Днями в облдержадміністрації обговорювали проекти та фінансування за кошти обласного бюджету регіональних цільових програм. Зокрема, програм забезпечення окремих категорій громадян житлом. Це ефективний кредитний інструмент вирішення багатьох демографічних питань, а також проблем нестачі професійних кадрів у громадах. Тож, як це працює?

 

Евеліна БОГДАНОВА

 

МИСЛИТИ НА ПЕРСПЕКТИВУ

Через всі негаразди останніх років Луганщина залишилася не лише без розвиненої інфраструктури, але й без людей – багато хто поїхав звідси у пошуках кращого життя. Як наслідок, маємо нестачу в громадах педагогів, лікарів, професіоналів інших напрямів, тобто не найкращі умови для розвитку територій.

– Ми маємо розвивати регіон та мислити на перспективу. Важливим інструментом у цьому є регіональні цільові програми, – зазначив в ході засідання очільник Луганщини Сергій Гайдай.

Луганське РУ Держмолодьжитла співпрацює з Луганською облдержадміністрацією в питаннях реалізації регіональних програм доступності житла з 1998 року. З цього часу жителям Луганщини було надано 631 пільговий кредит на будівництво та придбання житла, з них за кошти обласного бюджету – 230, на загальну суму 41,6 млн грн. Наразі на обслуговуванні ЛРУ Держмолодьжитла залишається 200 кредитних договорів на суму 27,1 млн грн. І це лише за молодіжною програмою. Загалом було надано 850 кредитів, з них 290 (58,5 млн грн) – фінансувалися з обласного бюджету.

Регiональних програм в областi три: для молодi до 35 рокiв, для учасникiв АТО та програма для ВПО, – розповiдає Iнеса Кiрєєва, директор ЛРУ Держмолодьжитла. – Головними їх умовами є наступнi: кандидат на отримання пiльгового кредиту не повинен мати у власностi нерухомого майна на пiдконтрольнiй українськiй владi територiї, або якщо є, то не бiльше 13,65 кв. м, та мати офiцiйне працевлаштування i вiдповiдний рiвень платоспроможностi. Програма для молодi завершилася 31 грудня минулого року, тож на робочiй групi ми розглядали питання продовжити її дiю на наступнi три роки.

За три роки реалiзацiї Регiональної цiльової програми забезпечення молодi житлом на 2018-2020 роки, молодим сiм’ям Луганщини надано п’ять пiльгових кредитiв на загальну суму майже 1,9 млн грн коштом спецiального фонду обласного бюджету. Загальна площа придбаного житла – 289,8 кв. м. Це ефективний фiнансово-кредитний механiзм забезпечення доступностi житла для молодих сiмей. За результатами обговорення, учасники робочої групи прийняли рiшення продовжити реалiзацiю цiєї програми за умови залучення до активної роботи i територiальних громад.

Умови кредитування за регiональними програмами дуже цiкавi. Наприклад, всi вони передбачають плату за користування кредитними коштами в розмiрi лише 3% рiчних на залишок тiла кредиту i строком дiї договору до 30 рокiв. Позичальник, що має одну дитину, звiльняється вiд сплати 3% рiчних за користування кредитом; якщо має двох дiтей, звiльняється вiд сплати вiдсоткiв за користування кредитом, а також бюджетним коштом йому погашається 25% суми зобов’язань за кредитом; i якщо позичальник має трьох i бiльше дiтей, вiн звiльняється вiд сплати вiдсоткiв за користування кредитом, а також бюджетним коштом йому погашається 50% суми зобов’язань за кредитом. За умов дiючих програм можливо кредитування i на новозбудоване житло, але первинний ринок житла в Луганськiй областi, на жаль, вiдсутнiй. Тож, в наших умовах – пiльговi довгостроковi кредити надаються лише придбання житла на вторинному ринку.

 

ЧЕРГА ЗА КРЕДИТАМИ

Звичайно, за такими кредитами черга є. Станом на 26 березня, за iнформацiєю ЛРУ Держмолодьжитла, в нiй 47 кандидатiв – учасники АТО та члени їх сiмей, 22 кандидати – внутрiшньо перемiщенi особи. Молодь зареєстрована у всеукраїнському електронному рейтингу заявок на пiльговi довгостроковi кредити, по Луганськiй областi таких – 10 сiмей.

– Охочих дуже багато, тому що це дуже вигiдно: 3% рiчних, кредити за державними програмами до 20 рокiв та обласними – до 30 рокiв. За трикiмнатну квартиру в Сєвєродонецьку оплата в середньому – 2500 грн. Дуже дешево. Звичайно, багато сiмей змогли б собi це дозволити, – зауважує Iнеса Кiрєєва.

Схема пiльгового кредитування наступна: треба зареєструватися в чергу на пiльговий кредит. Кандидат, якого погоджено на кредитування, за умови фiнансування, знаходить житло на вторинному ринку та укладає з продавцем попереднiй договiр купiвлi-продажу. Додає на рахунок власнi 6% чи 10% (в залежностi вiд того, за якою – регiональною чи державною програмою надаватиметься кредит). I вся сума перераховується на рахунок продавця. На квартиру, зрозумiло, нотарiально оформлюється договiр iпотеки, де заставодержателем є Держмолодьжитло. Якщо позичальник припиняє платити платежi за наданим кредитом, це житло продається, i кошти повертаються в той бюджет, який фiнансував кредитування.

Треба зазначити, що не лише обласна влада має можливiсть допомагати. Будь-яка громада може ухвалити власну – мiсцеву програму доступностi житла. I за її допомоги, наприклад, заохочувати спецiалiстiв приїжджати, жити й працювати на благо громади.

– За регiональними програмами ми купували житло у Щастi, Бiлокуракиному, Бiловодську, за програмою з статутного капiталу – у Маркiвцi, Старобiльську, Рубiжному тощо, – розповiдає Iнеса Вадимiвна. – Тож, такi програми могли б стати дiєвим механiзмом вирiшення проблеми нестачi кадрiв на мiсцях. Але поки подiбна мiська програма забезпечення молодi житлом дiяла лише в Сєвєродонецьку. За нею у перiод з 2018 по 2020 роки було надано 4 кредити.

 

ЗАЛУЧИТИ ДО ГРОМАД ЛIКАРIВ ТА ВЧИТЕЛIВ

Отже можливiсть у громад є. I на засiданнi робочої групи в облдержадмiнiстрацiї це питання пiднiмали. Зазначалося, що участь мiсцевих громад – це можливiсть залучати i власнi кошти громад для реалiзацiї програми доступного житла. Це дасть бiльш iстотний результат у порiвняннi з використанням тiльки коштiв обласного бюджету i змогу вирiшити житлову проблему локально в кожнiй громадi.

– Це конкретнi можливостi залучити на периферiю лiкарiв, вчителiв. Для бюджету це не такi великi кошти, а людина приїде, облаштується, буде працювати, в неї народяться дiти, i вона залишиться в громадi. Але поки розумiння немає, – констатує Iнеса Кiрєєва. – Минулого року я вiдвiдувала територiї, розповiдала про переваги й можливостi програм доступностi житла, презентувала проєкти, пропонувала долучитися й прийняти вiдповiднi мiсцевi програми. Але всi громади вiдписалися, що не мають на це коштiв.

За словами Iнеси Вадимiвни, на мiсцевому рiвнi можна прийняти програму й аналогічну до державної соцiальної програми «Доступне житло». Це програма дiє за формулою: 50/50, тобто половину вартостi сплачує позичальник, половину – мiсцевий бюджет, i за цi кошти будується житло. Тож все можна передбачити в мiсцевих програмах, було б бажання i розумiння.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх