ситуації надати пацієнтам відповідну медичну допомогу.

Попаснянська лікарня забезпечена засобами індивідуального захисту та у разі необхідності вже організовує обсервацію людей. Центр первинної медико-санітарної допомоги теж забезпечений і засобами захисту, й експрес-тестами.

 

– Взагалі, через спалах хвороби інформація про актуальні потреби прифронтових сіл та селищ дещо відійшла на другий план. Але ж вони є. Які саме?

– Золоте, Троїцьке та Новотошківське майже не зникають з повідомлень пресцентру ООС. Отже, питання пошкодження житла нікуди не ділося.

Є проблеми з електрозабезпеченням. Це села Оріхове та Новоолександрівка. В першому випадку залишається вибухонебезпечна мінна загроза та потрібне неухильне дотримання режиму тиші для виконання всіх запланованих заходів. У другому – треба прокласти три кілометри кабелю, аби село мало належну комунікацію з іншими населеними пунктами. Все вимагає великих коштів, тому відшукуємо можливості для вирішення нагальних потреб.

Залишаються й питання щодо забезпечення лікарень деяких населених пунктів. У цьому випадку знаходимо альтернативні шляхи: наприклад, влаштовуємо виїзні прийоми, також нам допомагають лікарі з міжнародних організацій.

Періодично з’являються проблеми з постачанням продуктів харчування, ліків, наданням соціальної допомоги, зокрема й грошових виплат.

Та якою б непростою не залишалась ситуація, районна влада реагувала і реагуватиме на неї максимально оперативно.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх