18 грудня Уряд затвердив чергові зміни до Перспективних планів п’яти областей, у тому числі і Луганської. Чи стане останній варіант Перспективного плану формування територій громад Луганської області остаточним? Відповіді ми шукали у розмові з Вадимом Лазніковим, начальником Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської облдержадміністрації

 

Евеліна БОГДАНОВА

 

–Вадиме Миколайовичу, які ж зміни були внесені до Перспективного плану в грудні?

– Це вже п’ята затверджена редакція Перспективного плану Луганської області, в якій уточнили склад Новоастраханської, Щастинської, Новопсковської, Сватівської, Широківської, Старобільсько ОТГї. Разом з цим Перспективний план доповнили Великочернігівською, Веселівською, Калмиківською, Підгорівською, Красноталівською, Нижньотеплівською та Коломийчиською громадами. Окремо вилучили з плану Кам’янську ОТГ.

 

– Для чого взагалі вносять зміни до Перспективного плану формування територій громад, якщо закон дозволяє громадам об’єднуватися і поза Перспективним планом?

– Так, дозволяє. І в Луганській області цю можливість використали деякі ОТГ. Але є одне «але» – коли громади об’єдналися не за Перспективним планом, у них менше можливостей перейти на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом, отримати субвенції на розвиток інфраструктури. В цьому випадку останні зміни, які ми вносили, були продиктовані саме тим, що окремі наші громади по факту були створені не за Перспективним планом. Здебільшого, дрібні ОТГ.

Після виборів у червні поточного року вони почали звертатися до нас щодо внесення змін до Перспективного плану, і ми пішли назустріч – у вересні змінили Перспективний план і направили його до Кабміну. Хоча, чесно кажучи, такі об’єднання не відповідали нашому баченню, адже ми вважаємо малоперспективним створення дрібних громад. Тим не менш, 18 грудня Кабмін наше рішення підтримав і затвердив відповідні зміни.

 

– Чи можна казати, що цей варiант остаточний?

– Сказати, що це кiнцевий варiант Плану i це той формат, в якому ми хотiли би бачити адмiнiстративно-територiальний устрiй областi, я не можу.

 

– Чому?

– Коли ми формували та подавали цей Перспективний план, нам ще не були доведенi новi методичнi рекомендацiї Мiнрегiону щодо визначення спроможностi громад. I коли ми почали оцiнювати нашi громади за цим Перспективним планом на предмет спроможностi за новою методикою, ми побачили, що деякi громади за розрахунками є неспроможними.

Коли приймуть змiни до Конституцiї та новий закон «Про засади адмiнiстративно-територiального устрою України», не факт, що всi ОТГ, якi сьогоднi створенi, ми збережемо – деякi будуть об’єднуватися, укрупнюватися, оскiльки у них не буде перспективи для розвитку та якiсного надання послуг.

 

– Якщо звернутися до розрахункiв спроможностi, якi громади сьогоднi «не дотягують»?

– Нова методика визначення спроможностi громад передбачає два етапи визначення спроможностi. Перший – це основнi критерiї (нероздiльнiсть територiї та показники оптимальних мереж публiчних послуг та сервiсiв, як от шкiльний заклад, розрахований мiнiмум на 250 дiтей, не менше 250 дiтей шкiльного та не менше 100 – дошкiльного вiку). I якщо громада хоча б по одному з цих критерiїв першого етапу розрахунку не вiдповiдає, вона автоматично вважається неспроможною, i далi, на наступному етапi, її спроможнiсть не оцiнюється взагалi. Тобто за новою методикою у таких громад майбутнього не прослiдковується зовсiм.

Сьогоднi таких громад сiм: Лозно-Олександрiвська, Привiльська, Новоастраханська, Великочернігiвська, Красноталiвська, Веселiвська та Калмикiвська.

Наступним етапом ми оцiнюємо рiвень спроможностi громад, якi за основними критерiями пройшли далi.

Передбачено три рiвнi: низький, середнiй i високий.

Коли ми прорахували, у нас середнiй рiвень мають такi громади, як Коломийчиська, Нижньотеплiвська, Широкiвська, Пiдгорiвська, Чмирiвська, Шульгинська, Старобiльська, Щастинська, Лисичанська i Рубiжанська.

Всi iншi мають високий рiвень спроможностi.

 

– Цiкаво, що до громад з середнiм рiвнем спроможностi увiйшли громади з центрами в мiстах обласного пiдпорядкування.

– Звичайно, хотiлося, щоб у них був бiльш високий рiвень, але ситуацiї всюди рiзнi.

Начебто дивно, що Лисичанська та Рубiжанська громади мають середнiй рiвень, адже там є активні пiдприємства, непоганi надходження до мiсцевого бюджету, велика чисельнiсть населення. Але в них маленька площа. Ми хоча i приєднуємо сусiднi населенi пункти, але за Перспективним планом областi все одно виходить територiя менша нiж 400 квадратних кiлометрiв.

А ось Сєвєродонецька громада з урахуванням територiї Мирнодолинської сiльради матиме високий рiвень спроможностi.

 

– Що робити неспроможним громадам?

– На останнiй робочiй нарадi ми обговорювали, як нам побудувати адмiнiстративно-територiальний устрiй областi, щоб всi громади мали достатнiй рiвень спроможностi. Деякi дрiбнi ОТГ треба об’єднати у бiльш великi.

Наприклад, Лозно-Олександрiвська i Привiльська знаходяться поруч, i обидвi неспроможнi. Але якщо їх об’єднати, новостворена громада вийде на вже на середнiй рiвень спроможностi. Ми розглядали i можливi варiанти приєднання ще якихось громад, якi знаходяться поруч, щоб досягнути високого рiвня. Але саме у випадку з цими ОТГ, ми схиляємося до об’єднання цих двох громад.

Аналогiчна ситуацiя виникає з неспроможною Красноталiвською ОТГ, яка на межi з державним кордоном з Росiйською Федерацiєю. Якщо її об’єднати з Широкiвською ОТГ, отримаємо громаду з середнiм рiвнем спроможностi.

Зараз ми моделюємо варiанти. Це була наша перша спроба обговорити це питання з прицiлом на перспективу прийняття нового закону «Про засади адмiнiстративно-територiального устрою України». Якщо такий закон буде прийнято, ми вже будемо готовi надавати власнi пропозицiї з урахуванням всiх вимог.

 

– А чи захочуть громади йти на укрупнення?

– Так, не всi громади будуть згоднi. Але ми робочою групою заздалегiдь готуємося до обговорень з громадами, щоб погасити окремi заперечення, як то «ми не хочемо» чи «нам це не подобається».

Наше завдання донести до громад, що вони не зможуть вижити в поточних умовах, наприклад, вкрай складно буде утримувати заклади первинної медичної допомоги, надавати повний спектр адмiнiстративних послуг тощо.

Дрiбним неспроможним громадам вже зараз треба подумати, рацiонально все зважити i планувати формування спроможних громад з перспективами для розвитку.

 

– Чи будуть прийматися рiшення щодо внесення чергових змiн до Перспективного плану з урахуванням можливих об’єднань?

– Законодавство нам не забороняє змiнювати Перспективний план, тим бiльше, що вiн не iдеальний. Але тут скорiше питання доцiльностi напередоднi можливих змiн в адмiнiстративно-територiальному устрої.

Є питання i доцiльностi створення найближчим часом нових громад. У мене є сумнiви, що, якщо створяться новi громади, навряд чи ЦВК найближчим часом призначить там мiсцевi вибори. I навряд чи хтось захоче обиратися всього на декiлька мiсяцiв, бо восени нас чекатимуть черговi мiсцевi вибори вже на новiй територiальнiй основi.

Тобто у всiх новостворених громадах вибори будуть у жовтнi 2020 року. А вiдповiдно прямi мiжбюджетнi вiдносини з держбюджетом розпочнуться лише пiсля виборiв. Таким чином, новостворенi громади не матимуть перспективи вийти на прямi мiжбюджетнi вiдносини в наступному роцi.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх