Населення Луганщини обслуговують дев’ять водоканалів. У більшості з них ситуація складна, напружена, але зрозуміла й прогнозована. Крім «Лисичанськводоканалу»

 

Павло ВОРОНЦОВ

 

101 ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Після того, як 18 жовтня «ЛЕО» зупинило подачу електроенергії на об'єкти «Лисичанськводоканалу», близько 46 тисяч абонентів Привілля, Новодружеська та частини Лисичанська на цілих п’ять днів залишились без води. Після втручання обласної влади вода з кранів потекла, але людей це не заспокоїло. Бо енергетики одразу видали чергове попередження: якщо «Лисичанськводоканал» знову затримає поточну оплату за отримані послуги, то слід чекати повторного відключення.

Таким чином «ЛЕО» карає за борги, які виникли до 1 січня 2019 року і наразі становлять понад 167 млн грн. Середній рахунок по оплаті за електроенергію складає у місяць 3,6 млн грн, і цю суму водоканал також не може сплатити.

Власне, з початку року «Лисичанськводоканал» отримав чи не сто різних попереджень. Не можна сказати, що керівники підприємства ними нехтують, але, схоже, що й серйозно не сприймають. Мовляв, це питання гуманітарне, отже, попри наявну заборгованість, влада не залишить людей без води.

Скажімо, в останній раз, у жовтні, облдержадміністрація виступила гарантом погашення заборгованості водоканалу перед енергетиками і виділила Лисичанську дотації в сумі 1 млн грн. Причому такі «ін’єкції» вже стають системними. За три роки за рахунок державного, обласного та місцевого бюджетів у «Лисичанськводоканал» вкладено близько 100 млн грн. Але при цьому ніяких позитивних змін так і не відбулось.

Міський голова і керівник підприємства пояснюють це, насамперед, низьким рівнем оплати послуг з боку населення. Мовляв, шахтарі ж не отримують зарплату. Але справа в тому, що в об'єднанні «Лисичанськвугілля» працює не більше 4,5 тисяч людей. І навіть якщо всі вони проживають в майже 100-тисячному Лисичанську, називати це головною причиною збіднілості водоканалу було б некоректно.

Заради справедливості слід нагадати, що система водопостачання Лисичанська була побудована ще в 40-70 роки минулого століття. Безумовно, вона вичерпала свій ресурс. Однак кардинальних фінансових вливань стосовно заміни бодай частини системи ніхто ніколи не робив. Сьогодні ж на такі роботи потрібні мільярди гривень.

З необхідністю заміни труб ніхто не сперечається, але, є думка, що найбільших змін потребують саме підходи до управління системою.

 

ВАРІАНТІВ БАГАТО, ВИХІД – НЕ ЗНАЙДЕНО

Взагалі проблеми «Лисичанськводоканалу» обговорюються сьогодні на всіх рівнях, і варіанти виживання пропонуються кардинально різні.

Міський голова Лисичанська Сергій Шилін, наприклад, вважає, що питання діяльності водоканалу дещо заполітизоване. Одна частина депутатів міськради не приймає пропозиції іншої, і розгляд питання стосовно долі водоканалу затягується. Вирішення цієї дилеми керівник міста бачить у створенні в Лисичанську військово-цивільної адміністрації. Це, на його думку, допомогло б уникнути затяжних депутатських чвар і прискорило прийняття рішень, які залежатимуть безпосередньо від керівника ВЦА.

Окремі депутати міськради, зокрема, Віталій Шведов, дотримуються іншої думки: припинити діяльність існуючого водоканалу і створити нове підприємство, яке працюватиме з чистого аркуша.

Директор Департамента ЖКГ обл-
держадміністрації Віталій Сурай має свій рецепт.

– Перше, що потрібно зробити, – прийняти реальний тариф, друге – провести комерційний облік обсягу води, який споживається, і визначити витоки своїх втрат. Як очевидно, до 90 млн кубометрів того обсягу, який водоканал повинен реалізовувати і отримувати за нього гроші, він споживачам не доставляє. В середньому обсяг нарахувань на багатоквартирний будинок становить до 3 кубів на квартиру. Скажімо, у квартирі живе дві людини, отже, споживання становить вже не 3, а в середньому 5-6 кубів. Але вони не враховуються, отже, підприємство втрачає до 9 млн грн свого доходу.

Чи можна вирішити цю проблему? Можна. Поставити лічильники на багатоповерхові будинки з розрахунку 3 куба на квартиру і контролювати витрату води. Це рятівний круг для водопровідних і каналізаційних господарств. Але поки що в Лисичанську не встановлено жодного такого лічильника.

Щодо створення нового підприємства, на думку Віталія Сурая, в юридичному відношенні таке цілком можливе. Але при сьогоднішньому підході до справи та з такими тарифами навряд чи приведе до успіху.

– А куди подіти старі борги? – ставить він запитання. – Ми домовилися з енергетиками, що старі борги водоканал поки платити не буде. Але ж він не сплачує й поточну послугу.

Створення ВЦА, мабуть,  теж не вихід. Розмова йде про суб'єкт господарювання, в якому треба навести лад, і змінювати владну структуру для цього не треба. Візьмемо Старобільський водоканал. Він обслуговує сім районів області і має найбільший тариф – 48 гривень за куб. Але його керівництво, попри всі негаразди, вирішує свої проблеми.

Отже, чи залишиться Лисичанськ знов без води? Луганська ОДА вкотре підставила плече. Очільнику області Сергію Гайдаю вдалося досягти домовленості з юридичною особою, яка платитиме податки до міського бюджету Лисичанська в сумі близько 3,38 млн грн. Йдеться про додаткові відрахування, які мають допомогти «Лисичанськводоканалу» в розрахунках з енергетиками.

З цього приводу можна й порадіти, та не дає спокою одна думка. У бюджеті Лисичанська є багато таких напрямів, які потребують негайного фінансування: утримання соціальної сфери, ремонт доріг, встановлення освітлення тощо. Ті додаткові гроші, які заходитимуть до міського бюджету кожного місяця, мали б йти на розвиток міста, а не погашення боргів водоканалу.

Власне, він створений для того, щоб отримувати прибутки, а не плодити борги.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх