Нерiдко, перетнувши межу пенсiйного вiку, люди починають вiдчувати свою так звану «непотрiбнiсть» у суспiльствi. Дехто замикається в собi, а дехто навпаки – знаходить у собi сили й можливостi не лише урiзноманiтнити власну сiру буденнiсть, але й допомогти iншим. Такi «активiсти по життю» i самi не залишаються без уваги – нещодавно Товариство Червоного Хреста України допомогло перетворити гарне починання у соцiально важливий проєкт

 

Евелiна БОГДАНОВА

 

Сiчень та лютий для 36 майстринь з прифронтових Трьохiзбенки, Крякiвки, Кримського та iнших мiсць Луганщини став часом поєднання приємного з корисним. Живе спiлкування вони поєднали з корисним рукодiллям – збираючись у мiсцевих Клубах активного довголiття, вони зв’язали бiльше сотнi пар теплих вовняних шкарпеток для пiдопiчних програми «Патронажна служба» Товариства Червоного Хреста України. Шкарпетки, а також iншi теплi в’язанi речi – 30 пар капцiв, 15 пар рукавичок, шарфи, жилети, добрi умiлицi виготовили в межах акцiї «Теплi долонi бабусь». Звичайно, всi, хто отримав їх, а це здебiльшого одинокi люди старшого вiку, дуже вдячнi за тепло i турботу про них.

Проєкт «Клуб активного довголiття» реалiзується Товариством Червоного Хреста за фiнансової пiдтримки Мiжнародного Комiтету Червоного Хреста з минулого року.

 

 

– В умовах зростання частки лiтнiх людей в загальнiй кiлькостi населення, мiграцiї молодi, повязаної з низьким рiвнем економiки та вiйськовим конфлiктом, в Українi щодалi зростає проблема гiдного довголiття, – констатує Тетяна Сарапулова, головний спецiалiст Луганської обласної органiзацiї ТЧХУ. – Тож Товариство Червоного Хреста України бачить свою роль у створеннi «мосту» мiж людьми похилого вiку, владою та рiзноманiтними органiзацiями та спiвтовариствами шляхом пiдтримки та наставництва iнiцiативних груп з активного довголiття. Iдея створити у пiлотних населених пунктах сприятливий простiр для людей похилого вiку, де вони матимуть можливiсть оволодiвати новими умiннями а також братимуть участь у  прийняттi рiшень та органiзацiї, наразi вже реалiзується, i доволi успiшно.

В селах Трьохiзбенка та Спiвакiвка були знайденi та вiдремонтованi примiщення для зустрiчей людей похилого вiку, проведення заходiв за їхньої участi. Активну участь у створеннi таких клубiв взяли i тамтешнi мешканцi.

– Для нас – це вiддушина, можливiсть зустрiтися, побачитися, поспiлкуватися, вiдволiктися вiд страхiв та сумних думок, переживань, – дiлиться Тетяна Iванiвна Коренева, жителька Трьохiзбенки, учасниця Клубу активного довголiття «Мої роки, моє багатство». – Бiльшiсть з нас залишились тут самi – дiти поїхали, рятуючись вiд обстрiлiв, чи в пошуках роботи та кращих можливостей. А тi, хто залишився, тепер мають мiсце, де можна зiбратися, навчитися чомусь новому, вiдсвяткувати разом свята. Та й просто побути разом. Грiє душу думка, що ми не залишилися, як то кажуть, «за бортом життя», а навiть у поважному вiцi можемо бути корисними для iнших.

До речi, в’язання – це лише окрема iнiцiатива активiстiв Клубiв активного довголiття. За невеличкий термiн в клубах пройшли майстер-класи з шиття, виготовлення солодкої випiчки тощо. Учасники познайомились з популярним сьогоднi малюванням картин за номерами, навчилися шити кухоннi фартухи на придбанiй в межах проєкту «Клуб активного довголiття» швейнiй машинцi. Вони роблять кориснi та цiкавi речi й для себе, й для iнших, хто цього потребує. Тож, найпершої мети iнiцiативи Товариства Червоного Хреста України – змiнити статус лiтнiх людей з отримувачiв соцiальної допомоги на учасникiв та органiзаторiв заходiв у власних громадах – досягнуто.

Распечатать
© По материалам Луганщина.ua
Наверх