Цього року Луганщина не змогла витратити 20 млн грн, видiлених з держбюджету за програмою «Доступне житло». В Луганськiй областi це вже стало прикрою тенденцiєю. У 2017 роцi довелося повернути в бюджет 921 тис. грн, в 2018-му – 2,2 млн грн, а в поточному – майже все. Ми розбиралися, в чому суть проблеми

 

Павло ВОРОНЦОВ

 

…I ПОВЕРНУЛИ В БЮДЖЕТ

У 2017 роцi, коли програма «Доступне житло» запрацювала, областi видiлили 3,5 млн грн. Навiть така невелика сума була хорошою пiдтримкою, оскiльки давала можливiсть забезпечити житлом, у першу чергу, внутрiшньо перемiщених осiб та учасникiв АТО. Але, на жаль, грошi надiйшли лише у груднi, часу на їх освоєння було замало, тому квартири встигли купити лише для дев'яти сiмей. Майже мiльйон гривень державної допомоги довелося повернути назад у держскарбницю.

У 2018 роцi областi на програму дали ще бiльше – 5 млн грн. У Сєвєродонецьку на той момент будувалося два житлових будинки, але вiльних квартир залишалося лише сiм. I Луганське регiональне управлiння Держмолодьжитла придбало їх для учасникiв програми. Було готове купувати ще, грошi залишалися, однак нових квартир нi в Сєвєродонецьку, нi в iнших мiстах областi не знайшлося, а за умовами програми кошти спрямовуються тiльки на нове житло. Тож 2,2 млн. грн, не освоєних на кiнець року, знову довелося повернути в бюджет.

– Влiтку 2019 року ТОВ «МЖК Мрiя-iнвест» ввело в експлуатацiю будинок на 16 квартир i планувало в листопадi закласти ще одну багатоповерхiвку на 24 квартири, – розповiдає директор Луганського регiонального управлiння Держмолодьжитла Iнеса Кiрєєва. – Ми викликали всiх людей, якi у нас зареєстрованi за цією програмою (81 особа), i запропонували участь. Однак купувати житло на умовах 50х50 погодилися лише вiсiм сiмей. Решта вiдмовилися. У забудовника ж немає власних коштiв, щоб почати будiвництво. Вирiшення цього питання вiдкладено на весну, а кошти в сумi 20 млн грн доведеться повернути державi з тiєї ж причини – нових квартир немає, замовникiв житла обмаль.

Вiдмова учасникiв програми вiд своїх намiрiв в основному пояснюється вiдсутнiстю грошей на особистий внесок. Перший платiж на нову квартиру складає 300-400 тисяч гривень, або приблизно 10 тисяч доларiв. Це великi грошi, тим бiльше, якщо врахувати, що сiм'я отримує тiльки стiни з вiкнами та комунiкацiєю, i необхiдно знайти ще мiнiмум половину цiєї суми, щоб привести примiщення в житловий стан.

Чи є варiанти, щоб не повертати кошти назад?

– В принципi є, – вважає Iнеса Кiрєєва. – Але все треба робити дуже швидко. Справа в тому, що в квiтнi 2018 року в Сєвєродонецьку була прийнята мiська програма «Сприяння будiвництву доступного житла». Вона передбачала компенсацiю 25% вiд особистого внеску для певних категорiй населення: педагогiв, медикiв, держслужбовцiв, комунальникiв, учасникiв АТО. Тобто, в цьому випадку особистий внесок людини для придбання житла зменшується ще на чверть.

На жаль, ця мiська програма, хоча i була прийнята, але не фiнансується. Нi в 2018 роцi, нi в нинiшньому. Ось якби мiсто в оперативному порядку видiлило на програму свої 2,2 млн грн, то будiвництво нового будинку в цьому роцi можна було б закласти. Тодi не довелося б повертати таку велику суму в бюджет.

Щоб така ситуацiя не повторилася i в 2020 роцi, є сенс прийняти обласну програму з компенсацiї вартостi житла, аналогiчну сєвєродонецькiй. Щодо такої перспективи конкретних рiшень обласної влади поки немає, але, як обiцяє Iнеса Кiрєєва, «будемо працювати в цьому напрямку». Однак це – завдання найближчого майбутнього, отже, нинiшнi
20 мiльйонiв такий варiант не врятує.

 

ОДИН ЗАБУДОВНИК НА ВСЮ ОБЛАСТЬ

Сєвєродонецьк – вiдносно молоде мiсто, i житлове будiвництво в минулi роки тут велося досить iнтенсивно. Але нинi будiвельну базу представляє лише один забудовник – ТОВ «МЖК Мрiя-iнвест». Причому, вiн єдиний на всю Луганську область. Це пояснює той факт, що житлове будiвництво ведеться тiльки в Сєвєродонецьку. Цiлком логiчно, що i для купівлі житла в межах програми обирається це мiсто.

Можна погодитися з тим пунктом умов програми «Доступне житло», в якому мова йде про придбання виключно нового житла. Регiони треба розвивати, створювати новi сучаснi забудови. З iншого боку, з огляду на проблеми Луганщини, багато жителiв регiону, i це в основному переселенцi, ще довго мешкатимуть на зйомних квартирах, якщо умови програми не будуть змiненi.

Тобто, щоб формула 50х50 «працювала» i на ринку вторинного житла. Для Луганщини, у всякому випадку, це було б порятунком. Тим бiльше, що житло на вторинному ринку коштує набагато дешевше, нiж новобудова, тож кiлькiсть придбаних квартир збiльшилася б.

Наприклад, в «МЖК Мрiя -iнвест» квартира середнього розмiру коштує близько 800 тисяч гривень. Якщо говорити про те, що людина одразу повинна зробити особистий внесок у розмiрi 400 тисяч гривень, i потiм продовжувати вкладати, то на вторинному ринку за цю суму можна купити квартиру вже з ремонтом, а то й в купi з меблями.

 

ЯК ЗАДIЯТИ ДЕРЖАВНУ ПIДТРИМКУ?

Фахiвцi вважають, що на розвиток своєї будiвельної iндустрiї Луганщинi сподiватися не варто. Принаймні, в найближчому майбутньому. Ба більше, область не представляє iнтересу i для будiвельного бiзнесу iнших територiй.

За словами Iнеси Кірєєвої, робилося кiлька спроб завести в регiон пару будiвельних компанiй, але з цього нiчого не вийшло. Основнi причини двi: бойовi дiї на територiї областi i досить низький попит на нове житло. Iншi говорять про неплатоспроможнiсть населення регiону. Словом, забудовники не хочуть ризикувати своїм бiзнесом. Це можна зрозумiти. Та де ж вихiд?

– Ми подумали: а чому не задiяти в програму можливостi ОТГ? У них же є власнi фiнанси, – каже Iнеса Кiрєєва. – Для вивчення ситуацiї я побувала у всiх об'єднаних територiальних громадах областi i запропонувала варiанти, як задiяти державну пiдтримку на житло. Я їм говорила: почнiть будувати на своїй територiї, для жителiв своєї громади, ми дамо вам для цього грошi. Надали їм зразки, шаблони програм, якi можна вiдкоригувати з урахуванням мiсцевої специфiки. Наприклад, для категорiї медикiв або педагогiв. Можна побудувати невеликий двоквартирний будинок. Я буваю в Польщi i бачу двоповерховi будинки для невеликого числа мешканцiв. Чому б не зробити так i у нас? Але в ОТГ нiхто поки не хоче займатися будiвництвом житла.

Яка ситуацiя буде в наступному роцi? Скiльки держава дасть Луганщинi на програму «Доступне житло» i скiльки потiм забере? Питання, на жаль, залишається поки вiдкритим.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх