24 серпня українці відзначать 30-ту річницю Незалежності. Цю символічну дату держава зустрічає в стані війни, яка точиться зокрема й на території Луганщини. Для області, яка і до 2014-го року мала проблеми з економікою, обстріли, окупація великих міст і втрата промислових потужностей стали катастрофою. Та з плином часу стає все більш зрозуміло, що треба припиняти підраховувати збитки, а натомість – починати нове життя. Власне, це і був основний меседж голови Луганської облдержадміністрації Сергія Гайдая на пресконференції, яку він провів з нагоди Дня Незалежності

 

Ганна СИМОНОВА

 

– Проблеми ми можемо перераховувати дуже довго, але не для того ми тут працюємо, а для того, щоб вiдновити Луганську область. Я вже неодноразового говорив, що на сьогоднi ми, на жаль, програємо Росiї iнформацiйну вiйну. Але саме розбудова Луганщини допоможе нам пришвидшити реiнтеграцiю окупованих територiй. Тому зараз я хотiв би перелічити справи, якi вдалося зробити за майже два роки моєї каденцiї, – зазначив голова ЛОДА.

Бюджет областi ледве перевищує  600 млн грн, це – «другий показник з кiнця» серед всiх регiонiв України, тож самотужки розпочати рушiйнi процеси Луганщина навряд чи змогла би. В реалiзацiї проєктiв, якi будуть перерахованi нижче, є вклад територiальних громад, мiжнародних партнерiв України, Державного фонду регiонального розвитку (ДФРР) та безпосередньо Офiсу Президента й Кабiнету Мiнiстрiв.

– Держава сьогоднi допомагає Луганськiй областi дуже потужно, – пiдкреслив Сергiй Гайдай.

 

Пiдґрунтя для iнвесторiв

В той же час влада розумiє, що вливання ззовнi не можуть бути постiйними – врештi-решт, Луганщина має почати заробляти самостiйно: створювати новi пiдприємства та робочi мiсця. Отже, прiоритетне завдання сьогоднi – створити в регiонi такi умови, щоб iнвестор хотiв вкладати сюди кошти.

– Якщо дивитися у майбутнє, то будь-якi iнвестори, якi планують щось вiдкривати, що для них в першу чергу треба? Перше – iнфраструктура у виглядi легкого доступу, тобто дороги. Друге – стабiльне пiдключення до електроенергiї, – каже очiльник областi.

З останнiм на Луганщинi, нарештi, впорались: рiк тому було вiдкрито Кремiнську пiдстанцiю, яка з’єднала Луганщину з енергетичною системою країни, позбавивши регiон статусу «енергоострову».

– Пiдстанцiя себе вже показала. Були певнi проблеми на Луганськiй ТЕС i перебої з електроенергiєю. Тодi все навантаження на себе взяла Кремiнська пiдстанцiя, витримала їх i показала, що працює на 100%, – розповiв Сергiй Гайдай.

Щодо дорiг, то тут проблема бiльш масштабна та бiльш дороговартiсна. Але, як вiдомо, у 2020 роцi по всiй країнi розпочалася вiдбудова дорiг державного значення. На Луганщинi у 2020-му в межах програми Президента «Велике будiвництво» вiдремонтували 195 км дорiг, у 2021-му планують здати 250 км. На майбутнє – плани ще амбiтнiшi:

– Ми проговорили з Мiнiстерством iнфраструктури та Офiсом Президента, i я з усiєю вiдповiдальнiстю можу сказати, що всi державнi дороги на Луганщинi у 2022-23-х роках будуть завершенi, – наголосив Сергiй Гайдай.

 

Геть сiрiсть зi шкiл та дитсадкiв!

До речi, «Велике будiвництво» – це не лише про дороги. Програма включає також реконструкцiю та будiвництво соцiальних i спортивних об’єктiв. Пiдхiд до ремонтiв було змiнено кардинально, на чому й акцентував увагу голова ЛОДА:

– Якщо ранiше разом із громадами на якiсь невеликi суми ми планували окремi види робiт, то зараз усе по-iншому. Пiдхiд до ремонту будь-якого закладу такий: капiтально, повнiстю вiдремонтована будiвля. Тобто, якщо почали ремонт, то закiнчили – i бiльше до цiєї будiвлi не повертаємось. Ба більше, я ще прошу проєктантiв, щоб це не були сiрi будiвлi. Садочки та школи мають виглядати привабливо i цiкаво для дiтей, щоб вони з посмiшкою та задоволенням йшли до свого закладу освiти.

Так, у цьому роцi на ремонт 10 шкiл та трьох дитячих садочкiв заплановано витратити 345,9 млн грн. Тодi як у 2020 роцi здано в експлуатацiю сiм шкiл та три дошкiльних навчальних заклади на суму 152,2 млн грн.

 

Країна має бути здорова

Окрему увагу обласна i державна влада придiляють спортивним об’єктам і безпосередньо розвитку фiзичної культури. Лише у Луганському обласному фiзкультурному центрi «Олiмп» в Кремiннiй цьогорiч збудовано спецiалiзовану залу спортивної гiмнастики та розпочато зведення унiкального легкоатлетичного манежу.

Цi роботи розрахованi на два роки. Їхня вартiсть складає близько 297 млн грн. Зважаючи на те, що там регулярно проводять збори спортсмени з iнших областей, заплановане будiвництво житла для них – чотирьох будинкiв вартiстю 10,8 млн грн.

Реконструкцiя залу боротьби розрахована на 22 млн грн. Крiм того, капремонт басейну «Садко» в Сєвєродонецьку обiйдеться у 6,9 млн грн.

 

 

Водночас на Луганщинi активно реалiзовується програма Президента «Здорова Україна». Нею передбачено збудувати 215 мультифункцiональних спортивних майданчикiв.

– Ми планували, що в цього року їх буде 52. Однак, пiсля перегляду кошторису, загалом їх буде 70. Сподiваюся, що шанувальникам спорту та здорового способу життя це сподобається – вони тренуватимуться в комфортних умовах, – додав Сергiй Гайдай.

Перлиною спортивної iнфраструктури областi стане втiлення проєкту будiвництва у Сєвєродонецьку льодової арени, початок якого запланований на 2021 рік. Його вартiсть – 182,7 млн грн, площа льодового поля дорiвнюватиме 28х58 м, трибуни розрахованi на 430 мiсць.

– Не кожна область може похвалитися такою великою кiлькiстю нових об’єктив спортивного призначення. Саме завдяки iнiцiативам та пiдтримцi Президента України розвиток спорту Луганщини отримав вагомий поштовх, – сказав Сергiй Гайдай.

 

Фантастика стає реальнiстю

Повертаючись до теми розвитку iнфраструктури, Сергiй Гайдай не мiг не згадати про проєкт, який багато хто вважає фантастичним – це запуск тролейбусного сполучення мiж мiстами Сєвєродонецьк, Лисичанськ та Рубiжне. Нагадаємо, що цьогорiч влада планує запустити першу його чергу на вiдрiзку мiж Сєвєродонецьком та Лисичанськом.

Через особливостi маршруту обрано варiант тролейбусiв на автономному ходу: першi три машини з можливiстю автономного ходу до 30 км вже придбано, i найближчим часом їх мають доставити в область. Всього планується купити 50 тролейбусiв, якi долатимуть 87 км мiж трьома мiстами. Вартiсть проєкту – 859 млн грн.

 

 

Так само чимось фантастичним наразi вважається iдея про вiдновлення роботи в Лисичанську содового заводу. Сергiй Гайдай, зі свого боку, визнав таку можливiсть цiлком імовiрною i навiть розповiв про те, хто зацiкавлений у виробництвi соди на Луганщинi:

– Ми обговорювали тему iз консулом Литви. Вiн всю iнформацiю записав, отримав технiчнi данi. У Вiльнюсi вiн мав зустрiтися із представниками уряду щодо iнвестицiй, i вже з вiдповiддю приїхати сюди на Луганщину.

За словами Сергiя Гайдая, якщо завод вiдновлять, то вiн не матиме конкурентiв в Українi. Ба більше – зможе працювати на ринок ЄС.

 

Нове життя водоканалу

Ще один масштабний проєкт – реконструкцiя Попаснянського водоканалу. Як ми вже повiдомляли, обласна влада разом iз Мiнiстерством реiнтеграцiї та Офiсом Президента вже пройшли всi етапи погоджень, i наразi пiдписано договiр на кредит вiд уряду Францiї на 70 млн євро.

– Це дуже хорошi умови для нас, тому що там 10 перших рокiв – пiльговий перiод, тобто ми нiчого сплачувати не будемо. Для розумiння: на цей час Попаснянський водоканал щомiсяця втрачає близько 7 млн грн. Тож пiсля того, як пройде модернiзацiя, ми будемо економити на самому постачаннi води, так само в нас не буде вже такої кiлькостi незаконних врiзок, плюс ми будемо економити на майже щотижневому виїздi на пориви ремонтних служб, – розповiв на пресконференцiї Сергiй Гайдай.

Вiн зазначив, що iнвестори самi обирали компанiю, яка буде реалiзовувати проєкт. Вона французька, але є домовленiсть, що 30% робiт будуть виконувати українськi субпiдрядники.

– Я сподiваюсь, що вони будуть саме луганськi, що дасть можливiсть створити додатковi робочi мiсця в областi, – пiдсумував голова ЛОДА.

 

Перша цеглина обласної лiкарнi

Тим часом вже запущенi в роботу документи щодо будiвництва нової залiзничної колiї, про яку ми неодноразово писали на сторiнках газети.

– Орiєнтовна вартiсть проєкту – 100 млн євро. Про точну вартiсть ми зможемо говорити, коли вже буде готова проєктно-кошторисна документацiя. Так само, як i про остаточну довжину колiї. До речi, тi ж самi французи, якi надають нам кредит на водоканал, вони зацiкавилися вреалiзацiєю цього проєкту, при чому не тiльки будiвництвом колiї – вони планують поставити нам свої новi локомотиви, – повiдомив з цього приводу Сергiй Гайдай.

Проєкт будiвництва обласної лiкарнi, яку реалiзують автрiйцi, рухається швидше: вже зо дня на день буде оголошено тендер на його виконання.

– Є надiя – у спiввiдношеннi 90 до 10%, – що на цю лiкарню ми не будемо витрачати кредитнi грошi, а побудуємо за грошi з державного бюджету. Проєкт погоджений з лiкарями, там врахованi всi їхні побажання (чого нема зараз i що б вони хотiли бачити). Якщо не станеться нiяких несподiванок, у 2022 роцi, щойно дозволить погода, ми зможемо вже закласти першу цеглина на будмайданчику, – подiлився планами очiльник Луганщини.

 

Є житло – будуть фахiвцi

Окрема тема – будiвництво житла для внутрiшньо перемiщених осiб. На жаль, iз Луганської областi через вiдсутнiсть житла їдуть хорошi фахiвцi. З цiєю проблемою Сергiя Гайдая познайомили одразу, щойно вiн заступив до виконання обов’язкiв.

– I з того часу я тримаю її на контролi, – наголосив вiн. – Як власними силами, так i за допомогою мiжнародних партнерiв плануємо за декiлька рокiв реалiзувати кiлька проєктiв по будiвництву житла. В першу чергу – добудувати один iз славнозвiсних будинкiв у Рубiжному, наступного року – вже другий. Ми збудуємо житло в Кремiннiй. Там буде два будинки, в цьому роцi можна буде побачити один із них. I разом із мiжнародними партнерами буде побудований цiлий мiкрорайон у Сєвєродонецьку на 250 квартир. Проєкт розрахований на 2022-23 роки. Якщо пiдрахувати, то можна сказати, що за два роки в нас буде бiльше 300 квартир.

Зi слiв голови ЛОДА, на цьому обласна влада зупинятися не збирається i веде подальшi переговори з мiжнародними партнерами за сприяння Мiнiстерства реiнтеграцiї. Втiм, подробицi проєкту вiн розголошувати не став: запропонував журналiстам зачекати, поки домовленостi будуть закрiпленi на паперi.

А пiдсумовуючи вищесказане додав, що у 2023 роцi «ми взагалi не впiзнаємо Луганщину, тому що вона кардинально змiниться на краще».

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх