15 жовтня в Шульгинській сільській громаді відкрився сучасний сервісний центр адміністративних та соціальних послуг за програмою Президента Володимира Зеленського «Нове село». На його створення витратили понад 20 млн грн позабюджетних коштів. Основний монетарний внесок зробили підприємці, які вестимуть тут комерційну діяльність. Внеском місцевої громади стало надання земельної ділянки та окремих видів будівельних робіт, а також благоустрій прилеглої території.

Нове і вперше – визначення, що їх можна застосувати не лише до результатів реалізації амбітного проєкту, а й до принципів його побудови. Про це ми говоримо із Шульгинським сільським головою Наталею Петренко

 

Євген КОМАРОВ

 

– Ця програма для мене – приклад нової моделi управлiння i взаємодiї на рiвнi держави, мiсцевої влади i громади. Це – результат дiалогу мiж бiзнесом i владою. Влада подала iдею, а бiзнес на неї зголосився. Надважливою для нас була також пiдтримка мiжнародних органiзацiй, з якими налагоджена плiдна спiвпраця ще з часiв народження нашої об’єднаної громади, – розповiдає Наталя Миколаївна.

– Таке враження, що Сервiсний центр виник просто на наших очах… як за помахом чарiвної палички...

– Я добре пам’ятаю, що перша зустрiч з очiльником областi Сергiєм Гайдаєм з приводу перспектив для Шульгинської громади вiдбулася на цьому мiсцi 14 квiтня. А вже за тиждень на нашiй територiї з’явилися представники Мiнiстерства реiнтеграцiї, якi вивчали можливiсть побудови пiлотного проєкту на територiї Луганської областi. З-помiж чотирьох сiльських громад, котрi потенцiйно могли претендувати на такий шикарний об’єкт, обрали нашу. I вже наприкiнцi квiтня ми стартували.

Дуже пощастило, що саме в цей час у Шульгинцi тривав ремонт державної траси в межах «Великого будiвництва», тож всiляку допомогу в пiдготовцi будiвельного майданчику надавали дорожники – пiдприємство «Ростдорстрой». Я також не чула жодного «нi» вiд наших фермерських господарств на прохання надати спецтехнiку: кран чи манiпулятор. Основнi роботи виконала днiпровська компанiя «Арт-метал», за цим же принципом вони будували й ЦНАП на лiнiї розмежування у Щастi. Власне конструкцiя будови вийшла сучасна, легка, оздоблена енергозбережними панелями, вона має систему сонячних акумуляторiв, потужну вентиляцiю. Впевнена, що проблем з її експлуатацiєю не виникатиме.

 

 

– Окрiм дуже стильного вигляду, комплекс має ще й функцiональне наповнення. В одному мiсцi зконцентрували Центр надання адмiнiстративних послуг, супермаркет, бiблiотеку, кiнотеатр, зону громадської активностi. Розкажiть про цi можливостi детальнiше.

– Так. Це справжнiй магнiт для всiх вiдвiдувачiв. Додам, що тут надає послуги наш головний орендар – «Нова пошта», працює також магазин мобiльного зв’язку, аптека – за державною програмою «Доступнi лiки». Окрiм того, вiдтепер тут базуватиметься полiцейська станцiя, пожежна служба.

Назовнi – лiтнiй кiнотеатр із найбiльшим екраном у Луганськiй областi, дитячi майданчики та чудовий сквер із сучасним освiтленням, iз бiговими та велодорiжками. Тут дуже багато всiляких зручностей, врахованi потреби усiх верств населення, адже будiвництво спиралося на сучаснi стандарти безбар’єрностi, мобiльностi, вiдкритостi та iнформацiйностi найвищого рiвня. Прокладено окрему потужну iнтернет-лiнiю, яка дозволить використовувати всi можливостi сучасної комунiкацiї.

Не можу не згадати i перший в Українi Центр культурних послуг для громади, який є сiльським клубом нового формату. Вiн заснований за максимальної пiдтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Схiднiй Українi». Це предмет нашої гордостi, що стане у пригодi кожному жителю.

Другий поверх сервiсного центру зоновано таким чином, щоб кожен знайшов заняття до душi: вiд читання до створення власних артоб’єктiв. У нас працюватиме гурток робототехнiки i 3D-моделювання, медiагурток, навчальний клас комп’ютерної грамотностi. Я сподiваюся, що ми всi будемо використовувати його для приємного дозвiлля i розвитку.

 

 

– Тож, якщо говорити про нове українське село, жителi вашої громади, може, й не мрiяли, але можуть реально в ньому перебувати?

– Жити! I дуже повноцiнно. Дивiться самi, ранiше переважну бiльшiсть адмiнiстративних i соцiальних послуг ми отримували в райцентрi, за 20 км поганої дороги, а для iнших сiл громади – ще далi.

Зараз у спiвпрацi з нашим стратегiчним партнером – ПРООН в Українi – створено та обладнано сiм повноцiнних робочих мiсць для спiвробiтникiв ЦНАПу. Вiн надаватиме майже 100 рiзноманiтних послуг, зокрема оформлення ID-карток та закордонних паспортiв. Ми вже домовилися про надання щотижневих консультацiй із Пенсiйним фондом, зi службою зайнятостi, маємо намiр залучати і спецiалiстiв-податкiвцiв. До речi, перша зустрiч з ними вiдбулася напередоднi. Менi приємно, що мої односельцi планують подальший бiзнес-розвиток, як це виявилося пiд час зацiкавленого дiалогу.

Наразi формуємо кадрове забезпечення ЦНАПу: адмiнiстратори входитимуть до складу апарату управлiння сiльради. Працюватиме два держреєстратори, один з яких уже пройшов фаховий вiдбiр. У перспективi – навчатимемо нинiшнiх студентiв, що повернуться працювати до рiдної громади.

 

– Шульгинська громада взагалi доволi активна. Принаймнi, таке враження складається, якщо спостерiгати за змiнами, що у вас вiдбуваються. Ви якось стимулюєте своїх землякiв?

– Менi з ними пощастило. I взагалi, наша земля має шалений потенцiал – людський i матерiальний, величезний iсторичний спадок. Недаремно за 414 рокiв свого iснування Шульгинка вже побувала центром великої волостi. Тут мешкає майже 4,5 тисячi осiб, 500 переселенцiв. Усi вони заслуговують на гiднi умови для життя i розвитку.

Я вдячна усiм за активнiсть i бачу велику перспективу саме у приватно-державному партнерствi. До речi, ця iсторiя – про безпековий центр у Шульгинцi. Члени нашої майбутньої добровiльної пожежної команди зараз проходять навчання у Польщi за програмою «U-LEAD з Європою». Тим часом фермери та пiдприємцi власним коштом вiдновлюють стару станцiю пожежної охорони, яку планується розширити на декiлька машин та повернути до експлуатацiї.

Вiд сiльської ради знадобилося лише «благословити» цей процес та забезпечити документально, а також передбачити страховку для наших вогнеборцiв. Тож бюджетнi витрати – мiнiмальнi.

 

 

– Пiдтримуючи активних, ви також запроваджуєте громадський бюджет?

– Цьогорiч – наша перша спроба, i вона доволi позитивна. У 2021 роцi на втiлення народних iнiцiатив передбачили 350 тис. грн з сiльської казни, фiнансуємо 12 малих проєктiв: як у центрi, так і у старостинських округах. Це благоустрiй громадського простору, побудова дитячих майданчикiв, велопарковки, iншi об’єкти комфортного дозвiлля. Сподiваюсь, що активнiсть буде й надалi зростати, i у вiддалених селах так само.

Окрiм того, я мрiю започаткувати ще й локальну програму пiдтримки малого бiзнесу iз нашого спiльного бюджету. Думаю, депутати сiльської ради це пiдтримають.

Наступного року ми можемо видiлити пiдприємцям 200 тис. грн на конкурснiй основi з урахуванням соцiальної складової: щоби людина, котра отримає «грант» вiд Шульгинської громади, розвивала i власну справу, i нашу територiю.

 

– Вiдомо, що у вас отримує розвиток i кооперативний рух. Бачите його як ефективний iнструмент для розвитку ринку сiльгосппродукцiї?

– Так, наразi двi родини з Шульгинської громади беруть участь у програмi Канадського уряду WeProsper, яка спрямована на органiзацiю мультифункцiональних кооперативiв, технологiчну пiдтримку локальних бiзнес-iнiцiатив. А згодом, маю надiю, доєднаються й iншi...

Нашi земляки створюють сiмейнi молочнi ферми, i вже частково почали отримувати спецiальне обладнання. Одна з родин також звернулася до сiльської ради щодо отримання земельної дiлянки для вирощування кормових культур для худоби й отримала «зелене свiтло» вiд депутатського корпусу.

Тут треба уточнити, що наразi ми взялися до ретельного впорядкування природних ресурсiв. На минулiй сесiї почали консервувати iнвестицiйно привабливi земельнi дiлянки, резервувати окремi частки пiд пасовища. I, як бачите, це може бути затребуваним.

Також чекаємо на зустрiчнi кроки мiсцевих землевласникiв щодо остаточної легалiзацiї усiх оброблюваних ними паїв та дiлянок. Це також один із серйозних ресурсiв для поповнення сiльського бюджету. Земельний податок у громадi невеликий, натомiсть розраховуємо на абсолютну чеснiсть i прозорiсть у землекористуваннi.

 

 

– Але ж без проблем не буває. Що непокоїть вас сьогоднi, якi нагальнi проблеми розв'язуєте?

– Перш за все, модернiзуємо опалення у закладах освiти: переводимо його на твердопаливнi котли, адже великий вiдсоток у вартостi навчання одного шульгинського школяра – це саме витрати на утримання шкiльних будiвель, забезпечення теплом. Завершимо це до кiнця року.

Плануємо створити та реалiзувати програму «Громада, дружня до малих шкiл».

Потребує ремонту наш опорний заклад на центральнiй садибi. Ми вже передбачили кошти i розробляємо проєктно-кошторисну документацiю. Це значнi гроші – до пiвмiльйона гривень, натомiсть розраховуємо на фiнансування вiд ДФРР або ж через «Велике будiвництво».

Потребує уваги, а надто – молодих кадрiв – наша медична сфера. Поки ми дуже щiльно спiвпрацюємо iз Старобiльським КНП, але радо приймемо до громади лiкарiв на постiйну роботу та проживання, для чого розроблена мiсцева програма придбання житла для медикiв.

Я щиро вдячна Мiнiстерству реiнтеграцiї та його керiвниковi Олексiю Резнiкову за плiдну спiвпрацю i сподiваюсь на її продовження. Примiром, щодо реалiзацiї програми забезпечення житлом вимушених переселенцiв: ресурс для цього є.

Ми не зупиняємося.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх