Харчову та переробну промисловість в Луганській області представляють сьогодні 134 середніх та малих підприємства. Звичайно, через російську агресію значна кількість підприємств-переробників сільгосппродукції втратила частину ринків збуту. Тривав деякий період адаптації до нових умов. Але, не зважаючи на ситуацію, підприємства розвиваються, збільшують обсяги реалізації, виходять на загальноукраїнський ринок, збільшують долю експорту

Евеліна БОГДАНОВА

ПЕРЕРОБНИКИ НАРОЩУЮТЬ СИЛИ

Стан та перспективи розвитку харчової промисловості Луганщини окреслив нещодавно Микола Партала, заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації.

Він зазначив, що сьогодні підприємства переробки Луганщини працюють у 8 напрямках: хлібопекарському, борошномельно-круп’яному, олійно-жировому, м’ясному, молочному, пиво-безалкогольному, комбікормовому та кондитерському. В діяльності галузі задіяно 2032 особи. Середньомісячна заробітна плата штатного працівника цьогоріч становить 7187 грн проти минулорічного показника у 5551 грн, себто – стала на 29% вищою.

Обсяг реалізації виробленої харчової продукції у порівнянні з минулим роком зріс майже на чверть – на 24,8% та склав 759,8 млн грн. В основному – за рахунок завантаження поточного комплексу виробництва, застосування новітніх технологій, технічного переоснащення, збільшення якості готової продукції та розширення її асортименту.

Так, якщо говорити про переробку молока та м’яса, минулоріч ПСП «Агрофірма «Привілля» завершено реконструкцію м’ясопереробного виробництва. Загальна вартість інвестиційного проекту склала 10 млн грн, з яких 3,1 млн грн – це грантові кошти в межах проекту USAID «Програма підтримки аграрного і сільського розвитку». Також 16 млн грн направлено на будівництво цеху з переробки молока, створено 15 нових робочих місць.

На ПрАТ «Біловодський маслоробний завод» у 2018-му встановлено новий комплект обладнання, основним в якому є бактофуга, призначена для бактеріальної та механічної очистки молока. Це дозволило покращити якість та знизити бактеріальне осіменіння молока.

04 - Партала 2

Біловодський маслоробний завод, нове обладнання – бактофуга

«Включення в технологічний процес переробки молока комплекта обладнання (очистки та підігріву молока 10 000 л/год.) дало можливість видалити з молока (як сировини) бактерії на клітинному рівні, що зменшило його бактеріальну забрудненість у 10-15 разів. Молоко після очистки відповідає по бакпоказниках молоку: з ІІ ґатунку – І-му; з І-го ґатунку – «вищому», що відповідно покращило якість готової продукції та продовжило термін її реалізації», – зазначають на підприємстві.

Загальна сума проекту склала 8,6 млн грн, з яких 4,4 млн – інвестиційні кошти від Уряду США за проектом USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» («Агро- сільрозвиток»).

Ще одне підприємство-переробник – ТОВ «Марківський сироробний завод» – до кінця 2019 року планує ввести в експлуатацію цех зі згущення та сушки підсирної сироватки, за рахунок чого додатково прийняти в штат 10 робітників.

МОЛОЧНІ РІКИ НЕ ВИСОХНУТЬ?

Як відомо, наразі триває процес оновлення стандартів щодо якості молока. З початку поточного року набрав чинності ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови», яким змінилися вимоги до якості молока екстра, вищого та І ґатунків. Вимоги ж до молока ІІ ґатунку залишилися незмінними. Селяни й усі ті, хто виробляє молоко ІІ ґатунку, продовжують здавати його на підприємства. І триватиме це аж до 1 січня 2020 року. Але і з цієї дати буде встановлено дворічний перехідний період, протягом якого молоко ІІ ґатунку буде прийматися, але виключно для технічних цілей (вироблення кормів для тварин, казеїну тощо).

04 - Партала 1

Микола Партала спілкується з журналістами

З цього приводу Микола Партала зазначив, що «сьогодні обсяги переробки молока в області дещо «просіли», тобто знизилися, тому частина виробничих потужностей простоює». Але така ситуація не всюди. В ПрАТ «Біловодський маслоробний завод», зокрема, коментують:

– Може, в цілому заготовки молока по області і знизилися, але, якщо брати конкретно Біловодський маслоробний завод, то у нас вони залишилися на тому ж рівні. Зміни в ДСТУ поки на це не впливають – ми як приймали молоко, так і приймаємо. Єдине, у нас зменшилася доля заготівлі молока від господарств на 17-20%, а в цілому по заводу – ні.

На підприємстві додають: це не вони збавили темпи заготовки молока, просто фермери не хочуть займатися тваринництвом.

– Всюди, у всіх країнах тваринництво знаходиться на дотаціях держави. А у нас підтримка фермерів, які займаються тваринництвом, недостатня. Окрім того, якщо раніше ПДВ залишався у розпорядженні господарств, то тепер і ми ПДВ віддаємо в держбюджет, і господарства. Наскільки простіше посіяти соняшник, а взимку відпочивати. Це об’єктивна причина відношення фермерів до тваринництва.

Микола Партала теж відзначає, що на кількість поголів’я великої рогатої худоби впливає дуже багато факторів.

– Це галузь з високими ризиками, великим терміном самоокупності. До того ж в області фіксувалися спалахи чуми. І природо-кліматичні фактори в області не дозволяють покращити кормову базу – у нас недостатньо пасовищ. Є зональний розподіл, і ми в тій зоні, де тваринництво не може бути ефективним, це доволі витратно.

Отож сьогодні в області говорять не про зростання поголів’я, а лише про стабілізацію його кількості.

– Якщо взяти Біловодськ, Марківку – вирощування корів розпилено по території, логістика не найкраща. І завозити ззовні області сировину невигідно. Але найбільша проблема переробників у тому, що виробництво молока на Луганщині відбувається в домогосподарствах, а централізованих ферм в області немає, – підкреслює заступник голови Департаменту.

КУРС НА ЕКСПОРТ

Окремо Микола Партала розповів журналістам про хлібопекарську галузь. Наразі в області працює 35 підприємств з річною потужністю 33,4 тис. тонн. Асортимент продукції, що випускається, налічує близько 190 найменувань хлібобулочних та кондитерських виробів.

Ця галузь теж робить спроби розвиватися. Наприклад, у 2018 році ТОВ «Хлібінвест» за власні кошти у сумі 80 тис. грн проведено реконструкцію лінії №2. Було замінено шафу остаточного замісу тіста, що зумовило повну механізацію процесу, та повністю реконструйовано піч. Це збільшило виробничу потужність підприємства.

04 - Партала 3

ПСП «Агрофірма «Привілля», співпраця з проектом «Агросільрозвиток» USAID

ТОВ «Голден Агро» за рахунок власних інвестицій сьогодні розпочало будівництво комплексу відвантаження зерна на залізничний транспорт з продуктивністю до 100 тонн на годину з режимом зберігання до 24 тис. тонн. Загальна вартість проекту складає 100 млн грн, з яких вже освоєно 48,0 млн грн. Завершення будівництва комплексу дасть змогу створити до 100 робочих місць.

– Загалом за минулий рік експорт продукції харчової промисловості зріс на 20% та склав 41,3 млн дол. США (питома вага 20,0% від загальнообласного експорту продукції), – зазначив Микола Партала. – Основні експортери Луганщини – це ТОВ «Сватівська олія», ПрАТ «Біловодський маслоробний завод», ТОВ «Слобожанський завод продтоварів», ТОВ «Фідлайф».

Продукція цих підприємств експортується в країни Євросоюзу та Азії, Білорусь, Алжир, Марокко, Єгипет, ПАР. Останнім часом, за словами спікера, стрімко розвивається експорт до Китаю та Ізраїлю.

– В реаліях треба розвивати ті галузі, до яких в області сприятливий клімат і умови. А вже за рахунок технологій, врожайності виходити на нові ринки збуту, – підсумував Микола Партала.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх