Реформа первинної ланки медицини дозволила сiмейним лiкарям заробляти значно бiльше, а пацiєнтам – отримувати медичнi послуги високої якостi, – в цьому впевнена Ганна Федорова, єдиний на сьогоднi лiкар сiмейної медицини в Луганськiй областi, яка зареєструвалася як пiдприємець

 

Евелiна БОГДАНОВА

 

– Чому ви обрали професiю сiмейного лiкаря?

– Коли навчалася в медунiверситетi, всiх, хто був «на бюджетi», розподiлили на сiмейних лiкарiв. Я, як i всi, спочатку пручалася – що за спецiальнiсть така? Потiм все ж таки вивчилася саме на сiмейного лiкаря. Працювати пiшла за розподiлом – в Центр первинної медико-санiтарної допомоги в Станицi Луганськiй.

 

– Коли стартувала медична реформа, це якось позначилося на ваших доходах?

– З початком реформи лiкарi були зацiкавленi набрати своїх 1800 пацiєнтiв, щоб зарплата була «хорошою». Так було i в мене: 1800 декларацiй люди пiдписали, але бiльше 5 тисяч в ЦПМСД отримувати я так i не стала.

 

– А як дiйшли до того, щоб почати працювати на себе?

– Сила фейсбуку. Познайомилася через соцмережi з лiкарем з Захiдної України, який оформив пiдприємництво. Вiн розповiв, як це зробити, i подiлився, який в нього рiвень доходiв. 85 тисяч – я була ошелешена! I це з урахуванням всiх витрат. Це дуже мене вразило, i я вирiшила дiяти.

 

– Як на роботi сприйняли ваше рiшення?

– Не дуже. Я пропонувала колегам приєднатися до мене, але нiхто не хотiв ризикувати. I з керiвництвом лiкарнi теж не все вийшло гладко, адже я стала для них конкурентом.

 

– Пiд «ризикувати» що мається на увазi?

– Щоб все оформити та отримати лiцензiю, треба було спочатку вкласти власнi грошi: орендувати примiщення, придбати необхiдне устаткування , меблi, провести повiрку обладнання. Витратила на все майже 60 тисяч. Дякую родинi, яка пiдтримала мої починання, адже нам довелося продати машину. Потiм купили авто нижчого класу – на виклики все одно треба їздити.

 

– Скiльки часу витратили на пiдготовку до початку приватної практики?

– Приблизно 4 мiсяцi. Деiнде були помилки – нi з ким було консультуватися. До того ж не всi дозвiльнi процедури змогла робити на мiсцi.

Реєстрацiя в податковiй, оформлення лiцензiї, реєстрацiя в медичнiй iнформацiйнiй системi – 14 лютого я вiдкрила пiдприємницьку дiяльнiсть, а 27 травня уклала договiр з НСЗУ. Потiм звiльнилася з посади сiмейного лiкаря в ЦПМСД. Зараз вже розумiю, що якщо знати всi тонкощi, все можна оформити буквально за 1,5 мiсяця.

 

– У вас є найманi працiвники?

– Поки що нi. Я набрала 1390 пацiєнтiв, справляюся сама: як лiкар, медсестра, медреєстратор, водiй. А коли їх стане бiльше, думаю, допомога медсестри буде потрiбна.

 

– Яким чином вiдбувається фiнансування?

– З 1 по 5 число мiсяця НСЗУ надсилає електронний звiт, я його перевiряю, накладаю електронний цифровий пiдпис, надсилаю до НСЗУ, i через 10 днiв на мiй банкiвський рахунок надходять кошти з розрахунку рiчних, подiлених на 12 мiсяцiв, ставок за вiковими категорiями пацiєнтiв.

 

– Рiчнi – це скiльки?

– Це 370 грн на кожного пацiєнта вiком вiд 18 до 39, за iншими вiковими категорiями ставки вираховуються з урахуванням вiдповiдних коефiцiєнтiв.

 

– Якi ви несете витрати щомiсяця?

– Плачу за оренду двох кабiнетiв (прийому та щеплення), комунальнi платежi та прибирання примiщення. Ще уклала договiр зi Станично-Луганською ЦРЛ (зараз КНП) на лабораторне обслуговування, адже обов’язково повинна забезпечити лабораторнi аналiзи за 7 показниками. Сплачую податки, послуги МIС (я обрала Helsi) та iнтернет.

З цього ж фiнансування зараз роблю ремонт у кабiнетi вакцинацiї, буду отримувати вакцини i робити щеплення.

 

– Станично-Луганський район великий, яку територiю охоплюєте ви?

– У мене пацiєнти з 12 сiл. I навiть з Чугинки, яка розташована за 31 км вiд Станицi.

Буває, що люди з часом розумiють, що це не дуже зручно, i переходять до iншого лiкаря. Але я завжди попереджаю людей, що на виклики в далекi села я приїхати не зможу: проконсультую по телефону або потрiбно буде викликати швидку.

 

– У вас майже 1400 пацiєнтiв. Ви стали бiльше отримувати доходу?

– Звичайно. Набагато бiльше. На мої 1390 осiб у мене майже 60 тисяч фiнансування. З урахуванням усiх витрат залишається доволi пристойна сума, з якої я можу собi дозволити зробити ремонт в кабiнетi та планувати придбання ще якогось обладнання. Є всi можливостi розвиватися.

 

– Проблеми є?

– Єдиний камiнь спотикання, причому лише в Луганськiй областi, – це лiкарське свiдоцтво про смерть. Чомусь у всiй країнi довiдки про смерть лiкарi-ФОПи видають, i їх приймають в РАЦС, а у нас – нi. Це дуже велика проблема: в мене 90-рiчнi бабусi йдуть на розтин. Вже 4 мiсяцi триває моє листування з усiма причетними вiдомствами, поки вирiшення проблеми не знайшла.

I все одно вважаю, що негаразди – це питання часу. Далi все буде добре. Якби так не думала, я нiколи б i не зважилася на цей крок.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх