У 2016-му, в тісному зв’язку з децентралізацією, в Україні почали будувати мережу опорних шкіл, яка на сьогодні включає близько 800 закладів. Говорячи про цю реформу, посадовці відзначають користь, яку вона має принести сільській освіті. Але треба розуміти, що разом з удосконаленням великих, відбувається оптимізація малокомплектних шкіл

 

Ганна СИМОНОВА

 

Новий міністр освіти Ганна Новосад вважає процес неминучим, хоча обіцяє враховувати всі нюанси. Якраз на них і звернули увагу учасники виїзного засідання Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Сєвєродонецьку

Якщо коротко, то головна задача названої реформи – дати якісну освіту сільським дітям. Сконцентрувати матеріальні ресурси та кращі педагогічні кадри в опорній школі, оснастити її сучасним лабораторним, комп’ютерним обладнанням, забезпечити шкільні автобуси для перевезення дітей з довколишніх сіл. Натомість малі школи, де немає всього цього, – перетворити на філії опорних.

Власне, саме це і відбувалося в сільській місцевості останні три роки, але отриманий результат нинішнього керівника МОН де в чому не влаштовує.

– Зараз у нас багато опорних шкіл, які мають менше 50 учнів. Перепрошую, але це не опорна школа, – наголошує пані міністр. – Тому нам потрібно переглянути мережу цих опорних шкіл, щоб вони дійсно такими стали і мали мінімум 200 учнів.

Поняття малокомплектної школи точно не визначене, але наразі заклади, в яких навчається менше
50-ти учнів, вважаються саме такими, а ті, де кількість учнів менша 40 і 30, – й поготів. Загалом малокомплектних шкіл більше 1000.

На Луганщині, за даними керівника Департаменту освіти і науки ЛОДА Юрія Стецюка, менше ніж по 40 учнів нараховується у 39 школах. Найбільше таких закладів у Білокуракинській ОТГ та Старобільському районі (6), Троїцькій ОТГ (5), Кремінському, Сватвському та Новопсковському районах (4).

– Це зумовлює значні видатки з державного бюджету в розрахунку на одного учня в тих чи інших адміністративно-територіальних одиницях області, – каже директор Департаменту.

За підрахунками МОН, на одного учня у міській школі держава витрачає близько 20 тис. грн на рік, а сума на одного учня малокомплектної школи може сягати і 100 тисяч.

Та важливіше те, що малокомплектні школи не дають хорошої якості освіти. Саме тому міністр Ганна Новосад наголошує, що наявна мережа шкіл потребує модернізації та оптимізації.

– Це абсолютно неефективне використання коштів, і тому треба працювати над мережею, її оптимізувати, робити так, щоб діти мали доступ до кращих шкіл. Це можуть бути опорні школи, щоб вони могли до них доїжджати, мати доступ до кращих освітніх послуг. I відповідно вивільняти кошти на інші речі, – вважає вона.

На сьогодні в Луганській області вже створено 17 опорних закладів. У наступному навчальному році розглядається створення опорних закладів на базі Сватівської ЗОШ № 8, Станично-Луганської ЗОШ
№ 1, Широківської ЗОШ, Лиманської ЗОШ, Біловодської гімназії, Білокуракинської ЗОШ № 1 та Нижньодуванського закладу ЗСО.

Тим часом реформа продовжує викликати побоювання на місцях. Так, голова Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Дмитро Лубінець навів промовистий приклад. Один з керівників РДА на Луганщині в розмові з ним зазначив, що політика МОН щодо малокомплектних шкіл може призвести до закриття 60% загальноосвітніх закладів у районі.

Отже, нардеп застерігає від таких кроків та ще раз наголошує, що процес реформування шкіл має бути добре обміркованим:

– На кожен район треба забезпечити якісні шкільні автобуси, підтримувати їх в належному стані та мати чим їх заправляти. Звідки на це візьмуться кошти – незрозуміло. Стан доріг Луганщини катастрофічний! Дітей доведеться везти розбитими дорогами та аварійними мостами, й ніхто в таких умовах не дасть гарантій безпеки. Тому ухвалення рішень без урахування реальної ситуації в регіоні неприпустиме.

Зі свого боку, Юрій Стецюк на нещодавньому брифінгу запевнив: під час створення мережі опорних закладів на Луганщині обов’язково враховується стан сільських доріг, наявність шкільних автобусів, кваліфікованих педагогів та сучасного шкільного устаткування. Питання опрацьовуються з керівництвом районів, міст та ОТГ.

– Протягом 2015-2019 років кількість закладів освіти поступово змінюється. Так, на початку цього періоду функціонувало 307 закладів загальної середньої освіти, а в 2018-2019 навчальному році – 279. Але навчальні заклади не закриваються – створюються опорні школи та їхні філії, – каже він.

Отже, про закриття шкіл на Луганщині поки не йдеться. В будь-якому випадку, зазначає Ганна Новосад, закриття малокомплектних шкіл – це не повноваження міністерства, а завжди – рішення органів місцевої громади. До того ж, запевняє вона, не може бути мови про закриття, якщо дітям не буде забезпечено всі необхідні умови.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх