Як пройшла на Луганщині посівна-2021, які з напрямів сільгоспвиробництва готова розвивати держава, якими галузями фермерство цікавиться найменше, а які вважає перспективними і коли в області побудують агрохаб – в інтерв’ю з Сергієм Хлякіним, директором Департаменту агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації

 

Луганщина.ua

 

– Одна з новин останнього часу – проєкт «3В», що включає будівництво агрохабу в Старобільську й покращення транспортного сполучення в області. Тож, що таке хаб?

– Агропромисловий хаб – це зосередження на одній площі різних об’єктів агропромислового ланцюга. Його метою є створення сприятливих умов для пожвавлення зв’язків між фермерами, переробниками сільгосппродукції, виробниками товарів і послуг, оптовими та роздрібними посередниками, іншими зацікавленими організаціями й установами.

 

– Чому він потрібен?

– Практично всі сектори сільського господарства регіону постраждали через військові дії та окупацію частини території області. Наразі ми маємо повне розірвання виробничих ланцюжків і ланцюжків доданої вартості.

Реалізація проєкту створення агрохабу одночасно з будівництвом залізничної гілки «Рубіжне – Старобільськ» дасть поштовх для розвитку малого, середнього бізнесу в агропромисловому кластері. Відповідно це створення нових робочих місць, покращення інвестиційного клімату на території регіону й області, збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.

 

– Що можете сказати щодо строків реалізації проєкту?

– До кінця поточного року будуть здійснені вишукувальні роботи та почнеться розробка ТЕО. Вважаю, максимум у середині 2022 року почнуться роботи з будівництва цього хабу.

 

– Ще одна новина найближчих днів – відкриття з 1 липня ринку землі. Як це вплине на життя фермерів?

– Ефект від реформи відчує кожен громадянин, не лише фермерство.

Вона передбачає усунення Держгеокадастру від управління землями, простий та зручний доступ до реєстрів, кадастрів і планувальної документації, запровадження моніторингу та антимонопольного контролю, вдосконалення переважного права орендаря на придбання земельної ділянки й унеможливлення рейдерства.

З відкриттям вільного обігу земель сільгосппризначення на ринок потраплять паї. На сьогодні середня їх вартість становить близько 27 тисяч грн. Зауважу, що землі сільгосппризначення державної та комунальної власності продажу не підлягатимуть.

Одразу хочу зазначити, що однозначної відповіді на питання, яким чином поведе себе механізм ціноутворення на такий товар, як земля, не дасть жоден експерт, але всі фахівці прогнозують зростання ціни 1 га землі.

 

 

 

– Поки законодавці впроваджують реформи, аграрії посіялись і чекають на врожай. Як пройшла посівна на Луганщині?

– Посівна в області практично завершена, за винятком декількох підприємств, які не встигли засіятись через погодні умови. Таких менше 1%.

Весна цього року була пізньою і прохолодною, тож аграрії розпочали посів ярих культур після 5 квітня. 92% озимих посівів вийшли після зими, на жаль, у незадовільному стані.

 

– Скільки й чого посадили цього року?

– На цей час посіяно ярих зернових культур близько 107 тис. га при плановому показнику 110 тис. га. З них ячменю – 39 тис. га, вівсу – 2,8 тис. га, гороху – 3,5 тис. га, проса – понад 1,0 тис. га, кукурудзи – трохи більше 66 тис. га. Це 98% від запланованого. Технічних культур посіяно 441 тис. га при плановому показнику 396 тис. га. Структура посівних площ відповідає показникам нормативного оптимального співвідношення культур у сівозмінах.

 

– Минулого року поля Луганщини страждали й від пожеж, і від граду та злив. Цьогоріч теж траплялися несприятливі явища. Де посіви постраждали найбільше?

– Цьогоріч аграрії постраждали від несприятливих умов через перепади температур і відсутність вологи. Озимі зернові загинули на площі 12,5 тис. га. Найбільш постраждали Старобільський район – 5,7 тис. га, Сєвєродонецький – 4,5 тис. га та Сватівський – 1,8 тис. га.

 

– Чи передбачена державна компенсація через втрачений врожай?

– Лише цього року вже аграріями недоотримано майже 40 тис. тонн зернових на загальну суму більше 300 млн грн. Проєкт постанови Кабміну передбачає використання державних коштів для відшкодування втрат від пошкодження посівів. Це дотація на безповоротній основі в розмірі 4700 грн на кожен гектар пошкоджених посівів, але не більше 50 га на 1 отримувача. Департамент АПР провів роботу, акти загибелі зібрані. Тепер чекаємо на ухвалення цього проєкту постанови.

 

– Поговоримо про тваринництво. Які наразі показники маємо в області?

– Через високу собівартість виробництва продукції тваринництва та трудомісткість галузі, протягом 2020 року в усіх категоріях господарств області спостерігалося зменшення поголів’я: ВРХ – на 6,6 тисяч голів, зокрема корів – на 2 тисячі, вівець і кіз на 0,5 тис., поголів’я птиці – на 88 тис. голів. Поголів’я свиней по області збільшилося на 0,5 тис. голів.

У порівнянні з попереднім роком виробництво м’яса зменшилося на 0,7%, яєць – на 3,7%, молока – на 2,6%.

Понад 80% виробництва тваринницької продукції зосереджено в особистих господарствах області. Зокрема 79,5% – це молоко і 78,2% – це м'ясо. На жаль, така тенденція діє на всій території України, а не лише у нас в області.

В цілому, тваринництвом на Луганщині займаються 57 сільгосптоваровиробників. Провідну роль посідають м'ясо-молочне скотарство та свинарство. 29 підприємств займаються скотарством, 30 – свинарством, 1 – птахівництвом та 4 підприємства, як ви знаєте, – це власність ДП «Конярство України».

 

– Як відомо, на Луганщині активно розвивається бджолярство. Скільки пасічників сьогодні в області?

– На території області розташовано 2,5 тисячі паспортизованих пасік, на яких утримуються близько 58 тисяч бджолосімей.

Завдяки реалізації у 2020 році державної програми «Бюджетна дотація на утримання бджолосімей», станом на початок поточного року до Державного реєстру потужностей операторів ринку занесено 1792 пасіки. Це 69% від загального показника і на 45% більше, ніж минулоріч. За цією програмою бджолярі області у 2020 році отримали 9,2 млн грн держпідтримки, і вона буде діяти ще 2 роки.

 

– Держава активно підтримує аграріїв. Які ще програми цікавлять луганських сільгоспвиробників?

– Держпідтримка агропромислового комплексу у 2021 році передбачає фінансування 11 його напрямів. Бюджет МінАПК сягає 4,5 млрд грн. Якщо казати про Луганщину, вже цьогоріч АПК області отримав 137 млн грн. Для порівняння: у 2018 ця сума сягала
32 млн грн, у 2019 – 72 млн грн.

Ми спілкуємося напряму з районами, громадами й усіма 162 підприємствами, що зареєстровані в Луганській області, і нам відомо, що аграрії цьогоріч уже отримали компенсації на придбання техніки вітчизняного виробництва на суму
11,2 млн грн, компенсації відсоткової ставки за кредитами – 2,5 млн грн та по доступних кредитах – 65 млн грн. За рештою напрямів держпідтримки ще не настав термін виплат.

Сподіваємось, аграрії Луганщини візьмуть більш активну участь у держпрограмах. Бо передбачається ще п’ять нових напрямів – це держпідтримка страхування пошкоджених посівів, відшкодування втрат від пошкодження, підтримка сільгоспвиробників, що використовують меліоративні землі, підтримка виробників органічного виробництва, виробництва гречки та картоплі.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх