Чи означає реформа деiнституцiалiзацiї швидке закриття iнтернатних закладiв, якi форми виховання є сьогоднi прiоритетними для дiтей-сирiт та дiтей, позбавлених батькiвського пiклування, як працює патронат – в нашому iнтерв'ю з Раїсою Родiною, начальником Служби у справах дiтей Луганської облдержадмiнiстрацiї

 

Евелiна БОГДАНОВА

 

– Як фахiвець із багаторiчним досвiдом, як ви вважаєте, що краще для дитини – не дуже благополучна родина чи iнтернат?

– Коли я починала працювати, у нас було всього три дитячих будинки сiмейного типу: два в Лутугiнському районi та один в Красному Лучi. I в один з них я поїхала знайомитися з їхньою роботою. Мати-вихователька Зоя Володимирiвна тодi менi сказала: «Не буває поганих дiтей, є просто пiдзапущенi, яких у свiй час нiхто не приласкав, не приголубив, не прочитав їм книжку, не розказав казочку на нiч, це – наша бiда».

Я з цим погоджуюсь. Якi б не були чудовi умови, створенi в iнтернатах, все ж таки дитина повинна виховуватися в родинi.

 

– Але ж не завжди все складається добре з бiологiчними батьками...

– На жаль. Не завжди батьки розумiють, що їм треба працювати над собою, щоб дитинi було краще в сiм’ї.

 

– Що робити в таких випадках?

– Профiлактика соцiального сирiтства – один з наших прiоритетiв сьогоднi. З цього року ми бiльше придiляємо уваги саме тому, щоб допомогти батькам справилися iз складними життєвими обставинами.

Багато є причин, через якi дiтей вiддають до iнтернатiв. Вiдсутнiсть роботи, житла, а ще – сьогоднi дiтей виховує вже те поколiння, яке народилося при незалежностi України. На мiй погляд, за цей час ми втратили бiльшiсть потенцiалу сiмейного виховання. Через рiзнi чинники на це питання мало зважали, лише останнiм часом ситуацiя змiнилася.

 

– Якщо ми кажемо про деiнституцiалiзацiю, це фактично закриття iнтернатiв?

– Не зовсiм так. Нацiональна стратегiя реформування системи iнституцiйного догляду та виховання дiтей розрахована на перiод з 2017 по 2026 роки. Перший її етап тривав протягом 2017-2018 рокiв i передбачав аналiз дiючої системи iнтернатних закладiв.

Другий етап розрахований на 2019-2024 роки – це виконання регiональних планiв реформування iнтернатних закладiв, припинення практики влаштування дiтей до 3 рокiв в iнтернати, збiльшення кiлькостi дiтей, якi влаштованi на сiмейнi форми виховання, а також забезпечення доступностi послуг для дiтей та сiмей з дiтьми на рiвнi територiальної громади.

Тому, якщо казати про скорочення взагалi мережi iнтернатних загальноосвiтнiх закладiв, то сьогоднi це питання, звичайно, повинно розглядатися. Але ми кажемо, що це повинно бути поступово, до останньої дитини, яка сьогоднi виховується в iнтернатi, якщо вона не хоче в сiм’ю. А є i такi – це дiти, якi накопичили в собi образу, тому що дорослi i не раз, i не два їх зрадили.

 

Спільний з правоохоронцями рейд по сім’ях, які опинилися у скрутних життєвих обставинах.
Кремінна, червень 2019

 

– Якi ж є форми сiмейного виховання?

– Їх чотири. По-перше, це усиновлення. Яких дiтей найчастiше хочуть усиновити? Маленьких – вiд 0 до 3 рочкiв, зрiдка – до 6. Усiм подавай дiвчаток: маленьких, здоровеньких, i, як правило, по однiй.

Але часто є брати i сестри. За статистикою, у нас на мiсцевому облiку пiдлягають усиновленню 347 дiтей. Але з них до 5 рокiв – тiльки 21 дитина, а 224 дитини мають братiв i сестер. А розривати їх не можна. I 32 дитини з iнвалiднiстю. Тобто умови для бiльшостi прийомних батькiв не дуже прийнятнi. Але працюємо над цим. У нас цього року усиновлено 36 дiтей, 7 з них – iноземцями.

Є iнша форма виховання – це опiка i пiклування.

 

– Розкажiть детальнiше.

– Пiд опiкою i пiклуванням у нас найбiльша кiлькiсть дiтей – 1030 з 1459 всiх дiтей-сирiт i дiтей, позбавлених батькiвського пiклування. Зазвичай, беруть пiд опiку близькi знайомi, родичi, бабусi, дiдусi. Тут частiше дiти старшого вiку.

 

– А якщо батьки – прийомнi?

– Є прийомнi сiм’ї i дитячi будинки сiмейного типу (ДБСТ). В прийомних сiм’ях може виховуватися до 4 дiтей на територiї, де сама сiм’я проживає. В дитячому будинку сiмейного типу – до 10 дiтей разом з рiдними. У нас на сьогоднi в прийомних сiм’ях i дитячих будинках сiмейного типу виховується 297 дiтей. Створено 21 дитячий будинок сiмейного типу.

I ось коли ми зможемо кожну дитину влаштувати до сiмейних форм виховання, тодi можна казати, що нам не потрiбнi iнтернатнi заклади для дiтей-сирiт.

Хоча тут взагалi не йде мова про iнтернатнi спецiалiзованi заклади для дiтей з вадами. Є чудовий Гiрський iнтернат для дiтей з затримкою психiчного розвитку. Туди потрапляють дiти, якi потребують професiйної пiдтримки спецiалiстiв.

Є iнтернати, наприклад, в Сєвєродонецьку, де виховуються дiти-сироти i дiти за заявою батькiв. Тут теж ситуацiї рiзнi. Може я неправильно мiркую, але, коли звертаються до нас зi служб надати дозвiл матерi, яка уклала контракт з ЗСУ, залишити дитину в iнтернатi, з однiєї сторони – патрiотизм важливий, а з iншої – чи краще вiд цього буде дитинi? I такi випадки непоодинокi.

 

– Як реалiзується другий етап Нацстратегiї в областi?

– Працюємо з територiями, особливо з ОТГ, оскiльки за ними майбутнє. Зробили дуже багато виїздiв, щоб надати методичну допомогу та взагалi з’ясувати ситуацiю, яка є в громадi. Сумно, що бiльшiсть ОТГ взагалi не знають своїх функцiй стосовно дiтей. Наприклад, куди повiдомляти, якщо є випадки насильства в сiм’ї.

А дiйсно, куди, якщо у нас з 17 ОТГ служби працюють у 5? Добре, що Бiловодський район повнiстю перейшов в ОТГ. А всi iншi ж – подiленi. Чи є там служби? Хто буде працювати з дiтьми, з сiм’ями? Закiнчила дитина iнтернат, де вона буде влаштована? ОТГ повиннi забезпечити її житлом, створити належнi побутовi умови. Вони вже сьогоднi повиннi пiклуватись про кожну дитину, яка знаходиться у них на територiї.

Крiм того, працюємо над тим, щоб створювати бiльше ДБСТ там, де значна кiлькiсть дiтей-сирiт та дiтей, позбавлених батькiвського пiклування. Це Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Кремiнський, Старобiльський райони.

 

Раїса Родіна з патронатними сім’ями Троїцького району

 

– А як взагалi справи з наданням житла дiтям-сиротам?

– Вже третiй рiк видiляється субвенцiя. З одного боку добре, що з держбюджету, з iншого – сьогоднi кожна громада теж має думати про те, що саме мiсцевi органи влади повиннi забезпечувати дiтей житлом. I якщо не можуть забезпечити всiх, то хоча б якусь частку вони повиннi закладати в бюджет. Поки у нас постiйно це робить Лисичанськ, Бiлокуракине, Бiловодськ, Сватове. А всi iншi вважають, що «десь якось проскочать».

Загалом завдяки субвенцiї справи у вирiшеннi питання житла стали трохи краще.

Цьогорiч була субвенцiя у виглядi допомоги на придбання житла, а в минулi роки ми покупали житло. У 2018-му житло отримали 84 дитини. В 2019-му повинна отримати 51 дитина.

 

– А що таке патронат?

– Це дуже цiкава форма виховання, тому що вона зовсiм нова. Якщо в прийомнiй сiм’ї чи ДБСТ дiти можуть перебувати вiд народження i до 23 рокiв, то при патронатнiй формi – лише впродовж 3-6 мiсяцiв.

Спочатку, коли цю форму намагалися запровадити, в мене теж були дуже великi сумнiви: як це – на пiвроку, а що далi з дитиною буде? Та зараз я бачу сенс в тому, що якщо сiм’ї бiологiчнiй дiйсно потрiбна допомога, то патронат – це, може, їхній шанс.

У нас створено 5 патронатних сiмей.

 

– Чим патронатна сiм'я може допомогти?

– Наведу приклад. Я вiдвiдувала патронатну сiм’ю в Троїцькiй ОТГ. Сiмейнiй парi поступила дитина, якiй було 4 мiсяцi. Не сказати, що мати зовсiм якась непутяща. Просто у свiй час її нiхто не навчив, як доглядати дитину. Жiнка-вихователь дуже переймалася їх долею, i зараз ми пiшли по такому варiанту, щоб разом iз дитиною проходила навчання там i мати. Тож я бачу, що потрiбнi такi патронатнi сiм’ї, тому що декому дiйсно просто важлива своєчасна допомога.

 

– А чи залежить кiлькiсть дiтей-сирiт та дiтей, позбавлених батькiвського пiклування, вiд територiї?

– Багато залежить вiд соцiально-економiчної ситуацiї, звiсно. Але в кожнiй ситуацiї потрiбен iндивiдуальний пiдхiд. I це дуже складно. Як казали нашi спецiалiсти, коли нам у 2006-му освiтяни передали функцiї усиновлення та опiки: «Наша робота дiлиться на двi половини: одна свiтла, одна темна». Свiтла – коли дитинку в сiм’ю влаштовуємо, на усиновлення, коли створюються дитячi будинки. А темна – це розбори, шлюборозлучнi процеси, яких останнiм часом дуже багато стало i якi ведуть за собою питання, з ким жити дитинi.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх