Трохи більше двох місяців Головне управління Нацполіції в Луганській області очолює полковник Олег Григоров. Представляючись особовому складу, він одразу окреслив свої пріоритети: оперативне реагування на повідомлення громадян, розкриття тяжких злочинів і тісна комунікація з громадськістю. Зважаючи на останній пункт, ми вирішили задати керівнику Управління кілька питань, які стосуються резонансних і проблемних сторін діяльності Нацполіції на Луганщині

 

Євген КОМАРОВ

 

– Частина кримiнальних проваджень за фактами пожеж на Луганщинi ведеться Нацполiцiєю. Розкажiть, будь ласка, на якiй стадiї зараз знаходиться слiдство?

– За фактами пожеж досудове розслiдування проводиться в трьох кримiнальних провадженнях за ч. 2 ст. 270 КК України (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило загибель людей та майнову шкоду в особливо великому розмiрi): слiдчим управлiнням розслiдується факт пожежi, яка мала мiсце 6-7 липня 2020 року, внаслідок якої постраждало с. Смолянинове Новоайдарського району та садове товариство «Озеро Вовче», Сєвєродонецьке РУП веде розслiдування в кримiнальному провадженнi за фактом пожежi, яка розпочалася 30 вересня 2020 року на територiї Новоайдарського району та населених пунктiв, вiднесених до м. Сєвєродонецька, а вiддiлення полiцiї № 1 Щастинського РВП – розслiдування у провадженнi щодо пожежi 30 вересня 2020 року на територiї Станично-Луганського району.

Слiдчi провели 784 огляди мiсць подiй, 6 слiдчих експериментiв з представниками лiсомисливського господарства та одним свiдком, який повiдомив про один із виявлених осередкiв вогню, допитали в якостi потерпiлих 643 особи, в якостi свiдкiв – 490 осiб.

Призначено понад 512 експертиз. Це складнi комплекснi експертизи, виконання яких потребує часу. Отримавши висновки по них, ми зможемо розглядати питання про прийняття у провадженнях остаточних рiшень та притягнення до вiдповiдальностi винних осiб.

Крiм того, у груднi 2020 року в Єдиному реєстрi досудових розслiдувань були зареєстрованi п’ять кримiнальних проваджень за ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалiсть, що спричинила тяжкi наслiдки) щодо посадових осiб органiв влади. Досудові розслiдування у провадженнях тривають. Про його результати ми обов’язково повiдомимо громадськiсть.

 

 

– Чи зверталися до вас ФГ «Криничне» та ТОВ «Дiброва» щодо рейдерського захоплення їхнього врожаю за фактом, який стався минулого року? Що можете розповiсти про цi «агророзбiрки», адже фермери заявляли тодi, що цi захоплення вiдбувалися за участi правоохоронцiв?

– Так, до пiдроздiлiв ГУНП у Луганськiй областi зверталисяпредставники ФГ «Криничне» та ТОВ «Дiброва» з заявами та повiдомленнями рiзного характеру, суть яких найчастiше зводилася до правопорушень, на думку заявникiв, вчинених працiвниками полiцiї. Такi заяви, для уникнення конфлiкту iнтересiв та враховуючи вiдомчу пiдслiднiсть, спрямовувались до Територiального управлiння ДБР у м. Краматорськ для розгляду останнiми та прийняття законного рiшення.

Щодо «агророзбiрок» можу сказати, що у 2020 роцi слiдчими органами Нацiональної полiцiї розпочато досудове розслiдування за заявою Державного пiдприємства «Конярство України», вiдповiдно до якого керiвниками фiлiй цього пiдприємства укладено з ФГ «Криничне» та ТОВ «Дiброва» завiдомо збитковi договори за аномально низькими цiнами на сiльськогосподарськi культури, належнi державi, внаслiдок чого державне пiдприємство недоотримало мiльйони гривень.

Щоб не нашкодити державним iнтересам, за iнiцiативи полiцiї та прокуратури суд накладав арешт на сiльськогосподарськi культури, якi вирощувалися на землях державного пiдприємства. В подальшому культури для їхнього збереження збирались силами ДП «Конярство України», чим були обуренi власники ФГ «Криничне» та ТОВ «Дiброва», через що всiляко намагалися перешкоджати законнiй дiяльностi державних органiв.

Бiльше розповiсти не можу, враховуючи таємницю слiдства.

 

 

– Так само в соцмережах лунають звинувачення полiцiї у «кришуваннi» незаконної порубки лiсу. Хотiлося б почути зважену вiдповiдь правоохоронцiв на такi заяви.

– По-перше, зазначу, що стан розслiдування кримiнальних правопорушень у лiсовiй сферi перебуває пiд моїм особистим контролем. А вiдповiддю на звинувачення можуть бути лише об’єктивнi данi щодо проведеної роботи.

З початку року полiцейськi виявили 719 фактiв перевезення лiсоматерiалiв без вiдповiдних документiв на вантаж або з документами, що вимагали проведення додаткової перевiрки. У вiдношеннi водiїв, якi перевозили лiсосировину, складено 229 матерiалiв у справах про адмiнiстративнi правопорушення. Для порiвняння: за аналогiчний перiод 2020 року ця цифра дорiвнює нулю.

Усi повiдомлення про незаконну вирубку лiсу ретельно перевiряються спецiально створеними мобiльними слiдчо-оперативними групами. За результатами перевiрок розпочато 21 кримiнальне провадження (ст. 246 КК України).

Варто також вказати, що слiдчi Нацiональної полiцiї України неповноважнi розслiдувати провадження вiдносно працiвникiв лiсомисливських господарств. Адже, вiдповiдно до закону, вони вiдносяться до категорiї працiвникiв правоохоронних органiв. Отже, досудове розслiдування правопорушень, вчинених ними, здiйснюють слiдчi органи ДБР.

Саме тому полiцiєю до територiального управлiння ДБР та прокуратури Луганської областi для визначення пiдслiдностi було направлено матерiали по трьох виявлених фактах порушень у сферi незаконної порубки лiсу з боку службових осiб Сєвєродонецького, Новоайдарського, Кремiнського та Старобiльського лiсомисливських господарств.

У 2021 роцi закiнчено досудове розслiдування та направлено до суду обвинувальнi акти по двох кримiнальних провадженнях, ще по одному провадженню особi повiдомлено про пiдозру. Вiдшкодовано збиткiв на суму близько 20 тис. грн, накладено арешт на суму понад 743 тис. грн.

 

 

– Iснують чiтко визначенi термiни приїзду полiцейських на виклики. Але доволi часто вiд громадян доводиться чути, що цi термiни порушуються. В чому проблема?

– Так, дiйсно, нормативне регулювання чiтко регламентує час прибуття полiцейських на мiсця подiй у разi звернення громадян. У мiстi час реагування повинен складати до 10 хвилин, у сiльськiй мiсцевостi, з урахуванням вiдстанi до мiсця скоєння правопорушення, – до 20 хвилин.

Основними причинами несвоєчасного прибуття нарядiв є поганий стан дорожнього покриття, iнодi виникають ситуацiї вiдсутностi вiльних нарядiв, а також доволi велика вiдстань до мiсця скоєння злочину або подiї. Крім того, на термiн прибуття нарядiв на мiсце подiї впливають i ускладнення погодних умов.

Найбiльше навантаження по оперативному реагуванню мають мiста Сєвєродонецьк, Лисичанськ та Рубiжне, де реєструється 50-60% усiх повiдомлень громадян.

Зараз працює система вiд отримання виклику оператором служби «102», призначення наряду та прибуття його на мiсце подiї. Несвоєчаснiсть прибуття наряду в кожному випадку аналiзується, встановлюються причини запiзнення та вживаються заходи щодо покращення роботи в цьому напрямі.

 

– До речi, як би ви оцiнили роботу мiсцевої влади щодо органiзацiї безпеки руху на дорогах Луганщини?

– Для зниження рiвня аварiйностi в населених пунктах
Нацполiцiя регулярно iнiцiює проведення спiльних нарад з органами мiсцевого самоврядування. На них ставляться питання про обладнання аварiйно-небезпечних дiлянок засобами примусового зниження швидкостi, камерами вiдеоспостереження, додатковим освiтленням тощо. Але все залежить вiд фiнансування.

Багато справедливих нарiкань з боку учасникiв дорожнього руху надходить щодо поганого стану дорожнього полотна. Виявленi в утриманнi дорiг недолiки (у першу чергу – на дорогах державного значення) фiксуються в актах огляду. Упродовж сiчня-лютого поточного року працiвники СРПП склали 38 актiв обстеження вулично-шляхової мережi на територiї обслуговування, якi направленi до УПП у Луганськiй областi для вживання заходiв реагування згiдно з компетенцiєю.

Як наслiдок, вiдповiдно до вжитих заходiв на територiї обслуговування СРПП Луганської областi з початку року в порiвняннi з минулим перiодом кiлькiсть дорожньо-транспортних пригод зменшилася на 9%, кiлькiсть ДТП з постраждалими – на 5%, кiлькiсть загиблих – на 57%.

Також направлено 17 листiв до органiв мiсцевого самоврядування з вказаними пропозицiями та недолiками щодо безпеки дорожнього руху. Сподiваємося на взаєморозумiння та взаємодiю з ними, а також дорожнiми службами щодо органiзацiї безпеки руху на дорогах Луганщини.

 

– Комунальнi служби не встигають зафарбовувати посилання на канали продажу наркотикiв. Здається, що проблема наркоторгiвлi в регiонi лише набирає обертiв. Як вiдбувається протистояння їй?

– Патрулюючи громадськi мiсця, полiцейськi областi цьогоріч виявили 217 фактiв незаконного обiгу наркотичних засобiв. До кримiнальної вiдповiдальностi притягнуто 34 особи, в яких було вилучено психотропнi речовини, придбанi ними через «закладки». Вiдносно всiх до суду направлено обвинувальнi акти.

Разом з тим розпочато 33 кримiнальних провадження за фактами наркозбутiв, зокрема 2 – за фактами збутiв шляхом «закладок». Загалом за вчинення наркозбутiв затримано 6 осiб. П'ятьом обрано запобiжнi заходи у виглядi тримання пiд вартою. Одна особа знаходиться пiд цiлодобовим домашнiм арештом.

Як позитивний приклад боротьби з наркозбувачами можна навести факт затримання особи, яка ранiше притягувалась до кримiнальної вiдповiдальностi за наркозбути, та вилучення в неї близько 300 грамiв речовини, що мiстила амфетамiн, та понад 100 грамiв iншої психотропної речовини. Вказанi забороненi речовини особа отримала через «Нову пошту». Натепер у провадженнi триває досудове розслiдування.

У 2021 роцi працiвниками полiцiї вже вилучено з обігу близько 3 кiлограмiв наркотичних засобiв, психотропних речовин та сильнодійних лiкарських засобiв. Також накладено арешт на суму 152 тис. грн.

Щомiсячно у населених пунктах областi з найскладнішою кримiногенною обстановкою органiзовуються та проводяться оперативно-профiлактичнi заходи.

 

 

– Майже щодня на сайтi ГУНП з’являються новини щодо постраждалих унаслiдок шахрайств з банкiвськими картками, при оплатi за товари в iнтернетi тощо. Яка статистика розкриття таких злочинiв та чи є у полiцiї реальна можливiсть їм протидiяти?

– З початку року станом на 10 березня за фактами шахрайства вiдкрито та розслiдується 228 кримiнальних проваджень, третина з них пов'язані з використанням банкiвських карток. Суми, з якими люди добровiльно розлучаються, подекуди вражають. Так, лише за один день 26 березня аферисти виманили у жителiв областi близько 750 тисяч гривень!

Незважаючи на велику кiлькiсть зареєстрованих кримiнальних проваджень, пiдроздiлами ГУНП у Луганськiй областi встановлено 26 шахраїв, яким повiдомлено про пiдозру у вчиненнi 57 правопорушень.

Як бачите, склавши руки нiхто не сидить, але це вже розслiдування постфактум. Шахраї існуватимуть доти, доки є люди, готовi вiддати їм свої грошi. Тому в наших територiальних пiдроздiлах проводиться широка роз’яснювальна робота серед населення про те, як не стати жертвою шахрайства.

Цих матерiалiв є достатньо на наших офiцiйних ресурсах та у засобах масової iнформацiї. Тому, користуючись нагодою, хочу ще раз звернутися до жителiв Луганщини: уважно прочитайте iнформацiйнi матерiали щодо протидiї шахрайству, запам’ятайте самi та намагайтесь донести її до своїх родичiв похилого вiку, адже саме вони найчастiше стають жертвами злочинцiв.

 

– Розкажiть, будь ласка, на якiй стадiї знаходиться впровадження на Луганщинi проєкту «Безпечне мiсто»?

– «Безпечне мiсто» – це загальнодержавний проєкт із розбудови сучасного iнтелектуального вiдеоспостереження. Його впровадження є одним із прiоритетiв дiяльностi Нацполiцiї, адже правоохоронцi, як користувачi вiдеоiнформацiї, отримують суттєву допомогу в документуваннi кримiнальних правопорушень та викриттi злочинцiв.

На сьогодні в межах проєкту «Безпечне мiсто» на Луганщинi функціонують 57 камер у Сєвєродонецьку, 81 – у Лисичанську, 34 – у Рубiжному, 29 – у Кремiннiй, 34 – у Старобiльську, 54 – у Новопсковi, 24 – у Новоайдарi, 16 та 17 – у Маркiвцi та Бiловодську, 10 – у Бiлокуракиному.

У Попаснiй маємо 12 камер, але там є проблеми iз обслуговуванням. Ще 7 камер встановленi у Троїцькому, i всi вони поки що у неробочому станi. 23 камери вiдеоспостереження мають функцiю розпiзнавання номерних знакiв.

На нашу думку, цього недостатньо. Але ми розумiємо, що iнтелектуальна система, крiм, власне, закупiвлi обладнання, потребує значних витрат на його утримання. Тож тут треба виходити з фiнансових можливостей кожної територiї.

I хоча в процесi децентралiзацiї у кожної громади є безлiч iнших видаткiв, приємно знати, що безпека мешканцiв знаходиться не в кiнцi списку. Це – результат нашої тiсної спiвпрацi з облдержадмiнiстрацiєю, керiвництвом територiальних громад та вiйськово-цивiльних адмiнiстрацiй.

Наприклад, пiсля плiдних зустрiчей керiвництва мiсцевих вiддiлкiв з головами громад найближчим часом новi камери будуть встановленi у Сватовому, Троїцькому, Попаснiй i Старобiльську. Також є домовленiсть iз керiвництвом ВЦА м. Сєвєродонецька щодо покращення наявної системи вiдеоспостереження та встановлення в мiстi додаткових 69 камер, зокрема й з «iнтелектуальними можливостями».

 

 

– А чи розвивається проєкт «Полiцейський офiцер громади»?

– Так, iз жовтня минулого року на територiї 10 територiальних громад нашої областi (Бiловодська, Новопсковська, Бiлокуракинська, Маркiвська, Троїцька, Старобiльська, Коломийчиська, Нижньодуванська, Чмирiвська) вже працюють 14 полiцейських офiцерiв.

Це – люди, якi мають не тiльки працювати й жити на територiї громади, а й знати всi її проблеми та знаходити спiльнi шляхи вирiшення. Що передбачає постiйний контакт полiцейського громади з органами мiсцевого самоврядування та iншими iнстанцiями: працiвниками соцiальних служб, директорами навчальних і медичних закладiв, керiвниками пiдроздiлiв ДСНС тощо.

Звiсно, що знайомому працiвнику полiцiї люди довiряють бiльше, а це впливає i на правосвiдомiсть, i на рiвень довiри до правоохоронних органiв у цiлому. Зважаючи на це, громади все активнiше долучаються до проєкту. Так, старобiльчани вирiшили збiльшити кiлькiсть полiцейських на своїй територiї, а Рубiжанська та Кремiнська територіальні громади – вперше виявили бажання взяти участь у ньому. З їхніми керiвниками пiдписанi меморандуми про спiвпрацю та партнерство, триває вiдбiр кандидатiв.

Наша мета – щоб полiцейський був у кожному, навiть найвiддаленiшому населеному пунктi областi. Але в цьому питаннi так само все залежить вiд того, чи готова громада взяти на себе фiнансову вiдповiдальнiсть, адже частково витрати на дiяльнiсть офiцера покриваються з мiсцевого бюджету.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх