Реформа медичної системи в Україні, як і багато інших, щільно пов’язана з децентралізацією. Обидва процеси, у підсумку, повинні привести до поліпшення якості життя українців, а особливо – селян. Однак зараз, коли одна реформа не встигає за іншою, перехід на нові бюджетні відносини породжує, подекуди, складні ситуації, які потребують від органів місцевого самоврядування жорстких рішень. Саме так сталося у Новопсковському районі, де цими днями вирішується подальша доля сільських фельдшерсько-
акушерських пунктів

 

Евеліна БОГДАНОВА

 

ЗАКРИТИ НЕ МОЖНА ЗАЛИШИТИ

Розділовий знак у цьому реченні для кожного села Новопсковщини доведеться ставити в різних місцях. 30 січня цього року наказом № 33 в штатний розклад КНП «Новопсковський центр первинної медико-санітарної допомоги» були внесені зміни – «в зв’язку з погіршенням фінансового стану підприємства та неможливістю утримувати зазначену чисельність працівників» вирішили скоротити працівників 23 ФАПів. Це 29 одиниць медперсоналу – завідувачі та медсестри.

У районі сільських голів попередили: «Хочете залишити ФАПи – платіть заробітну плату цим працівникам з власних бюджетів». Це прозвучало як грім серед ясного неба, адже не кожне село може дозволити собі додаткові витрати. Залишити людей без медичного обслуговування – теж не вихід. А так це й називатиметься, бо хто з сільських мешканців витрачатиме час, гроші та зусилля, щоб дістатися за кількадесят кілометрів до найближчої амбулаторії? Отож, доводиться навпомацки шукати вихід.

– Нам Новопсков обiцяє фiнансувати одну посаду – завiдувача Закотненського ФАПу, а посаду медсестри скорочують. В Лисогорiвському фельдшерському пунктi – там взагалi всiх скорочують, тобто 285 жителiв залишаються без медобслуговування, – розповiдає Олена Комiсаренко, сiльський голова Закотного. – Найближчим часом проведемо сесiю, будемо шукати, за рахунок чого забезпечити двi ставки в Лисогорiвцi та ставку медсестри в Закотному. Потрiбно майже 160 тисяч. Бюджет збiльшити немає звiдки, тому потрiбно буде вiдмовитися вiд якихось iнших напрямкiв витрат. Це не так просто, але будемо щось робити, бо залишити людей без медобслуговування ми не маємо права. Така наша позицiя.

 

Засідання у Риб’янцевому щодо вирішення проблеми роботи ФАПів

 

Вiд тiєї ж Лисогорiвки до найближчої лiкарняної амбулаторiї в Пiсках – 8 кiлометрiв, до Новопскову – 15, зрозумiло, на процедури щодня не наїздишся. I працiвникiв шкода – за словами голови Закотненської сiльради, їм по 2-3 роки до вислуги залишилося, всюди скорочення, працевлаштуватися абсолютно нiде.

– ФАП в Закотному знаходиться в гарному місці: видiлили примiщення в школi, зробили ремонт – усе чистенько, охайно, всi прилади є. Приблизно рокiв 10 тому було оснащення 4 ФАПiв району, i ми потрапили до цього переліку, тому все обладнання є, – каже Олена Миколаївна. – А за ФАПом далi пiде школа, клуб – так села i загинуть.

Сергiй Мащенко, голова Риб’янцiвської сiльради, розповiв, що в їхньому випадку знайшли компромiс з районом – ставки завiдувачів у двох ФАПах будуть фiнансуватися за рахунок сiльського бюджету, одна ставка медсестри – за рахунок районного.

– Й енергоносiї будуть забезпеченi на пiвроку, а далi – будемо дивитися, – зазначає вiн. – З 1 березня ми вже фiнансуємо їх самi, адже населення в двох селах – Риб’янцевому та Писарiвцi – 1300 та 1000 вiдповiдно, залишити людей без медобслуговування ми не можемо. Ми скоротили всi видатки, але це дуже важко для нашого бюджету. Село залишиться без дитячих майданчикiв, якi були запланованi, плюс по дитсадках – виконання нових вимог ДСНС щодо сигналiзацiї, обробки дерев’яних конструкцiй сумiшшю проти загоряння тощо – теж вiдкладаємо, щоб залишити на територiї ФАПи. У нас в ФАПах 20-30 людей щодня отримують меддопомогу. I бiльшiсть – старенькi люди. А до Новопскова – 60-70 грн на дорогу. Бабуся на двох паличках їздитиме, щоб їй вкололи укол?

В Булавинiвцi – та ж проблема. З двох працiвникiв ФАПу залишиться лише один. Та й на нього кошти ще потрiбно знайти.

– Для нашої i ще декiлькох сiльрад Новопсковського району це надвеликi суми, бо у нас слабкi бюджети, – говорить Олександр Бугаєвський, голова Пiскiвської сiльської ради. – Навiть на цю одну одиницю штату ФАПу треба знайти в бюджетi 120 тисяч гривень, а у нас вiльний залишок всього 40 тисяч. А ще ж i дитсадки на нас, й клуби. Субвенцiя, передбачена державою, нам повнiстю не сплачується – ми i енергоносiї самi проплачуємо, плюс заробiтну плату доплачуємо з бюджету сiльради. Зараз всi дiрки закривають за рахунок сiльрад.

Про проблему говорять i проф-
спiлки. Голова професiйної спiлки працiвникiв охорони здоров’я України Вiкторiя Коваль констатує, що через перетворення бюджетних закладiв охорони здоров’я на комунальнi некомерцiйнi пiдприємства спостерiгаються факти скорочення чисельностi та штату працiвникiв таких закладiв по всiй країнi.

– Найбiльше потерпає вiд звiльнень середнiй медичний персонал та працiвники ФАПiв, фiнансування яких НСЗУ не передбачила, – зазначає вона. – Реорганiзацiя закладiв охорони здоров’я – бюджетних установ у комунальнi супроводжується також укрупненням закладiв, що призводить, зокрема, до закриття служби невiдкладної допомоги, пунктiв з надання медичної допомоги у вiддаленiй та малонаселенiй мiсцевостi, скасування практики вiдвiдування лiкарями пацiєнтiв вдома.

 

Фрагмент наказу КНП «Новопсковський ЦПМСД» про скорочення медпрацівників

 

Є ПРОПОЗИЦIЇ

На Вiнничинi проблему ФАПiв теж вважають за нагальну, адже саме фельдшерсько-акушерськi пункти – найближчi до людей. Їхнє закриття – не тiльки перспектива безробiття сiльських медикiв, якi й так у дефiцитi, але й загроза погiршення надання медичної допомоги в селi. Бо хто, крiм цих сiльських «дохторiв», вимiряє тиск, дасть пiгулку, накладе пов'язку чи зробить укол?

За статистикою, лише 30 % сiльських рад Томашпiльського району Вiнницької областi зможуть профiнансувати свої заклади охорони здоров'я до кiнця року, 20 % – 1-2 мiсяцi, а решта – взагалi неспроможнi. Єдиним виходом iз цiєї ситуацiї там вважають фiнансування у межах соцiальних угод, укладених сiльськими радами iз землеорендарями. Вихiд? Може й так.

Ще один з варiантiв – створення Центрiв безпеки громадян. Перший такий центр було створено ще у 2016-му в Лиманi, що на Донеччинi. Такi вже є й у нас, в Луганськiй областi: в Краснорiченськiй та Маркiвськiй об’єднаних територiальних громадах.

Що це таке? Центр безпеки громадян – це єдине безпекове органiзацiйне утворення, засноване на засадах партнерства та взаємодiї аварiйно-рятувальних, правоохоронних та медико-санiтарних служб, якi дiють на територiї громади.

Якщо в Краснорiченському центр безпеки розташували на базi мiсцевої пожежної частини, то в Маркiвськiй ОТГ – у фельдшерському пунктi села Караван-Солодкий. Таке об’єднання має вирiшити одразу три питання: зекономити кошти на комунальнi послуги, пiдвищити безпекову складову та забезпечити доступнiсть медичного обслуговування.

Який шлях оберуть у Новопсковському районi – побачимо згодом. Але є сподiвання, що нинiшня ситуацiя – тимчасова. В партiї «Слуга народу» вважають за ймовiрне завершення реформи децентралiзацiї до мiсцевих виборiв. Остаточний перспективний план формування ОТГ на Луганщинi теж майже зверстано. Отже, селам потрібно втримати свої ФАПи «на плаву» до початку наступного року. Можливо, перебуваючи в складі ОТГ, вони зможуть розраховувати на інший рівень бюджетної підтримки.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх