Десятки років в нашому розумінні підтримували стереотип, що Луганщина – промисловий регіон, мало згадуючи його унікальну природу. Насправді ж, найстаріший природний заповідник нашої області рахує вже шостий десяток років з дня свого заснування. Саме тому ми взяли собі за мету розповідати читачам про багату і різноманітну Луганшину, яку такою незвичайною створила сама природа

 

Евеліна БОГДАНОВА

 

Трішечки історії

Сьогодні наша розмова піде про перший об’єкт природно-заповідного фонду у Луганській області. Квітучі степи, своєрідні заплавні ліси, неймовірно красиві простори по берегах Сіверського Дінця, мальовничі схили Донецького кряжу та крейдяні скелі – це все Луганський природний заповідник НАНУ.

У 2018 році він відзначив одразу декілька пам’ятних дат: 50-річчя заснування, 70-річчя «Стрільцівського степу», 10-річчя «Трьохізбенського степу» і 90-річчя створення першої природоохоронної території в межах «Провальського степу».

Пам’ятки природи республіканського значення на Стрільцівській і Провальській цілинахбули створені ще у 1928 році, але заповідники на цих територіях ораганізували тільки у 1948 р. в 1975 р. відповідно.

У листопаді 1968 року був заснований Луганський державний заповідник і підпорядкований Академії наук УРСР. В новостворений заповідник увійшли тоді ж засноване Станично-Луганське відділення і відділення «Стрільцівський степ», яке має давнішу історію. Подальший розвиток Луганського природного заповідника відбувся вже за часів незалежної України.

У 2004 році філіал «Стрільцівський степ» був розширений більш ніж на 500 га. До заповідника приєднали сільськогосподарські угіддя в балці Крейдяний яр та на схилі до річки Черепахи, а також – невелику ділянку русла і заплави цієї річки.

У 2006 науковий об’єкт «Рослинно-тваринний комплекс і еталонні чорноземні ґрунти Луганського природного заповідника» внесли до Переліку наукових об ́єктів, що становлять національне надбання України.

У 2008 було створено філіал «Трьохізбенський степ» площею 3281 га (у Щастинському (Новоайдарському) районі), щоб зберегти незасаджені сосною природні комплекси піщаної тераси Сіверського Дінця, і у тому – числі зникаючий вид степової фауни, що знаходиться на межі ареалу, – сліпачка звичайного.

 

Сьогодення заповідника

Наразі загальна площа Луганського природного заповідника складає 5,4 тис. га. Філії заповідника репрезентують усі основні типи ландшафтів, рослинності і фауністичних комплексів та являються ключовими об’єктами збереження та дослідження природних комплексів сходу України.

Філія «Станично-Луганське» розташована біля с. Піщаного, у 8 км на північний захід від смт Станиця Луганська. Ліси займають 78,8% її території. До Червоної книги України внесені 10 видів судинних рослин. На території філії нині відомі 2137 видів безхребетних тварин; мешкають 23 види комах з Червоної книги України, три види – з Європейського червоного списку, п’ять видів знаходяться під охороною Бернської конвенції.

Філія «Стрільцівський степ» знаходиться біля с. Криничне на Міловщині, на землях Великоцької та Новострільцівської сільских рад.

Стрільцівський степ є решткою Старобільських цілин, загальна площа яких на початку ХХ ст. складала більш 24 тис. га, і які належали чотирьом кінним заводам (Стрілецькому, Ново-Олександрівському, Лимарівському та Деркульському). До середини минулого сторіччя Старобільські степи були майже повністю розорані. Територія заповідника є єдиною вододільною ділянкою, що збереглася з тих часів.

До Червоної книги України занесено 27 видів судинних рослин, що зростають в Стрільцівському степу. Нині на території філї зареєстровано 1794 види безхребетних тварин, 32 види комах, внесених до Червоної книги України, шість видів – з Європейського Червоного списку, 11 видів знаходяться під охороною Бернської конвенції.

Вже з назви філії – «Трьохізбенський степ» – зрозуміло, що розташована вона в районі села Трьохізбенка Щастинського району, на лівому березі Сіверського Дінця, у межиріччі Дінця та його лівої притоки Айдару. Заповідник був організований на території колишнього Трьохізбенського війського полігону.

110 га заповідної зони філії покриті лісовою рослинністю, 3033,3 га – це піски. До Червоної книги України внесені дев’ять видів виявлених тут судинних рослин. Із безхребетних тварин тут відмічені 145 видів. Також тут мешкає вісім видів, внесених до Червоної книги України, і по одному виду – до Європейського червоного списку і конвенції Берну.

Землі, на яких було створено філію «Провальський степ», в минулому належали Провальському кінному заводу, створеному в 1846 р. Пасовища заводу налічували біля 24 тис. га. В 1954 р. кінний завод був реорганізований в радгосп «Провальський». Провальський степ залишився на території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження.

 

Особливий режим. Охороняється законом

Відповідно до ст. 16 Закону «Про природно-заповідний фонд України» на території Луганського природного заповідника забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, яка суперечить його цільовому призначенню.

До цього списку, зокрема, відноситься розведення вогнищ, облаштування місць відпочинку, пересування механічних транспортних засобів, геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, усі види лісокористування, випас худоби, вилов і знищення диких тварин, тощо.

Територію заповідника постійно патрулюють співробітники державної служби охорони. Порушення вимог природоохоронного законодавства на території спричиняє за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і навіть кримінальну відповідальність.

– Звісно, не всі зважають на особливий режим цих територій, – додає Сергій Олейніков, директор Департаменту комунальної власності, земельних, майнових відносин, екології та природних ресурсів Луганської облдержадміністрації. – Не всі розуміють, що заповідник – це природоохоронна, науково-дослідна установа державного значення, метою якої є збереження в природному стані типових або унікальних для нашого краю природних комплексів.

Найчастіше порушниками природоохоронного режиму заповідника є мисливці, рибалки, грибники та туристи. Втім, події останніх років принесли заповідним територіям куди більші випробування.

 

Війна не щадить нічого

З 2014 року Луганський заповідник знаходиться у дуже непростій ситуації через бойові дії на території області.

– Природні комплекси трьох філіалів з чотирьох певним чином постраждали від пожеж, вибухів, мінування і інших пошкоджень, пов’язаних з війною, – наголошує Лариса Боровик, директор Луганського природного заповідника НАНУ. – Філіали «Станично-Луганське» і «Трьохізбенський степ» опинились безпосередньо на лінії зіткнення, що унеможливлює проведення польових досліджень, а філіал «Провальский степ» взагалі залишився на непідконтрольній території і тимчасово не функціонує.

Штат науковців і охорони заповідника, як зазначає його керівниця, за роки війни зменшився більше ніж вдвічі. Але, попри всі негаразди, співробітники намагаються робити все можливе для його гідного функціонування.

 

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх