Формула «розвиток бiзнесу = розвиток територiї» залишається актуальною завжди, бо саме бiзнес є джерелом наповнення мiсцевих бюджетiв, якi потiм витрачаються на освiту, медицину, дороги, благоустрiй, культуру, спорт тощо. Як розвивається мале та середнє пiдприємництво (МСП) на Луганщинi, розповiла днями каналу «СТВ» Людмила Ахтирська, заступниця директора Департаменту – начальниця Управлiння iнвестицiйної полiтики та сприяння розвитку пiдприємництва Департаменту економiчного розвитку та зовнiшньоекономiчної дiяльностi Луганської облдержадмiнiстрацiї

 

Луганщина.ua

 

– Почнемо з характеристики галузi. Скiльки суб’єктiв малого та середнього пiдприємництва сьогоднi працює на Луганщинi?

– Станом на 1 сiчня поточного року в областi дiяло 23538 суб’єктiв малого та середнього бiзнесу. Кiлькiсть їх рiк у рiк зростає. I навiть складний 2020 рiк дав зростання на 4%.

В залежностi вiд кiлькостi працюючих на пiдприємствi та доходiв за рiк 225 з них – це середнiй бiзнес, 3200 – малi пiдприємства та понад 20 тисяч – фiзичнi особи-пiдприємцi.

30% МСП здiйснюють свою дiяльнiсть у сiльському, лiсовому, рибному господарствах; в оптовiй та роздрiбнiй торгiвлi – близько 19%; у промисловостi – 14%; у будiвництвi та транспортному господарствi – вiдповiдно 8,5% та 5%.

Розподiл суб’єктiв господарювання по територiї областi носить непропорцiйний характер. Переважна їх кiлькiсть зосереджена в мiстах промислового значення – Сєвєродонецьку, Лисичанську, Рубiжному. Набагато менше їх – у районах, що спецiалiзуються на сiльському господарствi.

У 2020 суб’єктами господарювання реалiзовано продукцiї на загальну суму 39 млрд грн. Цей показник складає 85% вiд загального показника по всьому регiону.

Також МСП вiдiграє значну роль на ринку працi. На сьогоднi там задiяно понад 100 тисяч осiб.

 

– Яку фiнансову пiдтримку можуть отримати нашi пiдприємцi?

– З лютого минулого року стартувала державна програма «Доступнi кредити 5-7-9%». За нею держава компенсує частину банкiвської кредитної ставки, а пiдприємство-позичальник сплачує банку 5, 7 або 9% в залежностi вiд розмiру рiчного доходу та кiлькостi нових створених робочих мiсць. Кредити надаються на придбання нежитлової нерухомостi, на модернiзацiю основних засобiв, на будiвництво, реконструкцiю, на фiнансування оборотного капiталу.

За перiод реалiзацiї цiєї програми пiдприємцi Луганщини отримали кредитiв на 600 млн грн. Найбiльшими отримувачами коштiв за цiєю програмою є представники агробiзнесу. Вони отримали 50% суми програми.

Наступна програма – державна фiнансова пiдтримка АПК (вiдшкодування 25% вартостi сiльгосптехнiки та обладнання вiтчизняного виробництва, часткова компенсацiя вiдсоткових ставок за кредитами та iншi дотацiї). За нею сiльгоспвиробники областi за 2020 рiк отримали 92 млн грн, цьогорiч – вже 14 млн грн.

Ще у нас працювала програма «FinancEast», що фiнансувалася в межах проєкту «Пiдтримка Європейського Союзу для Сходу України» Нiмецьким державним банком розвитку «KfW». Її метою було вiдновлення фiнансування проєктiв саме для мiкро-, малого та середнього бiзнесу Луганської та Донецької областей. До участi в цiй програмi допускалися суб’єкти, якi пройшли процедуру оцiнки фiнансового стану та залучили кредит на проєкт. Вони отримували компенсацiю 50% до загальної вартостi проєкту. Працювали з цiєю програмою у нас два банки: «Ощадбанк» та «Укргазбанк». Безповоротну фiнансову допомогу нашi пiдприємцi отримали на 128 млн грн.

 

– В перiод карантинних обмежень Уряд запроваджував систему пiдтримки бiзнесу, як нею скористалисья пiдприємцi Луганщини?

– По-перше, власники малого та середнього бiзнесу, якi зупинили чи скоротили свою дiяльнiсть через карантин (4030 МСП), отримали допомогу по частковому безробiттю на суму 38,5 млн грн.

Разову допомогу в розмiрi 8 тис. грн отримав 121 суб’єкт господарювання на 1300 найманих працiвникiв на загальну суму майже 5 млн грн.

Допомогу на дiтей вiком до 10 рокiв ФОП – платники єдиного податку I та II групи отримали в середньому по 2 тисячi грн на мiсяць за 2 мiсяцi. В цiлому по областi ця допомога склала 10,7 млн грн.

Крiм того, хочу нагадати, що для платникiв податкiв було запроваджено низку податкових преференцiй. Так їм списали податкового боргу на 41,8 млн грн, а недоїмки та штрафних санкцiй – на 7 млн грн.

Водночас карантиннi обмеження скоригували i кредитну програму «Доступнi кредити 5-7-9%». Був доданий новий напрям – «Антикризовi заходи для подолання наслiдкiв поширення COVID-19». Бiзнес мiг отримати кредит на поповнення обiгових коштiв, рефiнансування кредитiв, фiнансування капiтальних витрат виробникiв лiкарських засобiв та медичних виробiв. Кредити надавалися пiд 0% рiчних на строк дiї карантину та протягом 90 днiв пiсля його вiдмiни, а пiсля – пiд 3% рiчних.

 

– Вiдомо, що наразi створено обласну програму розвитку та пiдтримки малого та середнього бiзнесу. Розкажiть про неї детальнiше.

– Програма затверджена в березнi i розрахована на 2021-2023 рр.

Нею передбаченi 4 основні напрями: створення сприятливого середовища для розвитку бiзнесу (фiнансова пiдтримка, розвиток мережi Центрiв пiдтримки бiзнесу, розвиток мережi зручних сервiсiв для бiзнесу в ЦНАП); iнформацiйно-консультацiйна пiдтримка; навчання, пiдготовка та перепiдготовка кадрiв у сферi пiдприємництва; посилення конкурентоспроможностi та iнвестицiйного потенцiалу (проведення форумiв, виставок, ярмаркiв, виготовлення каталогiв експортної продукцiї, каталогiв пiдприємств тощо).

Загальна сума – 9,1 млн грн. З цих коштiв 2 млн грн – це кошти обласного бюджету, якi планується направити на часткову компенсацiю вiдсоткiв за кредитами МСП, 7,1 млн грн – кошти мiжнародних органiзацiй.

 

– Як ще пiдприємцi областi спiвпрацюють з мiжнародними органiзацiями? В чому полягає таке партнерство?

– В областi реалiзується низка вiдповiдних проєктiв мiжнародної технiчної допомоги.

До прикладу, за результатами 4 конкурсiв проєкту «Пiдтримка Європейського союзу для Сходу України – вiдновлення, змiцнення миру а урядування», що фiнансується ЄС та виконується ПРООН, менш нiж за 2 роки нашi пiдприємцi отримали 230 грантiв на загальну суму 38 млн грн.

Традицiйно програмою проводиться виставка «СхiдЕкспо», де наш бiзнес має можливiсть презентувати власну продукцiю, налагоджувати новi дiловi стосунки. Цьогорiч проведення такого заходу заплановане на 28-29 вересня в Києвi. Цей захiд буде проведено за пiдтримки ЄС, Уряду Данiї та Посольства США в Українi.

В межаах цiєї програми на базi наявних громадських органiзацiй створено 18 Центрiв пiдтримки бiзнесу, де надається вся фахова консультацiя пiдприємцям чи особам, якi бажають вiдкрити власну справу.

За проєктом «Економiчна пiдтримка Схiдної України», що реалiзується USAID, зацiкавленi особи проходять навчання з подальшою участю в грантових програмах USAID. Завдяки проєкту найбiльш успiшний кооператив Луганщини «Овочi станичникiв», який налiчує 135 мешканцiв Щастинського району, має можливостi отримувати безоплатне агроконсультування, агросупроводження, купувати технiку. Це дозволяє пiдприємцям вирощувати конкурентоспроможну продукцiю та розширювати мережу споживачiв.

 

– Якi перспективи має бiзнес Луганщини?

– 18 серпня схвалена довгоочiкувана Стратегiя економiчного розвитку Донецької та Луганської областей до 2030 року, до якої закладено надання податкових пiльг, преференцiй для бiзнесу, фiнансова допомога, запровадження страхування вiйськово-полiтичних ризикiв, розвиток реального сектору економiки, iндустрiалiзацiя, розвиток критичної iнфраструктури.

Для Луганщини Стратегiя передбачає будiвництво залiзничної гiлки, модернiзацiю та електрифiкацiю залiзничного сполучення, розвиток мережi дорiг та безпечний доступ до якiсної води.

На сьогоднi для впровадження ми очiкуємо прийняття низки законопроєктiв, якими буде внесено змiни до Податкового, Митного кодексiв та iнших законiв.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх