Хто з нас, хоча б раз у житті, захворівши, біг не до лікаря, а напряму – в аптеку, купував ліки, щоб швидко одужати або взагалі перенести захворювання, як кажуть, «на ногах»? Це було можливо, адже антимікробні препарати можна було вільно придбати у будь-якій аптеці. Але незабаром ситуація зміниться…

 

Луганщина.ua

 

Лікарні вже обліковують

З 1 січня 2022 року заклади охорони здоров'я, які надають стаціонарну медичну допомогу, почали вести облік загального споживання 29 антимікробних препаратів. Це, на думку фахівців МОЗ, дозволить побачити, скільки антибіотиків (і яких саме) призначають лікарі пацієнтам у стаціонарних відділеннях, та оцінити виправданість таких призначень, забезпечити контроль за внутрішньолікарняними інфекціями та зменшити термін перебування пацієнтів на стаціонарному лікуванні.

У МОЗ кажуть, що не знають, скільки реально антимікробних препаратів приймають українці, однак є аналіз трендів. Відповідно до нього, у 2020 році загальний обсяг усіх продажів та закупівель таких препаратів перевищив 6,4 млрд грн. Це на 40% більше, ніж у 2018 році. Зросли також обсяги продажу таких препаратів в аптеках: з 3,26 млрд грн у 2018 році до 4,36 млрд грн – у 2020-му.

Щодо антибіотиків «групи резерву» (лікарських засобів «останньої надії», які використовують для лікування вкрай тяжких бактеріальних інфекцій, коли інші антибіотики не спрацювали), ситуація також невтішна: об'єм всіх продажів і закупівель зріс зі 110,89 млн грн у 2018 році до 416,45 млн грн – у 2020 році.

«Є сподівання, що нововведення дадуть можливість дієво і доказово призначати антибактеріальні лікарські засоби як кількісно, так і виправдано. Та покращать ситуацію з внутрішньолікарняними інфекціями, термінами лікування пацієнтів і призупинить зростання резистентності», – пише на своїй сторінці у Фейсбук Степан Шведюк, голова Українського лікарського товариства Луганщини.

 

Час «Ч» – 1 квітня

Але не лише в лікарнях обліковуватимуть споживання антибіотиків. Наразі триває поетапна підготовка до запровадження відпускання лікарських засобів за електронними рецептами. Це унеможливіть неконтрольоване використання антимікробних препаратів серед населення без відома лікарів.

З початку квітня поточного року заплановано старт відпускання та виписки е-рецептів на зареєстровані в Україні антибактеріальні (протимікробні) лікарські засоби.

Зокрема, для отримання антибіотиків буде передбачено певний алгоритм: пацієнт звертається до свого лікаря, лікар виписує рецепт в електронній системі охорони здоров'я (ЕСОЗ), надає пацієнту номер рецепту та інформацію про лікарський засіб. Далі пацієнт звертається до аптечного закладу, підключеного до ЕСЗ, та повідомляє номер рецепту. Фармацевт за цим номером бачить, що саме призначив лікар, і відпускає відповідні ліки.

 

Закручування гайок чи життєва необхідність?

Навіщо всі ці обмеження? Це ж не наркотики чи ще щось подібне. Щоб черги до лікарів зростали? Є і такі думки серед людей. Насправді, неправильне і надлишкове вживання протимікробних препаратів (зокрема антибіотиків) призводить до розвитку широкої резистентності – механізму, що знижує їхню ефективність. Бактерії мутують і стають стійкими до деяких ліків, що поступово ускладнює або унеможливлює взагалі протидіяти інфекціям.

«Наразі Всесвітня організація охорони здоров’я б’є тривогу, щодо проблеми тотальної резистентності в соціумі і вважає її однією з 10 глобальних загроз для здоров’я населення. А її експерти дійшли висновку, що, не далі, як у 2050 році, через високу стійкість до протимікробних препаратів, буде помирати одна людина кожні 3 секунди, – розповідає Степан Шведюк. – У підтвердження цієї тривожної тенденції, яку на превеликий жаль, активізувала пандемія COVID-19, свідчить те, що тільки протягом 2019-2020 рр. продажі і закупки антибактеріальних препаратів в Україні зросли, у порівняні з 2018 роком майже вдвічі. А безконтрольне використання антибіотиків з «групи останньої надії чи резерву», що мають використовуватися для лікування надтяжких інфекцій, зросло у чотири рази».

Тож, задіяння механізму контролю обігу антибіотиків – безкомпромісний, життєво необхідний процес. Але, як вважають фахівці, складнощів не уникнути.

«Зважаючи на те, що це все, за розробленим алгоритмом покладається на сімейних лікарів (генерація електронного направлення до спеціаліста чи самостійна генерація відповідного рецепта в ЕСОЗ), при тижневих, а то і місячних чергах на прийом до сімейного лікаря, можна спрогнозувати збільшення і так великих навантажень на них. Що у свою чергу може призвести до проблем своєчасного призначення фахово обгрунтованих (патології за вузькими профілями) антибактеріальних лікарських засобів пацієнтам», – вважає Степан Шведюк.

При цьому, що окрім оформлення електронного рецепту, лікар має ще витратити час на інформування пацієнта щодо номера рецепта, правил прийому, можливих негативних ефектів лікарського засобу та вказати адреси аптечних закладів, які працюють в ЕСОЗ.

«Напевне, що легко не буде ні лікарям, ні пацієнтам. Але ми повинні пройти і це, – підсумовує Степан Шведюк. – Все робиться вчасно і обґрунтовано. Чи вдасться?».

Якщо мікроорганізми пристосовуються до стресових умов, мабуть, і сучасна людина – найвища ланка еволюції – заради життя зможе?

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх