Децентралiзацiйнi процеси та змiни в адмiнiстративно-територiальному устрої неминуче потягнули за собою i змiни в структурi системи соцiального захисту. Окремим громадам Луганщини, центри яких до реформи були адмiнiстративними центрами старих районiв, органiзувати свою структуру соцiального захисту було легше. Iншим – довелося все починати майже з нуля. Яку ситуацiю маємо зараз, розповiла Елеонора Полiщук, директор Департаменту соцiального захисту населення Луганської облдержадмiнiстрацiї

 

Евелiна БОГДАНОВА

 

– На початку року ми вже розмовляли з вами на тему децентралiзацiї соцiальних служб. Тодi ви зазначали, що у громадах, якi були створенi до мiсцевих виборiв 2020 року, структури соцiального захисту створено на 93% – i це один з кращих показникiв в Українi. Яка ситуацiя на тепер?

– На сьогоднi у Луганськiй областi створено 26 територiальних громад. I в 25 з них створено вiддiли з питань соцiального захисту населення або визначено уповноважену особу з питань соцiального захисту населення. Проте, прийом громадян здiйснюється вже у всiх громадах областi.

 

– З якими проблемами стикнулися мiсцевi органи влади під час формування структури?

– Складна ситуацiя була в територiальних громадах, де не вiдбулись вибори (там довго тривав процес створення вiйсько-цивiльних адмiнiстрацiй), та невеличких громадах. Серед проблемних питань я б назвала брак кадрiв, адже неможливо швидко заповнити сформованi пiдроздiли, забезпечити вiддаленi робочi мiсця.

Водночас, в межах реалiзацiї проєкту «Модернiзацiя системи соцiальної пiдтримки населення України», що фiнансується Мiжнародним банком реконструкцiї та розвитку, Мiнсоцполiтики надає технiчне оснащення територiальним громадам для виконання функцiй у сферi соцзахисту. На сьогоднi вже всi громади Луганської областi включенi до проєкту, за яким вони будуть забезпеченi меблями та технiкою.

А щодо поточних питань Департамент постiйно проводить зустрiчi та наради зi спецiалiстами територiальних громад, надає методичнi рекомендацiї та консультацiї. Тобто нiхто не залишився з цим питанням сам на сам.

У 7 з 8 громад областi, де самоврядування здiйснюється вiйськово-цивiльними адмiнiстрацiями, створенi пiдроздiли з питань соцiального захисту населення або визначенi уповноваженi особи з цих питань. Також всюди забезпечується приймання документiв через Центри надання адмiнiстративних послуг, старостати – задля максимального наближення послуг до громадян.

Лише Широкiвська територiальна громада не має пiдроздiлу з питань соцiального захисту населення та ЦНАПу. I все ж таки вони вже виконують функцiї у сферi соцiального захисту населення, але поки що силами спецiалiстiв вiйськово-цивiльної адмiнiстрацiї.

 

– Досвiд якої громади ви могли б видiлити як позитивний у наданнi соцiальних послуг?

– Складно видiлити одну чи декiлька громад, що забезпечили б у себе всi такi послуги. Але позитивним прикладом може бути Бiловодська громада, яка надає комплекс послуг як особам похилого вiку i сiм’ям з дiтьми, що опинилися у складних життєвих обставинах, так i людям з iнвалiднiстю.

Разом з тим в областi є достатньо громад, що починають впроваджувати новi соцiальнi послуги. Але казати, що у них уже все добре i все виходить, ще зарано. Така ситуацiя пов’язана, в першу чергу, iз формуванням вiдповiдних органiв та установ, якi мають вiдповiдати за впровадження соцiальних послуг.

 

– Цiкавить ваша об’єктивна думка: наскiльки громади, зокрема, сiльськi, готовi включатися в процеси догляду та реабiлiтацiї осiб з iнвалiднiстю, супроводу дiтей при iнклюзивному навчаннi та взагалi розвитку безбар’єрного простору?

– Це питання також лежить у площинi впровадження передових практик та базових соцiальних послуг.

Є окремi громади, що включились в роботу та впроваджують у себе послуги iз догляду та реабiлiтацiї осiб з iнвалiднiстю. Але насправдi, якщо говорити про денний догляд для дiтей з iнвалiднiстю, то фактично така послуга в областi не надається.

Мають мiсце спроби розвитку цього напряму в окремих громадах, але вони поки тiльки визначаються i напрацьовують для себе механiзм.

Ми маємо говорити i про впровадження в областi послуги вiдпочинку для батькiв, що виховують дiтей або осiб з iнвалiднiстю. Такої послуги в областi взагалi немає.

Плюс, ми маємо розпочати новий етап у впровадженнi послуги «раннє втручання», адже вона має стати однiєю iз базових для кожної громади й основою для розбудови системи iнклюзiї.

Розвиток безбар’єрного середовища є досить складним комплексним питанням. Це про фiзичну доступнiсть примiщень i доступнiсть соцiальних послуг та соцiальних послуг адмiнiстративного характеру, про транспортну доступнiсть i доступнiсть до iнформацiї.

Але кожний окремий аспект є частиною загальної системи розвитку доступного, iнклюзивного, соцiального середовища. У цьому напрямку роботи дуже багато, вона розпочата, i ми спiльно працюємо над її завершенням.

 

– Країна взяла курс на деiнституалiзацiю: як це враховується при формуваннi органiв соцзахисту та наданнi соцiальних послуг на мiсцях?

– Працюючи с громадами у цьому напрямку, ми наголошуємо, що соцiальнi послуги для всiх категорiй громадян мають надаватися за їх мiсцем проживання або максимально наближено до такого мiсця.

Тому критично необхiдно мати у себе на мiсцях таких фахiвцiв, якi будуть не просто займатись окремими аспектами деiнституалiзацiї, але i розумiтимуть, як не допустити помiщення осiб у заклади iнституцiйного догляду. Особливо це актуально по вiдношенню до дiтей.

Забрати людину iз сiм’ї, з дому та звичного середовища досить просто, а будувати соцiальну полiтику, прогнозувати i передбачати, якi послуги потрiбнi вже завтра – це складно, однак, необхiдно.

 

– Днями стало вiдомо, що держава спростила доступ до пiлотного проєкту «Розвиток соцiальних послуг», i тепер кожна громада має шанс отримати на це 2 млн грн. Що заважало проєкту стартувати у 2020-му, i якi вашi прогнози: чи буде вiн затребуваний у громад Луганщини цьогорiч?

– Минулого року критерiї щодо участi у проєктi були прописанi досить жорстко i навiть певною мірою не до кiнця зрозумiло. Тодi бiльшiсть громад нашої областi та їхніх установ надання соцiальних послуг перебували в стадiї реформування чи взагалi утворення, iншi – не вiдповiдали окремим критерiям. Через це i не потрапили до цього проєкту.

Цьогоріч роцi ситуацiя змiнилась. Наразi затвердженi iншi, бiльш зрозумiлi i дещо спрощенi критерiї щодо участi в проєктi «Розвиток соцiальних послуг». Ми провели роз’яснювальну роботу i запропонували громадам подати заявки на участь.

На нашу думку, вiн досить перспективний для нашої областi. До того ж ми маємо необхiднiсть впроваджувати такi послуги. Вже вiдомо, що декiлька громад Луганщини виявили бажання спробувати, але яке рiшення прийме комiсiя, що розглядатиме заявки вiд громад, покаже тiльки час.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх