Декілька років тому держава зробила ставку на розвиток кооперативного руху й усіляко підтримувала кооперацію в агропромисловому секторі. Чи побачили сільгоспвиробники Луганщини в цьому перспективу, нам розповів Сергій Хлякін, директор Департаменту агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації

 

Евеліна БОГДАНОВА

 

– Як сприйняли можливості кооперації представники АПК Луганщини?

– Створення сільськогосподарських кооперативів − це напрям діяльності, який дійсно може розвивати економіку та підвищити спроможність сільських територій, тому на рівні держави його обрано до числа пріоритетних.

Але разом з тим у розвитку кооперативів існують тактичні недоліки – багато кооперативів в Луганській області було створено в якості механізму для отримання грантової допомоги. І не більше.

Тому, вважаю, слід заохочувати створення нових стандартів для формування кооперативів систему контрольних показників якості їх управління.

Після 2014 року практично для всіх секторів господарства регіону характерні повне розірвання або фрагментація виробничого ланцюжка та ланцюжка доданої вартості. Це, зі свого боку, має негативний вплив на здатність секторів виходити на нові ринки збуту. Тож всі можливості для відновлення позицій, зокрема й кооперацію, на мій погляд, обов’язково потрібно використовувати.

 

– Скiльки кооперативiв iз зареєстрованих реально працюють та за якими напрямами?

– Iз 43 створених сiльськогосподарських обслуговуючих кооперативiв на сьогоднi здiйснюють виробничу дiяльнiсть та надають послуги лише половина – 21 об’єднання. 7 з них – молочнi, 8 – займаються обробкою землi та вирощуванням зернових, 3 – виробництвом меду та продуктiв бджiльництва, 2 – вирощуванням овочiв, 1 – плодово-ягiдної продукцiї.

 

– Чи допомогла кооперацiя розвитку молочного господарства областi? Скiльки кооперативiв скористалися можливостями державних програм чи грантiв мiжнародних донорiв для придбання систем охолодження молока, доїльних апаратiв, обладнання з переробки молока?

– В нашiй областi молочний сектор досi представлено переважно в домогосподарствах населення, що не дає ефективно розвивати цей напрям. Тож i статистика – незначна.

Тiльки 3 з 7 молочних кооперативiв отримали гранти мiжнародних донорiв для придбання молоковозу, будiвлi для приймання молока та системи охолодження молока на загальну суму понад 1,5 млн грн.

 

– Бджолярам два роки поспiль держава теж пропонує фiнансову пiдтримку. Чи користуються вони нею?

– Цей напрям розвивається бiльш активно. У 2020 роцi нашi медовi кооперативи отримали на суму понад 9 млн грн спецiальної бюджетної дотацiї за наявнi бджолосiм’ї. Цьогоріч очiкуємо, що сума буде ще бiльшою – близько 12 млн.

 

В СОК «Овочі станичників» проводять майстер-класи для місцевих жителів

 

– Наскiльки успiшно розвиваються плодово-ягiднi та овочевi кооперативи на Луганщинi?

– Серед овочевих найбiльш вiдомий на Луганщинi кооператив

– «Овочi станичникiв». Це взагалi один з найуспiшніших кооперативiв на Луганщинi. До нього входять уже 135 жителiв Станично-Луганського району, якi вирощують рiзноманiтну овочеву продукцiю. Помiдори черi стали їхньою вiзитiвкою на обласному рiвнi.

Продукцiя овочiвництва кооперативу екологiчно чиста: бiотичний бар’єр створюють ентомофаги – хижi клiщi, якi знищують шкiдникiв. Запилюють рослини джмелi, закупленi у Нiдерландах за пiдтримки USAID.

Є потенцiал i у створеннi плодово-ягiдних кооперативiв. Проєкт «WeProsper» за фiнансування уряду Канади, завдяки допомозі Днiпропетровської обласної громадської органiзацiї «Сiльськогосподарська консультацiйна служба» та канадської неурядової органiзацiї SOCODEVI допоможе мiсцевим лiдерам у створеннi двох мультифункцiональних кооперативiв.

 

– Можете навести ще приклади успiшних кооперативiв областi?

– Крiм вже згаданого кооперативу «Овочi станичникiв», прикладом успiшної дiяльностi є СОК «Прогрес-2009». Вiн об’єднує 20 особистих господарств. У кооперативi утримують корiв, надають послуги з охолодження i реалiзацiї молока.

Також вдало працює СОК «Харино», який спецiалiзується на вирощуваннi картоплi. Обсяги виробництва там забезпечують потреби закладiв дошкiльної та середньої освiти Сватiвського району.

 

– Якi перспективи кооперацiї є для агровиробникiв?

– Розбудова агропромислової кооперацiї може стати дiєвим iнструментом стимулювання розвитку внутрiшнього регiонального ринку та сiльських територiй Луганської областi. I наша задача створити сприятливi умови для пожвавлення виробничих, iнформацiйних, фiнансових зв’язкiв мiж фермерами, переробниками сiльськогосподарської продукцiї, виробниками товарiв i послуг, оптовими та роздрiбними посередниками, iншими зацiкавленими органiзацiями та установами.

Важливою передумовою для ефективної реалiзацiї проєкту створення такого бiзнес-об’єднання є виявлення сильного авторитетного лiдера на окремій територiї. Також необхiдне чiтке розумiння, скiльки до нього увiйде учасникiв, скiльки разом вони створять робочих мiсць та який загальний обсяг продукцiї чи послуг вони зможуть продукувати.

 

Сільськогосподарський кооператив «Харино» відомий на Сватівщині ще й тим, що вирощує шиншил

 

– А яка державна пiдтримка передбачена сьогоднi для сiльськогосподарських кооперативiв? Якi програми мiжнародного спiвробiтництва дiють для розвитку кооперативного руху?

– У 2021 роцi згiдно з постановою Кабмiну № 107 (зi змiнами) фiнансова пiдтримка надається, зокрема й сiльськогосподарським обслуговуючим кооперативам: шляхом вiдшкодування до 70% вартостi будiвництва та/або реконструкцiї тваринницьких ферм i комплексiв, рибницьких господарств, доїльних залiв, пiдприємств з переробки сiльськогосподарської продукцiї.

Також Луганщина активно спiвпрацює з поважними мiжнародними органiзацiями та країнами-партнерами, зокрема, у питаннях розвитку сiльського господарства, створення нормативiв якостi та безпеки продовольчої продукцiї.

Наприклад, Данська Рада у справах бiженцiв – Данська Група з розмiнування (DRC-DDG) за фiнансової пiдтримки Швейцарської агенцiї розвитку та спiвробiтництва (SDC) та Уряду Великої Британiї реалiзовує «Програму економiчного розвитку схiдної України». Вона спрямована на пiдтримку та збiльшення доходу вразливих верств населення через посилення їхньої ролi в мiсцевiй економiцi та залучення у виробничо-збутовi ланцюжки. Програма передбачає надання грантової пiдтримки за принципом спiвiнвестування до 100 тис. доларiв США.

Другий рiк поспiль за iнiцiативи USАID «Економiчна пiдтримка Схiдної України» в областi реалiзується проєкт «Розвиток органiчного бджiльництва».

За фiнансової пiдтримки Глобального екологiчного фонду Продовольча та сiльськогосподарська органiзацiя ООН (ФАО) запроваджується проєкт «Iнтегроване управлiння природними ресурсами на деградованих ландшафтах степової та лiсостепової зони України». Одним iз його компонентiв є пiдтримка розвитку кооперативiв.

 

– Триває пiдготовка до створення в Старобiльську агрохабу. Чи цiкавий вiн буде для сiльгоспкооперативiв областi?

– Дiйсно, 6 листопада 2020 року Рада виконавчих директорiв Свiтового банку схвалила проєкт вартiстю 100 млн доларiв щодо сприяння соцiально-економiчного вiдновленню та розвитку Схiдної України. Завдяки йому i збудують агрологiстичний хаб.

Для цього команда Свiтового банку вже здiйснила ряд виїздiв до мiста Старобiльськ. Проведенi зустрiчi з сiльгоспвиробниками, представниками громад та органiв виконавчої влади, залучених до реалiзацiї проєкту.

За їх результатами скажу, що, звичайно, агрохаб є не лише цiкавим, а й необхiдним для кооперативiв областi. Вже зiбранi пропозицiї всiх секторiв агропромислового сектору областi щодо його наповнення, щоб агрокластер мав ефективний вплив на розвиток усiх напрямiв сiльського господарства Луганщини.

Наразi триває погодження земельних дiлянок на вiдповiднiсть умовам розмiщення майбутнього об’єкту, а до кiнця року планується здiйснення вишукувальних робiт та розробка ТЕО.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх