Цифровізація країни – це не лише застосунок «Дія», як дехто помилково вважає. Хоча «Дія», безперечно, – це зручно, швидко і ефективно. Цифровій трансформації поступово піддаються всі сфери нашого життя. І е-лікарняні та електронні щоденники – лише початок шляху. Справа ця настільки серйозна, що в голови Луганської облдержадміністрації віднедавна з’явився заступник з питань цифрової трансформації – Володимир Чередниченко. З ним говоримо про найближчі перспективи переходу області на «цифру»

Евеліна БОГДАНОВА

– Сьогодні (3 лютого – ред.) ваш перший робочий день на посаді заступника голови області, тож давайте знайомитись: думаю, нашим читачам буде цікаво, чому у Сергія Гайдая з’явився ще один заступник, і чим він буде займатися.

– Політика цифровізації ставить у центр всього людину, її інтелект, потреби, можливості. І зробити якнайкраще для неї можна лише проводячи зміни, як кажуть, «знизу догори». Саме тому завдання найближчого часу – знайти в кожній громаді, кожному регіоні цифрових лідерів, які і будуть просувати ініціативи цифрової трансформації на місцях. На рівні області я куруватиму цей напрямок.

Якщо коротко про себе, то родом я з Донеччини. Працював переважний час за своєю спеціальністю – в сфері ІТ-технологій: від адміністрування систем до керівництва відділами інформаційно-аналітичних систем в різних сферах промисловості та рітейлу.

З початку бойових дій на Сході довелося з Донецька виїхати до Бахмуту. Там я працював начальником відділу ІТ-технологій ДП «Артемсіль». З 2016 до 2018 займався підприємницькою діяльністю, яку припинив, коли почав співпрацювати з Міністерством цифрової трансформації України.

В Мінцифри мені запропонували спробувати очолити цей напрямок в одній з областей. Мій вибір зупинився на Луганщині. Ми поспілкувавшись з очільником області, і Сергій Володимирович (Гайдай – прим. ред.) погодив мою кандидатуру.

– Луганська область – непростий регіон. Наприклад, величина обласного бюджету Луганщини приблизно така ж, як бюджет одного лише Бахмуту. Як вважаєте, складно буде працювати?

– Звісно, що тимчасова окупація половини області дуже вплинула на рівень відрахувань до бюджету області, і ми наразі займаємо останнє місце серед регіонів за рівнем бюджетних відрахувань, але є субвенції профільних міністерств, зокрема, Мінцифри, яке буде допомагати нам впроваджувати всі інновації. Також є міжнародні організації, готові співпрацювати у напрямку розвитку територій і співфінансувати багато різних проєктів, зокрема, в сфері цифровізації. На Луганщині є подібні приклади, як то впровадження систем електронної демократії, електронного урядування, смарт-сіті тощо.

– Тобто ви вважаєте, цифровий напрямок фінансуватиметься на достатньому рівні?

– Я буду робити для цього все можливе.

– Давайте окреслимо напрямки вашої майбутньої роботи більш детально.

– На сьогодні розклад обов’язків ще не затверджений, але вже точно я буду курувати напрямки цифрової трансформації та надання якісних сервісних послуг мешканцям Луганщини.

Інноваційні напрями, які впроваджуються на рівні держави, мають бути доступні на місцях. Тому в Мінцифри поставили собі за мету відцифрувати 100% адміністративних послуг, щоб їх можна було отримати або через мобільний застосунок «Дія», або у ЦНАПах. Моє завдання – створити інституційну спроможність впровадження інновацій по всій території Луганщини, знайти або зростити цифрових лідерів в кожній громаді, тому що фундамент для цифрової трансформації потрібен не лише в облдержадміністрації, але й в кожній територіальній громаді.

– Чи відноситиметься до вашої компетенції покриття якісним інтернетом території Луганщини?

– На рівні держави передбачена субвенція на підключення всіх територій до швидкісного інтернету оптичними системами зв’язку, і це один з критичних показників, за якими регіони звітують перед Міністерством цифрової трансформації, тому, звісно, ми займатимемся розгалуженням мережі інтернету.

Всі навчальні заклади, бібліотеки, будинки культури, медичні заклади повинні мати якісний інтернет і швидкий доступ до різних електронних сервісів.

Наприклад, вісім пологових будинків на території Луганщини вже підключені до е-Малятко. Це дуже класний сервіс, який дозволяє в одному місці за дуже короткий час отримати декілька послуг через інтернет.

– Вісім – підключені. А скільки ще треба підключити?

– Наразі я формую листи-запити територіям, щоб визначити таку потребу.

 Якщо відійти від деталей, про які, думаю, ви вже будете готові поговорити у наступному інтерв’ю, які загальні плани на найближчий час?

– Реформи, що плануються до впровадження на рівні міністерства, сформовані до 2025 року. Створення власної, обласної Стратегії інформатизації ми плануємо розпочати буквально зараз. До цього процесу будуть залучені громадські організації, технічні спеціалісти, навчальні заклади, представники громад. Тож, структура самого документу Стратегії складатиметься в залежності від потреб територіальних громад, і території будуть безпосередньо залучені до її створення.

При облдержадміністрації буде створена науково-технічна рада – консультативно-дорадчий орган, який централізовано розглядатиме та затверджуватиме цю Стратегію. Всі пропозиції громад будуть опрацьовані та враховані в документі.

– Тобто незабаром потрібно чекати громадських слухань за майбутнім документом?

– Так. Громадські слухання щодо розробки Стратегії інформатизації Луганської області проводитимуться через механізм науково-технічної ради. Думаю, вже у березні ми її створимо.

– Як вважаєте, чи будуть всі громади однаково зацікавлені у цифровому розвитку своїх населених пунктів?

– В кожній громаді повинен бути свій цифровий лідер. Враховуючи децентралізацію, їх залучення є повноваженням самої територіальної громади, ну а область, зі свого боку, може лише якось спонукати їх до цього. Але, упевнений, як тільки з’явиться перший яскравий приклад, як ту чи іншу ідею можна реалізувати в місті чи селі на Луганщині, громади одразу скористаються цим досвідом.

Наразі в області вже є громади, які впровадили окремі цифрові рішення, тож є можливість отримати досвід, не виїжджаючи з Луганщини. Але я пропоную долучити область і до досвіду інших успішних регіонів.

Наприклад, в Україні працює платформа Smart City клуб, якою управляє Мінцифри, де громади діляться власними успішними стартапами, проєктами. В мене на меті є завдання, щоб усі громади Луганщини були підключені до цієї платформи, дивилися успішний досвід інших громад та презентували свої здобутки в сфері цифровізації громад. До того ж, там є готові типові рішення різних проблем, можна поспілкуватися й обговорити з громадами деталі їх історій впровадження тих чи інших цифрових продуктів.

– На місцях часто не вистачає медиків, педагогів. А чи будуть ІТ-спеціалісти працювати десь на периферії?

– Бачите, як сьогодні світ розвивається? Ми практично не уявляємо своє життя без ZOOM, різноманітних месенжерів, інших засобів зв’язку. До того ж, не обов’язково брати фахівця в штат. Окремі послуги краще отримати на аутсорсингу.

А взагалі-то, звісно, потрібно формувати тут, в області, власний кластер спеціалістів, знаходити цифрових лідерів в кожній громаді. Ми заохочуватимемо їх приїжджати на Луганщину, запрошуватимемо випускників вишів, долучатимемо міжнародних донорів, які готові фінансувати багато проєктів та підвищувати рівень цифрових знань громадян.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх