У вереснi на фронтi почалося чергове загострення, внаслідок якого вiд обстрiлiв постраждали житловi будинки в прифронтових населених пунктах Луганщини. Паралельно з цим правоохоронцям довелося обстежувати на предмет замiнування iнфраструктурнi об'єкти в Сєвєродонецьку та Старобiльську. Вибухiвки тодi не знайшли, але цi випадки знов спонукали суспiльство говорити про рiвень безпеки в регiонi та можливiсть його економiчного розвитку на цьому тлi. Голова облдержадмiнiстрацiї Сергiй Гайдай на питання журналiстiв вiдповiдає однозначно: розбудова пiдконтрольної територiї Луганщини зупинятись не буде! I ще раз пiдтвердив це пiд час iнтерв'ю на телеканалi «Перший дiловий»

 

Ганна СИМОНОВА

 

– Перш нiж почати розмову про економiчну ситуацiю на Луганщинi, не можу не загадати про нещодавнi погрози пiдiрвати об'єкти iнфраструктури. Чи вдалося з'ясувати, хто цi анонiмнi «терористи»?

– На жаль, таке у нас час вiд часу вiдбувається. Зазвичай пiсля перевiрки правоохоронцi фiксують, що iнформацiя надходить з IP, якi знаходяться або на тимчасово окупованiй територiї, або територiї РФ.

Зрозумiло, для чого це робиться. Кожного разу до перевiрки «анонiмок» залучається велика кiлькiсть людей, крiм того, зупиняється на певний час робота об'єктiв, де розшукують вибухiвку. Але, як я вже наголошував, у наших силових структур ситуацiя пiд контролем, i ми не збираємося зупиняти реалiзацiю розпочатих проєктiв будiвництва.

 

– Як вiдомо, минулого року на Луганщинi було вiдновлено бiльше дорiг, нiж за попереднi шiсть. А наразi триває робота над транспортним проєктом «Старобiльський трикутник», який поєднає три ключових мiста регiону. Озвучте, будь ласка, якi дороги вiдремонтованi, i якi плани до кiнця цього року?

– Все, що стосується обласної iнфраструктури – тобто запланованi до ремонту дороги обласного пiдпорядкування – ми на 100% виконаємо їх до кiнця року.  Що стосується державних дорiг, то ми вже закiнчили Новоайдар – Старобiльськ i дорогу з Мiлового до Старобiльська.

Щодо «Старобiльського трикутника» – там мiжнароднi грошi i, вiдповiдно, мiжнародний тендер. Вiн триває довше, нiж нашi тендери. Але в жовтнi ми вже чекаємо переможця. Вiрнiше, переможцiв буде декiлька, адже Служба автодорiг роздiлила цю дiлянку – 163 км – на кiлька частин. Це дуже великий обсяг роботи, тож одна компанiя не змогла б швидко виконати ремонт.

I ми побачимо, коли вже будемо знати переможцiв, що можна зробити ще цього року. Тому що саме дорожнi роботи небажано починати перед зимовим перiодом.

 

– Одна з iнфраструктурних проблем Луганщини – це залiзничне сполучення. Коли ми з вами говорили минулого разу, ви зазначали, що USAID профiнансує технiко-економiчне обґрунтування проєкту. Також ви казали, що вирiшується, скiльки грошей буде витрачено. Орiєнтовно йшла мова про 3 млрд грн. Уже вiдомо, звiдки саме будуть взято чи кошти та чи є iнформацiя, коли роботи будуть розпочатi?

– Зараз уже закiнчується робота над технiчним завданням. Особисто я чекаю його результатiв для того, щоб констатувати, що ми перейшли в наступну фазу – фазу проєктування.

Розумiєте, це все ж таки абсолютно нова колiя. I навiть проєктно-кошторисна документацiя (ПКД) буде коштувати дорого. Якщо технiчне завдання нам фiнансує USAID, то стосовно ПКД i безпосередньо будiвництва тут ще треба дивитись.

Я сподiваюсь, що це буде щось на кшталт того кредиту, який нам надала Францiя на реконструкцiю Попаснянського водоканалу i роботи над яким розпочнуться вже в березнi.

I також я хочу сказати, що в мене є ще одна гарна новина: ми домовилися з Мiнфiном, що нам зроблять електрифiкацiю наявної залiзничної колiї. Ми зараз витрачаємо 12 годин, щоб доїхати до Києва. А як тiльки закiнчиться електрифiкацiя, ми будемо їхати 4 години.

 

– А який iнтерес може бути у iноземних партнерiв, щоби вкладати кошти в залiзничну колiю на Луганщинi?

– Тут кiлька складових. По-перше, це кредитнi кошти. Пiд невеликий вiдсоток, але кредит. По-друге, якщо взяти приклад з Попаснянським водоканалом, то та сторона, яка надає кредит, вона i обирає пiдрядника.

Крiм того, якщо залiзницю будуватиме та ж Францiя, то вони нам поставлятимуть свої локомотиви. Тобто вони в першу чергу зацiкавленi в економiчному планi.

 

– Про аеропорт, який побудують для Луганської i Донецької областей. В останнiй раз ви говорили, що це буде район Краматорська. Яка iнформацiя зараз?

– Зараз досi йдуть консультацiї з цього питання. Не можу сказати, що мiсце остаточно визначене. Але ми прийняли таке стратегiчне рiшення, що все одно це має бути поблизу Краматорська. Це задовольнить iнтереси жителiв i Луганської, i Донецької областi.

 

– Чи є якiсь приблизнi термiни, коли з'явиться аеропорт? Ми знаємо, що найбiльше його очiкують представники бiзнесу.

– Так, я так само спiлкуюся з бiзнесменами, i знаю, що вони в основному або на «Iнтерсiтi» їдуть у Донецьку область, а потiм – до нас, або лiтаком – до Харкова, а потiм так само до нас. Звiсно, їхній час дорого коштує, але не треба очiкувати, що аеропорт буде побудований за пiв року-рiк. Треба розраховувати щонайменше на два-три  роки, тому що ми говоримо про будiвництво аеропорту з нуля.

 

– А якщо говорити про залiзничну колiю, це буде швидше аеропорту чи нi? Як думаєте?

– Будiвництво нової колiї потенцiйно розраховано на три роки. Єдиний, хто нам пропонував бiльш швидкi термiни, – це китайцi. Вони називали термiн у два роки.

Але давайте все ж таки дочекаємось ТЗ, перейдемо до ПКД, а далi вже будемо визначати бiльш привабливi умови для будiвництва. Чи це буде Францiя, чи Китай, чи Чехiя. Адже Чехiя так само гарно будує, у них є потужнi компанiї. Побачимо, хто запропонує нам бiльш привабливi умови з огляду на час, так i стосовно вартостi.

 

– Нагадаю також, що зараз реалiзується проєкт тролейбусного сполучення «Сєвєродонецьк – Лисичанськ – Рубiжне». I начебто йшла мова, що вже мали б запустити першу чергу у вереснi. Скажiть, коли цього чекати?

– Нi, не встигаємо у вереснi. Так само була затримка с тендером. Але у нас є дедлайн – це грудень. Роботи розпочались, вони ведуться. Менi постiйно кидають звiти по таких речах, до прикладу, як опори. Частина з них уже встановлена. I ми паралельно провели тендер, у нас є вже переможець, це днiпровська компанiя, яка поставить нам три перших тролейбуси з автономним ходом, один з яких уже стоїть у тролейбусному парку в Сєвєродонецьку.

 

– Люди можуть задавати вам питання щодо розвитку регiону. I зокрема у вас питають, що з електроавтобусами в межах програми декарбонiзацiї. В цьому напрямі рухається Луганщина?

– Ми зараз хочемо реалiзувати проєкт iз цим колом тролейбусним. I паралельно шукаємо можливiсть для того, щоб замiнити взагалi застарiлi маршрутки, якi до сих пiр їздять як по областi, так i по всiй Українi. Тому що ми розумiємо, що це i безпека, i комфорт. Ми плануємо це.

Єдине, що нас стримує, – це те, що бюджет Луганщини, на жаль, через тимчасову окупацiю територiї та вiйну другий з кiнця серед всiх областей. Тож ми не можемо собi дозволити придбати автобуси. I, на жаль, ми не можемо брати кредити, тому що маємо статус ВЦА.

Але ми працюємо над цим питанням, i ми частково його вирiшимо, коли запустимо тролейбуси.

 

– Якщо говорити про державно-приватне партнерство, я маю на увазi тi ж iнвестнянi, чи можуть вони допомогти вам?

– Ви знаєте, я тiсно спiвпрацюю з керiвником цiєї агенцiї при Кабмiнi. Нам шукають, дiйсно, iнвесторiв. Але хочу вам сказати, що останнi приблизно 10 мiсяцiв я спiлкуюсь з послами, з представниками рiзних компанiй. Вже в них риторика змiнилась, вже вони говорять про спiвпрацю.

Прибалти взагалi вже прораховують якiсь сумiснi пiдприємства, що стосуються нашої аграрної галузi. Найбiльше їх зацiкавили нашi виробники меду. Тобто ми рухаємось у цьому напрямі.

У нас є потужне пiдприємство «Iмпульс». Вони взагалi беруть участь у європейських тендерах i перемагають таких монстрiв, як «Сiменс». Тож нам є чим пишатись, насправдi.

Сподiваюсь, що найближчим часом ми зможемо провести плiднi переговори з бiзнесом європейським, який буде вже заходити в область i iнвестувати безпосередньо свої грошi.

 

Гроші будуть!

1 жовтня виповнився рівно рік із початку масштабних лісових пожеж на Луганщині, які забрали 11 людських життів, випалили тисячі гектар лісу та сотні приватних будинків. В річницю трагедії очільник Луганщини Сергій Гайдай запевнив, що погорільці, які вчасно не встигли оформити документи на власність, таки отримають компенсації за зруйноване житло.

«Луганська облдержадміністрація підготувала звернення до Кабміну щодо виділення коштів на компенсації тим, хто не встиг їх отримати через брак потрібних документів у встановлений термін, і тоді гроші повернулися до бюджету. Також Луганщина ініціювала зміну до Постанови Кабміну щодо виплат компенсацій при надзвичайній ситуації, що сталася - тільки в поточному році на календарний рік з дати НС.

Шановні мешканці області, що постраждали минулого року від стихії! Якщо потрібна допомога для підготовки потрібних документів - звертайтеся за консультацією до Луганської ОДА», - повідомив Сергій Гайдай.

 

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх