Пiсля реформування первинної ланки медицини, коли українцi перейшли на договiрнi вiдносини з сiмейними лiкарями, з 1 квiтня 2020 року стартує наступний етап медичної реформи – спецiалiзованої (вторинної) медичної допомоги. Про те, як цей процес вiдбувається, говоримо зi Степаном Шведюком – заступником гендиректора з полiклiнiчного роздiлу роботи КНП «Луганська обласна клiнiчна лiкарня» та головою ГО «Українське Лiкарське Товариство»

 

Евелiна БОГДАНОВА

 

– Є рiзнi думки про медичну реформу. Хтось вважає її успiшною, хтось бачить в нiй багато недолiкiв. Як, на ваш погляд, реформується медична галузь?

– Першочергова мета медичної реформи – зробити всi ланки медицини якiсними та однаково доступними для громадянина. Держава намагається усе зробити, посилаючись на досвiд рiзних країн, беручи краще з рiзних за функцiоналом чотирьох вiдомих у свiтi систем надання медичної допомоги. Але не завжди навiть найкращим менеджерам вдається ефективно об’єднати гарне i погане.

 

– Що ви маєте на увазi?

– У первиннiй ланцi, за великим рахунком, великих реформ i не було. Ранiше був дiльничний лiкар, який обслуговував у середньому 1800-2200 населення на своїй дiльницi, а тепер його назвали сiмейним лiкарем на тi ж 2000 жителiв, але вiддiлили вiд вторинки, зробили надбудову у виглядi керiвного складу i дали кошти, за якi потрiбно вiдзвiтувати.

В багатьох ЦПМСД забезпеченiсть лiкарями не бiльше 60%. I стiльки ж населення мають договiрнi вiдносини з лiкарями, а решта мають чекати нових лiкарiв, яких, це не секрет, дефiцит в кожному регiонi. Вважаю, бажання МОЗу провести прискiпливу перевiрку роботи первинки цього року ще бiльше оголить цi проблеми.

 

– А щодо реформи вторинної ланки меддопомоги?

– Iсторично так сталося, що стара система надання медичної допомоги на вторинному рiвнi була гiперболiзована i набула хаотичного кадрового розвитку та перебору у лiжковому фондi. Сьогоднi намагаються цю ситуацiю змiнити, але виходячи з можливостей державного бюджету.

Якщо Законом України «Про державнi фiнансовi гарантiї медичного обслуговування населення» передбачено не менше 5% вiд ВВП на вторинку, то наразi маємо 1,6-1,8%.

Отож, чи буде краще пiсля реформи, нiж було, сказати важко. Але знаю, що тi медпрацiвники, якi залишилися пiсля скорочень у пiлотних регiонах, вже не у захватi.

 

– А чи готовi медзаклади Луганської областi до реформування?

– На сьогоднi вторинна ланка надання медичної допомоги у Луганськiй областi складається з 19 медичних установ, з яких 17 уже отримали статус автономних. Ще двi установи – у станi реєстрацiї.

З 1 квiтня кожен медзаклад, який отримав автономiю, напряму почне працювати з Нацiональною службою здоров’я України. НСЗУ направлятиме кошти, якi, як кажуть, «ходять за пацiєнтом», туди, де йому надаватимуть послуги.

На територiї Луганщини, пiдконтрольнiй уряду України, функцiонує 3673 цiлодобових стацiонарних лiжок, у яких щорiчно лiкується майже 45 тисяч населення. В амбулаторно-полiклiнiчних закладах працює кiлька тисяч лiкарiв i медичних сестер.

Чи всi медичнi заклади зможуть зберегти такий штат – покаже час. Можу сказати лише, що, незважаючи на усi складнощi, керiвництво областi та мiсцевi органи влади дiйсно працюють над покращенням матерiально-технiчної бази лiкувальних закладiв. За останнi роки на ремонти i придбання обладнання витрачено сотнi мiльйонiв гривень.

На цей час 62% робочих мiсць лiкарiв у стацiонарах i 52% робочих мiсць лiкарiв у полiклiнiках забезпеченi комп’ютерною технiкою.

 

– Отже, суть в тому, що з квiтня лiкарнi бiльше не фiнансуватимуться за рахунок медичної субвенцiї?

– Так, вони зароблятимуть на своє функцiонування, надаючи медичнi послуги. НСЗУ оплачуватиме конкретнi результати роботи.

Обласна адмiнiстрацiя, мiсцевi органи самоуправлiння, як засновники медичних закладiв, звичайно, зможуть фiнансувати лiкарню або деякi напрямки медичної допомоги, але через окремi бюджетнi програми.

 

– А як справи з високоспецiалiзованою, третинною ланкою?

– Наразi високоспецiалiзована третинна медична допомога надається 12 лiкувальними закладами з наявними в них 2446 цiлодобовими лiжками, там за минулий рiк пролiковано бiльше 35 тисяч пацiєнтiв i здiйснено сотнi тисяч вiдвiдувань пацiєнтами лiкарiв консультативно-дiагностичних служб.

Готуючись до автономностi, 75% обласних медичних закладiв (9 з 12) вже реорганiзованi в КНП. Решта знаходяться у стадiї укрупнення з подальшою реорганiзацiєю (протитуберкульозний диспансер, регiональний центр екстреної медичної допомоги, регiональний центр громадського здоров’я). Для роботи у нових умовах 65% лiкарiв полiклiнiк та 50% лiкарiв у стацiонарах обласних закладiв забезпеченi комп’ютерною технiкою.

Тiльки минулого року для обласної клiнiчної лiкарнi придбано високовартiсного обладнання бiльше нiж на 70 мiльйонiв гривень. У той же час передислокованi з окупованої частини медичнi заклади знаходяться у пристосованих, арендованих примiщеннях, що не дає їм можливостi повноцiнного ефективного розвитку i зокрема – обласнiй клiнiчнiй лiкарнi. Та є сподiвання, що вона отримає достатню кiлькiсть робочих площ.

 

– Реформа вторинної ланки меддопомоги передбачає якийсь гарантований пакет послуг, як це є в первиннiй ланцi?

– Вони зiбранi у Програмi медичних гарантiй, яка передбачає 27 пакетiв послуг. Нацiональна служба здоров'я України буде закуповувати цi медичнi послуги у закладах охорони здоров'я всiх рiвнiв i оплачувати їх за договором.

Як це буде виглядати, уряд i МОЗ визначили у проєктi постанови Кабмiну. В документi прописанi тарифи та механiзми оплати медичних послуг для екстреної, вторинної (спецiалiзованої), третинної (високоспецiалiзованої), палiативної медичної допомоги, медичної реабiлiтацiї, медичної допомоги дiтям до 16 рокiв, медичної допомоги у зв’язку з вагiтнiстю та пологами.

Але, на сьогоднi є дуже багато «але».

 

– Якi конкретно?

– Наприклад, тариф з надання медичної допомоги при гострому iнфарктi в стацiонарних умовах складає 16001,43 грн. На думку практикуючих кардiохiрургiв, це у 2,5 рази нижче вiд фактичних затрат. Тому, якщо при затвердженнi цієї постанови тарифи не будуть збiльшенi, говорити про повну безоплатнiсть гарантованих послуг не доводиться.

Навiть певнi пакетнi обстеження гарантують безоплатнiсть у залежностi вiд вiку i iнших умов. Гарантованi пакети, якi буде фiнансувати НСЗУ, охоплюють не усi захворювання, обстеження, тощо. До того ж людина, яка прийде до лiкаря-спецiалiста без направлення, змушена буде зробити попередньо оплату цiєї консультацiї.

Так це поки виглядає. У будь-якому випадку, щоби про щось говорити конкретно, потрiбно спробувати.

 

– Анонсується, що з 1 квiтня запрацює система електронних медкарток та лiкарняних. Чи потрiбне буде дублювання на паперових носiях?

– Електронний документообiг – це одна з основних складових цiєї реформи. З електронними лiкарняними ми вже працювали, але наразi ще певний вiдрiзок часу документацiя буде йти паралельно, адже людський фактор ще буде впливати (багато лiкарiв досi не володiють необхiдними навичками з комп’ютером).

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх